Справа: № 810/1996/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О. Є. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
15 вересня 2016 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2016, -
Позивач звернувся до суду з позовом ТОВ «Овостар» звернулось з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 14.12.2015 № 125130005/2015/610139/2.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 27.07.2016.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2016 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
Стаття 106 КАС України визначає вимоги до позовної заяви.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Копія вказаної ухвали невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказівки на недоліки позовної заяви і спосіб їх усунення мають бути чіткими і зрозумілими. Недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.
Невиконання позивачем хоча б однієї вимоги, вказаної в ухвалі про залишення позову без руху, є підставою для залишення його без розгляду.
Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» внесені відповідні зміни щодо ставок судового збору та порядку його сплати, які набрали чинності з 01.09.2015.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху вказано, що позивач за подання адміністративного позову судовий збір сплатив у розмірі, що є меншим, ніж встановлено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» за заявлені вимоги як майнового, так і немайнового характеру.
Колегія суддів вказує, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень чи рішень про коригування митної вартості, як у даній справі, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
Як показує аналіз судової практики, позивачі по-різному формулюють зміст позовних вимог, зокрема, у справах, пов'язаних з оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень: в одних випадках пред'являють позови про визнання рішення протиправним, в інших - змістом позовних вимог є скасування такого рішення чи визнання його нечинним. Переважно позивачі об'єднують такі дві вимоги в позовній заяві.
Як вимагають положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.
Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така позиція визначена Постановою Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Враховуючи вказане, при подачі позову у даній справі необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позову майнового характеру, а не майнового та немайнового, як вказано судом першої інстанції.
Крім того, в ухвалі про залишення позову без руху судом вказано, що в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 106 КАСУ, у позовної заяві не зазначено засобів зв'язку та адреса електронної пошти позивача, позивачем не надано доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначено про причини неможливості подання таких доказів.
Тобто, на стадії відкриття провадження у справі судом першої інстанції вказано на відсутність доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Однак, колегія суддів вважає, що вказані висновки суду першої інстанції повинні міститись в рішенні по суті вирішення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України на стадії підготовчого провадження при проведенні попереднього судового засідання суд може уточнити позовні вимоги для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи. Суд з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, встановлює строки та їх надання.
Тобто, вказані недоліки не перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).
Стаття 106 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Для залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі. А відсутність в позові зазначення засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача, не перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Викладене у сукупності є підставою для задоволення апеляційної скарги та направлення справи для продовження розгляду.
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без руху, а відтак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 199, 200, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст ухвали виготовлено 20.09.2016.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Шурко О.І.