Справа № 22а-324/11 Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
11 лютого 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Триголова В.М.
Суддів : Буленко О.О.., ОСОБА_2
Розглянувши в порядку письмового провадження м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі
на постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управлінця Пенсійного фонду України у Октябрському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни,
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді- доповідача Апеляційного суду
Постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого чЛ ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , та провести відповідні виплати за періоди з 9.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 19 листопада 2009 року, з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не погодилось управління подало апеляційну скаргу ,в якій прохало скасувати дане рішення, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши судцю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення ,а постанову суду - без змін ,яюцо визнає ,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ст.6 вказаного Закону має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та від 22.05.2008року № Ю-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на
2007рік» та п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно, з дня ухвалення рішення, вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія судців і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року визнано неконституційними положення п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на
2008рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачена вище наведеним Законом про держбюджет на 2008 рік, отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, безпідставними вважає колегія суддів, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008 році повинен виплачуватись, ;є0іттне відповідног:'да вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року № 530.
Що стосується вимог про нарахування і виплату допомоги у 2009 році, то колегія судців зауважує наступне.
Статтею 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік11 Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно Закону № 2195-ІУ розрахунок соціальних виплат здійснюється, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно дія ст.71 Зу "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не поширюється на спірні відносини.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону № 2195-ІУ.
Не заслуговують уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування величини мінімальної пенсії за віком відповідно до Зу «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для нарахування розміру виплат, встановлених ст.6 Закону № 2195-ІУ.
За змістом ч.7,8 ст. 8 ЦПК України при вирішенні спору, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд зобов'язаний застосовувати аналогію закону чи аналогію права та не вправі відмовити у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості або суперечності законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Оскільки законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни,
з
відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28
ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 183 -2 ч. 10, 197, 200,205,206 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-УІ колегія суддів, -
Апеляційну Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі
відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009
року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не під лягає..
Судді: В.М. Триголов
ОСОБА_4
ОСОБА_2