ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 вересня 2016 року № 826/727/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області №2, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України, Начальника Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області
провизнання протиправними дій та скасування рішень, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області №2 (далі по тексту - відповідач-1), Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України (далі по тексту - відповідач-2), Начальника Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту - відповідач-3) та Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту - відповідач-4) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про:
- визнання протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Київській області в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;
- визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення атестації позивача;
- визнання протиправними дії та бездіяльність відповідачів;
- скасування висновків та рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.12.2015р. про невідповідність позивача займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції;
- скасування висновків та рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України від 24.12.2015р. про відхилення скарги ОСОБА_1;
- визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №19 о/с від 26.01.2016р. про звільнення позивача з посади старшого слідчого Бориспільського відділу поліції;
- поновлення ОСОБА_1 на службі у Головному управлінні Національної поліції в Київській області на посаді старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 27 січня 2016 року;
- стягнення на користь позивача середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 27 січня 2016 року по день фактичного поновлення на посаді.
Під час розгляду справи ухвалою суду від 16.03.2016р. дану справу об'єднано в одне провадження з адміністративною справою №826/2885/16.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що оскаржувані дії та рішення відповідачів є протиправними, оскільки при проведенні атестації ОСОБА_1 істотно порушено вимоги Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України № від 17.11.2015 року, Закону України «Про національну поліцію» та ч. 2 ст. 19, ст. 43 Конституції України
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача - 4 проти позовних вимог заперечив.
Представник відповідачів 1, 2, 3 в судове засідання не з'явилися, будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надали.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 в період з 30.06.2014р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015р. №1 о/с «По особовому складу» згідно до п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015р., зокрема ОСОБА_1, який мав спеціальне звання капітана міліції, старшого слідчого Бориспільського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання капітана поліції (підстава заява ОСОБА_1 від 05.11.2015р.).
В подальшому, на підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №16 від 23.11.2015 року проведено атестацію позивача, за результами якої рішенням Атестаційної комісії Головного управління національної поліції в Київській області №2, залишеним без змін рішенням Апеляційної атестаційної комісії північного регіону від 24.12.2015 року, ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №19 о/с від 26.01.2016р. позивача було звільнено зі служби в поліції згідно з п.п. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність.
Підставою для видачі вказаного наказу став атестаційний лист ОСОБА_1 від 07.12.2015р.
Незгода з діями щодо проведення атестації, рішеннями атестаційних комісій, наказом про звільнення обумовила позивача звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Як встановлює стаття 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд вважає, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
У той же час як встановлено під час розгляду даної адміністративної справи наказом начальника ГУ НП в Київській області №10 від 18.11.2015 року, відповідно до статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості особового складу в ГУ НП в Київській області затверджено Положення про атестаційну комісію Головного управління Національної поліції в Київській області та затверджено склад атестаційних комісій.
Наказом начальника ГУ НП в Київській області №16 від 23.11.2015 року «Про проведення атестування та створення атестаційних комісій» відповідно до Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри в ГУ НП в Київській області призначено атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області, зобов'язано управління кадрового забезпечення, зокрема, скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, створено атестаційні комісії та затверджено їх склад та визнано таким, що втратив чинність наказ начальника ГУ НП в Київській області №10 від 18.11.2015 року.
Наказом начальника ГУ НП в Київській області №68 від 21.12.2015р. «Про внесення змін до наказу Головного управління від 23.11.2015р. №16» внесено зміни до пункту 2 наказу №16 від 23.11.2015р. в частині створення та затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Київській області та визнано таким, що втратив чинність наказ №16 від 23.11.2015р.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних списків до яких, на виконання наказу начальника ГУ НП в Київській області №16 від 23.11.2015 року, включено позивача, як поліцейського, що підлягає атестуванню.
Проте, зважаючи на ту обставину, що виданий відповідачем 3 наказ №16 від 23.11.2015 року поширює свою дію на всіх поліцейських ГУ НП в Київській області, то він стосується і позивача, який проходив на той час службу в органах поліції.
Також судом встановлено, що в атестаційному листі, складеному щодо позивача, не вказано жодних підстав проведення його атестації, які визначені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", а наказ начальника ГУ НП в Київській області №16 від 23.11.2015 року містить посилання, як на підставу проведення атестації, необхідність оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Втім, суд зазначає, що вказані підстави повністю охоплюються ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", проте, яка саме з них стосується позивача зазначений наказ не містить.
Таким чином, відповідач-4, на якого покладено обов'язок доказування, не довів, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки суб'єктом владних повноважень не було наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними рішення Головного управління Національної поліції в Київській області у вигляді наказу №16 від 23.11.2015 року щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, проведення його атестації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У той же час, надаючи оцінку доводам позивача щодо допущених порушень вимог Інструкції під час проведення його атестування, суд зазначає наступне.
У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
Як підтверджено матеріалами справи, заступником начальника Бориспільського відділу поліції ГУ НП України в Київській області - начальником слідчого відділу складено атестаційний лист, згідно розділу ІІ якого, за висновком прямого керівника ОСОБА_1 - начальника відділу поліції, позивач займаній посаді відповідає.
За результатами атестування, як свідчить запис від 07.12.2015 року в атестаційному листі позивача, останній за професійним тестом набрав 39 балів із 60 максимально можливих, та за тестом на загальні навички - 49 балів із 60 максимально можливих, всього 88 балів, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції, втім за висновком атестаційної комісії ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Як вбачається з протоколу засідання Атестаційної комісії ГУ НП України в Київській області №2 від 07.12.2015 року атестаційною комісією під час проведення атестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме:
1. Декларація про доходи;
2. Послужний список (Форма 1)
3. Інформаційну довідку
4. Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;
5. Інформацію з відкритих джерел.
За результатами розгляду матеріалів та обговорення щодо позивача було прийнято рішення - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (6 голосів «за»).
Суд звертає увагу на ту обставину, що наявна в матеріалах справи копія вказаного вище протоколу не містить в собі жодних підписів членів комісії, секретаря та її голови, які приймали участь в голосуванні.
Також судом встановлено, що позивачем подано скаргу на рішення Атестаційної комісії, однак, як вбачається з протоколу Апеляційної атестаційної комісії північного регіону ОА№7 від 24.12.2015 року, скаргу позивача відхилено у зв'язку з тим, що він легковажно відноситься до роботи, недостатньо професійний (3 голоси - «за», 2 - «проти»).
На підставі атестаційного листа ОСОБА_1, відповідачем 3 видано наказ №19 о/с від 26.01.2016р., яким позивача, який обіймав посаду старшого слідчого Бориспільського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції згідно з пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність з постановкою на військовий облік.
У той же час судом досліджено документи, які подавалися відповідачем 4 до атестаційної комісії щодо позивача, а саме копії: атестаційного листа, послужного списку, інформаційної довідки, декларації про майно доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Надаючи оцінку вказаним доказам та встановленим під час розгляду справи обставинам суд зазначає наступне.
Так, відповідно до протоколів від 07.12.2015 року та від 24.12.2015 року, що були складені відповідачами 1 та 2, ними досліджувалися атестаційний лист, матеріали згідно зазначеного переліку та проводилася співбесіда з позивачем.
Втім, протоколи не містять в собі жодних відомостей щодо змісту такої співбесіди та недоліків, виявлених в поданих на атестацію документах, а також використаної інформації з відкритих джерел. Не були повідомлені такі відомості відповідачами і під час розгляду справи в суді.
Суд зазначає, що з дослідженого змісту документів, які були подані на розгляд Атестаційної комісії ГУ НП України в Київській області №2 не було встановлено жодних відомостей, які б свідчили про неналежне виконання позивачем свої службових обов'язків в органах національної поліції (а до цього - в органах внутрішніх справ), вказували на його службову невідповідність, підстав для застосування до нього обмежень, передбачених Законом України «Про очищення влади» та необхідність звільнення з органів національної поліції. При цьому, позивач, за наслідками проведеного тестування, пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції, набравши 88 балів.
Таким чином, під час розгляду даної справи судом встановлено, що вищевказаний висновок атестаційної комісії ГУ НП України в Київській області №2, відображений в протоколі від 07.12.2015 суперечить атестаційним матеріалам позивача, а прийняте рішення про звільнення із служби в поліції через службову невідповідність є необґрунтованим та таким що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Не погоджуючись з висновками атестаційної комісії, позивач 22.12.2015р. подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії північного регіону.
Як вбачається за наявної копії протоколу ОА№7 від 24.12.2015 року Апеляційної атестаційної комісії північного регіону, комісією під час розгляду скарги позивача було досліджено атестаційний лист та інші матеріали на поліцейського, а саме:
1. Декларація про доходи;
2. Послужний список (Форма 1)
3. Інформаційну довідку
4. Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;
5. Інформацію з відкритих джерел.
Членами апеляційної атестаційної комісії північного регіону особі, яка подала скаргу, були поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення одноголосно (3-«за», 2 - «проти») комісією прийнято рішення, про відхилення скарги поліцейського.
Як відображено в протоколі підставою для такого рішення стало те, що позивач легковажно відноситься до роботи, недостатньо професійний.
Надаючи оцінку мотивам рішення апеляційної атестаційної комісії північного регіону суд зазначає наступне.
Так, Інструкцією у п.10 Розділу ІV визначена мінімальна кількість балів, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Отже, чинним законодавством визначені критерії мінімального рівня професійних знань, загальних здібностей та навичок, з яким пов'язується можливість проходження служби в органах національної поліції.
Натомість, при прийнятті вищевказаного рішення, оформленого протоколом від 24.12.2015р. апеляційної атестаційної комісії північного регіону та відображеного в атестаційному листі, не були враховані вищевказані нормативні вимоги, а та обставина, що позивач набрав 39 балів із 60 максимально можливих за профтестом, та за тестом на загальні навички - 49 балів із 60 максимально можливих, всього 88 бали, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції, залишилася поза увагою комісії, у зв'язку із чим її висновки щодо недостатньої професійності позивача не ґрунтуються на атестаційних матеріалах.
Окрім цього, суд зазначає, що легковажність до роботи, яка взята Апеляційною атестаційною комісіє північного регіону як підстава для відхилення скарги позивача, суб'єктом владних повноважень не розкрита за змістом та носить загальний характер, що не дає суду можливості встановити її вплив на можливість виконання позивачем своїх службових обов'язків.
Суд констатує, що при розгляді апеляційною атестаційною комісією північного регіону скарги позивача, також не була відображена неможливість його переміщення на нижчу посаду, через службову невідповідність, зважаючи на тривалий стаж роботи в органах внутрішніх справ, посаду, яку обіймав позивач в органах національної поліції на час звільнення, та відповідність з цих підстав вимогам чинного законодавства рішення атестаційної комісії, яке оскаржувалося.
Пунктом 5 Розділу VІ Інструкції передбачено, що поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.
Апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок (п.12 Розділу VІ Інструкції).
Отже, на думку суду рішення, оформлене протоколом в ОА№7ід 24.12.2015р. апеляційної атестаційної комісії північного регіону, також є необґрунтованим.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:
1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.
До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських;
2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.
У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії;
Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.
Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення (п.20 Розділу IV Інструкції).
Як передбачено пунктом 28 Розділу IV Інструкції, керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом З або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Аналіз вищевказаних правових норм дає суду підстави вважати, що вищевказані атестаційні комісії та апеляційні атестаційні комісії є суб'єктами владних повноважень, які приймають рішення, оформлені протоколом, що є обов'язковими для виконання керівниками органів поліції, та створюють відповідні правові наслідки по відношенню до особи щодо якої їх прийнято.
Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Разом з тим відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, тому наказ ГУ НП в Київській області №19 о/с від 26.01.2016 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді старшого слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ ПН в Київській області з 26.01.2016 року.
Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі -Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
А відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача-4 на користь позивача грошового забезпечення за дні вимушеного прогулу з 26 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середньоденного заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску.
Згідно довідки ГУ НП в Київській області від 08.04.2016р. №6318/109/1002/фч середньомісячне грошове утримання позивача складає 4945,00грн. та середньоденне грошове забезпечення - 161,09грн.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, в даному випадку з 26 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року, що становить 163 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, становить 26 257,67грн. (161,09 х 163).
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено наявність підстав для звільнення позивача через службову невідповідність відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.
Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ ПН в Київській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача з бюджетних асигнувань Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області №2, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,42грн., по 367,47грн. з кожного.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №16 від 23.11.2015 року в частині, яка стосується проведення атестування, включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню ОСОБА_1.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення атестації ОСОБА_1.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області №2, оформлене протоколом від 07.12.2015 в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільненню із служби в поліції через службову невідповідність.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України, оформлене протоколом ОА№7 від 24.12.2015р., яким відхилено скаргу ОСОБА_1 на рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.12.2015р.
6. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 січня 2016 року №19 о/с "По особовому складу", в частині звільнення ОСОБА_1 (НОМЕР_1), зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
7. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 26 січня 2016 року.
8. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області, на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26257,67грн. (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят сім гривень, 67 копійок).
9. Присудити солідарно з бюджетних асигнувань Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області №2, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,42грн., по 367,47грн. з кожного.
10. Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ ПН в Київській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко