13 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаКоротких О.А.,
суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву Давидковецької сільської ради Хмельницького району (далі - Сільрада) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Сільради, сільського голови села Давидківці Ланкевича Олександра Івановича, третя особа: Хмельницька районна державна адміністрація про скасування розпоряджень та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 серпня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 КАС за касаційною скаргою на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року про часткове задоволення позову.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Сільрада звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, погодився з їх висновками про те, що оскільки розпорядження сільського голови про звільнення ОСОБА_4 з посади за пунктом першим статті 40 КЗпП України є протиправним та необґрунтованим, то необхідно поновити звільненого на посаді із зобов'язанням нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.
На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 17 травня, 13 квітня 2016 року, 25 березня 2014 року, 29 березня 2011 року, копі. рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме положень частини 2 статті 235 КЗпП України.
Проте, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Давидковецької сільської ради Хмельницького району, сільського голови села Давидківці Ланкевича Олександра Івановича, третя особа: Хмельницька районна державна адміністрація про скасування розпоряджень та зобов'язання вчинити дії за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Коротких
Судді: О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький