Справа № 344/9716/16-ц
Провадження № 2-о/344/191/16
13 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей,-
02.08.2016 року подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу, в якій просили розірвати їх шлюб. В заяві вказано, що заявники зареєстрували шлюб 03.06.1995 року. У шлюбі народились діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Спільне життя не склалося, шлюбні відносини фактично припинено. Заявники досягнули усної згоди, що діти після розірвання шлюбу будуть проживати з матір'ю, а батько постійно братиме участь у вихованні дітей та до досягнення ними повноліття, щомісячно буде надавати матеріальну допомогу для забезпечення умов їхнього життя.
Подана заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 235 ЦПК України та ст.109 СК України.
Відповідно до ст.119 ЦПК України в заяві повинні бути викладені обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та зазначені докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Частина 4 ст. 119 ЦПК України встановлює, що заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Згідно ч.3 ст.235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.3 ст.234 ЦПК України у порядку окремого провадження, зокрема, розглядаються справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Відповідно до ч.1 ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ними права на особисте виховання дітей. Частина 2 зазначеної статті передбачає, що договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.
Також, Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постави №11 від 21.12.2007 ,,Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” зазначив, що для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Згідно заяви, подружжя має трьох дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Заявниками не надано копії свідоцтв про народження всіх дітей, оскільки надано лише копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
До заяви подружжя не надало письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ними права на особисте виховання дітей. Крім цього, договір між подружжям про розмір аліментів на дитину (дітей) має бути нотаріально посвідчений.
Згідно частини 3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 04.08.2016 року заяву залишено без руху, а заявникам надано строк протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Заявники отримали копії даної ухвали 22.08.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак станом на 13 вересня 2016 року недоліки заяви зазначені в ухвалі суду не усунуто.
Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України заява вважається неподаною та повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги.
Тому заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей слід вважати неподаною та повернути заявникам.
Відповідно до ст. 121, 235 ч. 3 ЦПК України, керуючись ст. ст. 208-210 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей вважати неподаною та повернути заявникам.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Бородовський С.О.