13 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Терлецького О.О.,
суддів: Гриціва М.І.,
Коротких О.А., -
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання рішень протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 травня 2016 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у вищезгаданій справі залишив без змін.
Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження цього Суду з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
На обґрунтування наведених у заяві доводів ОСОБА_1 надав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року, 21 квітня та 10 листопада 2015 року (№№ К/800/23387/14, К/800/61317/13, К/800/7735/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.
Однак аналіз рішення, про перегляд якого подана заява, та рішень, які надані для порівняння, свідчить про те, що вони постановлені за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.
Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року не може бути переглянута Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року у цій справі.
Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання рішень протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.О. Терлецький
Судді: М.І. Гриців
О.А. Коротких