Справа № 194/441/16-к
Провадження № 1-кп/185/237/16
25 липня 2016 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
законного представника
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12016040400000040 від 17 січня 2016 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянки України, з не повною середньою освітою, не працюючої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 ст. 166 КК України, -
ОСОБА_4 , 17.01.2016 року, приблизно о 16.50 год. разом з особою відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, приїхали за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_6 , з метою, як про це було відомо ОСОБА_4 займу грошових коштів у ОСОБА_6 .
При цьому ОСОБА_4 не було відомо про справжні наміри особи відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, який прибув до зазначеного домоволодіння з умислом направленим на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння будь яким майном, належним ОСОБА_6 .
Реалізуючи зазначений злочинний умисел, в цей же день, та в тому ж місці приблизно о 17.00 год., особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, у присутності ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи відкрито, умисно, напав на ОСОБА_6 та погрожуючи ножем та його застосуванням, вимагав з ОСОБА_6 грошові кошти.
Дізнавшись про відсутність грошей у ОСОБА_6 , особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, продовжуючи погрожувати спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому ножем, почав вимагати від ОСОБА_6 його мобільний телефон.
ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, може завдати йому тілесні ушкодження ножем, та заволодіти його мобільним телефоном марки «Samsung», кинув зазначений мобільний телефон своїй дружині ОСОБА_10 , яка перебувала біля входу в житловий будинок АДРЕСА_3 .
В цей час у ОСОБА_4 , яка побачила, що ОСОБА_6 кинув свій мобільний телефон марки «Sansung Galaxy Core 2», який впав на підлогу прихожій кімнаті зазначеного вище домоволодіння, раптово виник злочинний умисел, направленний на відкрите викрадення мобільного телефону марки «Sansung Galaxy Core 2», належного ОСОБА_6 , поєднане з проникненням у житло.
Реалізуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_4 , забігла у прихожу кімнату зазначеного житлового будинку, де умисно, повторно на виду у ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 , відкрито викрала мобільний телефон марки «Sansung Galaxy Core 2» модель SM - G 355H/DS, imei - НОМЕР_1 , імеі - НОМЕР_2 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 278-16 від 25.01.2016 року, матеріальний збиток на суму 2374 грн. 05 коп. та поклала до карману своїх штанів.
Маючи на меті подальше розпорядження викраденим майном, та обернення його на свою користь, ОСОБА_4 з викраденим мобільним телефоном марки «Sansung Galaxy Core 2» модель SM - G 355H/DS», з місця вчинення злочину зникла. Викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи матір'ю малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з ним в АДРЕСА_2 , спільно зі співмешканцем ОСОБА_12 , який є хворим на ІТБ (туберкульоз) легенів десимінована форма, про що вона достовірно знала, та будучи попередженою лікарем-фтізіатром КЗ «Тернівська центральна міська лікарня» ДОР» про те що 08.06.2015 року реакція Манту її малолітнього сина ОСОБА_8 дала позитивний результат, жодних дій, направлених на попередження захворювання її сина на туберкульоз не вжила, чим умисно злісно не виконувала встановлені законом по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Нехтуючи та ігноруючи Закони України, зокрема:
- ст.51 Конституції України - відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці;
- ст.150 Сімейного Кодексу України - відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язана піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, та моральний розвиток.
- ст.ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства» - відповідно до яких предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладється відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати відповідні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, за охорону здоров'я, фізичного та духовного розвитку, навчання, за не виконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків у відповідності із законом;
у період часу з квітня 2015 року по 17січня 2016 року, ОСОБА_4 , будучи матір'ю свого малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, злісно не виконувала встановлені вказаними законами батьківські обов'язки по догляду за дитиною, які виразилися у спільному проживання з ним за адресою АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_12 , який є хворим на ІТБ (туберкульоз) легенів десимінована форма, про що вона достовірно знала, та будучи 12.06.2015 року належним чином попередженою лікарем-фтізіатром КЗ «Тернівська центральна міська лікарня» ДОР» ОСОБА_13 про те що 08.06.2015 року реакція Манту її малолітнього сина ОСОБА_8 дала позитивний результат, та необхідне проведення додаткового обстеження і консультації у КЗ «ДОКЛПО» Фтизіатрія» ДОР», про що її неодноразово повідомлялось протягом тривалого часу по телефону зазначеним лікарем, а саме 22.06.2015р., 21.08.2015р., 15.09.2015р., 26.10.2015р., 22.12.2015 р., та особисто під час прийому лікарем 09.12.2015 р., на вказані виклики не реагувала, легковажно поставилася до можливих наслідків зумовлених спільним проживанням іі сина ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , який хворіє на ІТБ (туберкульоз) легенів десимінованої форми.
В результаті умисного ухилення ОСОБА_4 від покаледених на неї обов'язків по догляду за здоровьям своєї дитини, не забезпечення її належного догляду за фізичним станом, настали тяжкі наслідки у вигляді отримання її малолітнім сином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до протоколу засідання ЦЛКК/ЦЛКК ХР ТБ № 193 від 02.02.2016 року захворювання туберкульоз внутрішньо грудних лімфовузлів.
При цьому, виявлені відхилення в стані здоров'я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності нормальних умов життя, раціонального харчування, належного догляду і постійного медичного спостереження, загрожували його життю та заподіяли істотну шкоду його здоров'ю, тобто спричинили тяжкі наслідки, які знаходяться у причинному зв'язку з умисним, злісним невиконанням ОСОБА_4 , своїх батьківських обов'язків.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою провину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ст. 166 КК України та дала показання про те, що 17.01.2016 року, приблизно о 16.50 год. разом з ОСОБА_12 , вона приїхала до ОСОБА_6 , як вона вважала зі слів ОСОБА_12 - з метою позики грошей.
Однак, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_6 приблизно о 17.00 год. того ж дня, в її присутності, ОСОБА_12 відкрито, погрожуючи ножем та його застосуванням, став вимагати з ОСОБА_6 грошові кошти, на що останній відповів відмовою.
Оскільки грошей у ОСОБА_6 не виявилось, ОСОБА_12 продовжуючи погрожувати потерпілому ножем, почав у її присутності вимагати в нього його мобільний телефон.
ОСОБА_6 чинив опір ОСОБА_12 та кинув зазначений мобільний телефон своїй дружині ОСОБА_10 , яка перебувала біля входу в житловий будинок.
В цей час у неї, побачивши, що ОСОБА_6 кинув свій мобільний телефон марки «Sansung Galaxy Core 2», який впав на підлогу прихожій кімнаті зазначеного вище домоволодіння, раптово виник злочинний умисел на відкрите викрадення мобільного телефону марки «Sansung Galaxy Core 2», належного ОСОБА_6 , поєднане з проникненням у житло.
Реалізуючи зазначений злочинний умисел, вона зайшла у прихожу кімнату зазначеного житлового будинку, де на виду у ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 , відкрито викрала мобільний телефон марки «Sansung Galaxy Core 2» модель SM - G 355H/DS, та поклала його до карману своїх штанів.
З місця вчинення злочину з викраденим мобільним телефоном марки «Sansung Galaxy Core 2» модель SM - G 355H/DS» вона зникла, а мобільний телефон згодом передала ОСОБА_12 .
Додала, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні зазначеного злочину та щиро кається, викрадений нею мобільний телефон повернуто власнику.
Зазначила, що також повністю згодна з висновком судово-товарознавчої експертизи № 278-16 від 25.01.2016 року, згідно якого вона спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 2374 грн. 05 коп.
Крім того, вона, будучи матір'ю малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з квітня 2015 року по 17січня 2016 року, спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином та ОСОБА_12 , який є хворим на туберкульоз легенів десимінована форма, про що їй було достовірно відомо.
Будучи належним чином проінформованою лікарями про небезпеку, що загрожує її дитині, ігноруючи повідомлення лікарів про позитивну реакцію Манту у її сина, та зневажаючи на вимоги лікарів пройти додаткове обстеження й лікування, вона легковажно поставилась до можливих тяжких наслідків, в результаті чого її малолітній син захворів на ІТБ (туберкульоз) внутрішніх грудних лімфовузлів.
На разі вона лікує сина власним коштом, належним чином дбає про нього та усунула умови, що стали причиною захворювання сина на туберкульоз.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що 17.01.2016 року, приблизно о 17 год. його розбудила вдома дружина та повідомила що до нього приїхали. На подвір'ї були знайомі йому як мешканці міста ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_12 був у нетверезому стані, став погрожувати йому ножем, водити ним перед обличчям та вимагати гроші. Врешті решт він наніс удар арматурою по ОСОБА_12 , а останній наніс йому поранення ножем в живіт.
Коли він відмовляв ОСОБА_12 дати гроші, то вирішив подзвонити по телефону в міліцію. ОСОБА_12 побачив це, та почав вимагати та відбирати в нього телефон, в зв'язку з чим він кинув телефон дружині ОСОБА_10 , яка перебувала біля входу в житловий будинок АДРЕСА_3 . Телефон впав на підлогу в прихожу кімнату будинку, де перебували донька та дружина.
В цей час, без дозволу, ОСОБА_4 , забігла у прихожу кімнату зазначеного житлового будинку, де на виду у його дружини ОСОБА_10 та неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , відкрито викрала мобільний телефон марки «Sansung Galaxy Core 2, який поклала до штанів чи то до білизни і втекла з подвір'я не зважаючи на вимоги повернути телефон.
Додав, що наразі телефон йому повернутий, просить не карати ОСОБА_4 позбавленням волі, оскільки має претензії не до неї, а до ОСОБА_12
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що в період 2015 року обвинувачена злісно не виконувала законні обов'язки по догляду за своїм сином ОСОБА_8 , що спричинило тяжкі наслідки у вигляді захворювання дитини на туберкульоз. Остання не одноразово попереджалась про неприпустимість сумісного проживання разом з дитиною з хворим на туберкульоз ОСОБА_12 , але ігнорувала ці попередження, а також неодноразові вимоги лікарів проходити обстеження та лікування з приводу захворювання.
Крім показань сторін кримінального провадження, винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних порушень передбачених ч.3 ст.186, ст. 166 КК України також підтверджується такими доказами.
- протоколом огляду місця події від 17.01.2016 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину ОСОБА_4 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом огляду предмету від 17.01.2016 року, згідно якого в присутності понятих проведений огляд мобільного телефону марки «Samsung SM - 355H/ DS SEK», який був добровільно виданий ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.04.2016 року, згідно якого ОСОБА_4 в присутності понятих розповіла про обставини та їх перебіг під час скоєння злочину;
- протоколом засідання ЦЛКК/ЦЛКК ХР ТБ № 193 від 02.02.2016 року, згідно якого встановлено захворювання ОСОБА_8 туберкульозом внутрішніх грудних лімфовузлів;
- випискою із медичної картки стаціонарного хворого, згідно якої рекомендовано госпіталізація малолітнього ОСОБА_8 для подальшого лікування;
- актом обстеження умов проживання від 19.02.2016 року, яким проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 .
Дослідивши, співставляючи та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що показання обвинуваченої ОСОБА_4 та потерпілих мають характер логічних, послідовних, об'єктивних, та підтверджених належними, достатніми та допустимими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати:
- за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло.
- за ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що ОСОБА_4 підлягає покаранню за вчинення кримінального правопорушення середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, в порядку ст. 89 КК України є раніше не судимою.
В якості пом'якшувальних обставин суд визнає та враховує повне визнання своєї вини обвинуваченою, її щире каяття, викриття співучасника злочину у вчиненні кримінальних правопорушень, прийняття дієвих заходів до лікування малолітнього сину від туберкульозу, а також той факт, що на її утримані перебувають двоє малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обтяжливими обставинами суд враховує вчинення злочину відносно малолітнього.
Наведене свідчить про те, що виправити обвинувачену ОСОБА_4 та запобігти її злочинній діяльності можливо й без її ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим обвинувачена ОСОБА_4 має бути засудженою за ч.3 ст.186, ст. 166 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції передбачених статей, а також за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, але умовно, із застосуванням до остаточно визначеного покарання положень передбачених ст.ст.75,76 КК України.
Також, у відповідності до ч.2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 у солідарному порядку необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 983 грн. 04 коп.
Цивільний позов у справі не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у придавленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186, ст. 166 КК України.
- за ч.3 ст.186 КК України - у вигляді позбавлення волі строком п'ять років;
- за ст. 166 КК України - у вигляді позбавлення волі строком три роки;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з іспитовим терміном три роки.
Зобов'язати ОСОБА_4 у відповідності до ч.1 п.2 ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , у солідарному порядку на користь держави витрати на проведення судово товарознавчих, трасологічних, медичних, імунологічних, цитологічних експертиз у сумі 983 гривні 04 копійок.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» GALAXY CORE2 моделі SM G355H DS» переданий під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити за належністю
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1