61022, м.Харків, пр. Науки, 5
20.09.2016 № 905/2710/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Содєйствіє», м. Костянтинівка
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/32/005 від 10.07.2013 у розмірі 2116557,83 грн.
Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Содєйствіє», м. Костянтинівка про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/32/005 від 10.07.2013 у розмірі 2116557,83 грн.
Позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як встановлено судом, документів, які підтверджують сплату судового збору позивачем до позовної заяви не надано.
Стаття 5 Закону України “Про судовий збір”, в редакції від 26.09.2015, містить вичерпний перелік осіб та підприємств, які звільняються від сплати судового збору, проте уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до них не відноситься.
Одночасно, до позовної заяви надана заява позивача №25/1260 від 07.09.2016 про звільнення від сплати судового збору. В заяві позивач, з посиланням на п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецендентну практику Європейського суду з прав людини, ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, просить звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви, вмотивовуючи важким фінансовим становищем ПАТ «Банк «Софійський» та відсутністю можливості сплатити судовий збір, оскільки відповідно до постанови Правлінням НБУ від 22.04.2016 №284 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.04.2016 №563 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Софійський» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Софійський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1 строком на два роки, а саме, з 25.04.2016 року по 24.08.2016.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які підтверджують об'єктивну неможливість сплатити судового збору.
Відповідно до вказаних положень Вищий господарський суд України п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору, а тому посилання позивача на те, що з 25.04.2016 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» не може бути тією обставиною, що унеможливлює сплату судового збору.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору на час подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.
Крім того, звільнення позивача від сплати судового збору призведе до негативних наслідків для інтересів державного бюджету.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для звільнення сплати судового збору.
За змістом п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Також, відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач при поданні позову зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
За приписами п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення сторонам копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом було встановлено, що в якості доказу направлення відповідачу, Приватному підприємству «Содєйствіє», позивачем наданий оригінал опису вкладення у лист, з якого вбачається направлення відповідачу позовної заяви з додатками на адресу: Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, 126.
Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
У відповідності до п. 20.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з під.) 10 п. 2 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ” в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема про місцезнаходження юридичної особи.
В п. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” зазначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Отже, у позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони - юридичної особи - відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що позивачем зазначене місцезнаходження відповідача, Приватного підприємства «Содєйствіє»: 86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, буд. 126.
Одночасно, з відомостей, які відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що місцезнаходження відповідача є: 85100, АДРЕСА_1.
Доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суду не надано. Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Виходячи зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк «Софійський», м. Київ в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
Повернути позовну заяву і додані до неї документи Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський», м. Київ без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток на адресу позивача:
- позовна заява з додатками на 23-ми аркушах;
- конверт.
Суддя Г.Є. Курило