Справа № 727/5325/16-ц
Провадження № 2/727/1575/16
09 вересня 2016 року
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі :
Головуючого судді Слободян Г.М.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
за участю сторін:
- позивача ОСОБА_2
- представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на ? частину спадкового майна, - ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на ? частину спадкового майна. Позивач посилається на те, що їй, її матері - ОСОБА_5, її сину ОСОБА_6 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат загальною площею 43,60 кв.м. 12.10.2015 року її мати ОСОБА_5 померла та після її смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцем за законом є вона - ОСОБА_2, як донька померлої, син померлої - ОСОБА_6 та чоловік померлої ОСОБА_7, які відмовились від прийняття спадщини на ? частку спадкової квартири. Інших спадкоємців немає. Спадщину вона прийняла у визначений законом строк. Державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 відмовлено позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що не подано всі відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Просить позовні вимоги задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні в наданих суду поясненнях посилалася на обставини аналогічно викладеним в позовній заяві, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_4 міської ради, за довіреністю - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених вимог позивача про визнання право на спадщину за законом - частку в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 не заперечував і просив їх задовольнити.
Вивчивши і розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_3, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази надані сторонами, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності у межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.
Судом, належними доказами по справі, встановлено, що батьками позивача ОСОБА_2 зазначено у свідоцтві про народження: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.8).
У відповідності до паспорта серії КР №984395 виданого 10.02.2009 року Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області, місце проживання позивача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Із свідоцтва про право власності вбачається, що квартира АДРЕСА_2, що складається з двох кімнат загальною площею 43,60 кв.м., належить на праві спільної сумісної власності позивачу, її матері - ОСОБА_5, її сину ОСОБА_6 (а.с.11), що підтверджується також технічним паспортом (а.с.10).
12.10.2015 року мати позивача ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.9).
ОСОБА_9 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою проведено реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_5 (а.с.12).
Статтею 16 ч.2 п.1ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) визначено статтею 1216 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1222 ч. 1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також ті особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини та згідно з статтею 1223 ч.1 та ч.2 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
ОСОБА_9 норм ст. 1268 ч. 5 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено статтею 1270 ч.1 ЦК України.
Вимогами ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (п.23) роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
З матеріалів дослідженої спадкової справи № 227/2016 до майна померлого 12.10. 2015 року ОСОБА_5 витребуваної судом (а.с. 33), вбачається що ОСОБА_2 вчасно в установлений законом термін звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (а.с. 34), додавши до заяви відповідні документи, які посвідчують її особу, приналежність до спадкодавця, (а.с. 35 - 38); згідно заяви ОСОБА_7 наданої нотаріусу вбачається, що останній як батько позивача відмовився від прийняття спадщини після смерті дружини 12.10. 2015 року ОСОБА_5 за законом (а.с. 39 - 40); аналогічно судом установлено, що і інший спадкоємець - ОСОБА_6 (а.с. 42 - 43) також відмовився від прийняття спадщини за законом, в наданій нотаріусу письмовій заяві, що належала його матері ОСОБА_5, яка померла 12. 10. 2015 року (а.с. 41). Разом з цим, прийняти спадщину за законом на частку в квартирі АДРЕСА_1 позивач не може, у зв'язку із тим, що не було встановлено частки у спільній сумісній власності. Державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 відмовлено позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що не подано усі відомості і документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, що підтверджується постановою №1022/02-31 від 23.05.2016 р. (а.с.13, 50).
Матеріали спадкової справи також свідчать і про те, що за життя спірна квартира ОСОБА_5 належала на підставі договору дарування від 07.07. 1999 року (а.с. 51-52) та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05. 2016 року було оформлено свідоцтво на ім.»я ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини яка складається з земельної ділянки площею 1,4640 га розташованої на території Хоньковецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області (а.с. 75), про що також свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 76 - 78).
Вимогами ст.1275 ЦК України передбачено, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
ОСОБА_9 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
ОСОБА_9 положень ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно до закону Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно, всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16, 1216, 1218, 1222, 1223, 1268, 1270, 1275, 1297 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на ? частину спадкового майна задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканкою АДРЕСА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) право власності на ? частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 43,60 кв.м., житловою площею 28,50 кв.м., яка належала ОСОБА_5, яка померла 12 жовтня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності, видане Департаментом житлово-комунального господарства ОСОБА_4 міської ради від 22 березня 2006 року на підставі розпорядження органу приватизації №44420 від 22 березня 2006 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні в засіданні при проголошенні рішення в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.
Суддя Слободян Г.М.