ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
19 вересня 2016 року 08:20 справа №826/8014/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
третя особаПечерське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
провизнання протиправним наказу в частині, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ МВС України в місті Києві), в якому просить: 1) визнати наказ відповідача від 26 грудня 2014 року №815 в частині про звільнення позивача за вчинення дисциплінарного проступку неправомірним; 2) зобов'язати відповідача поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року скасовано, а справу №826/8014/15 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року залучено до участі в адміністративній справі Печерське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві в якості третьої особи (далі по тексту - третя особа), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В судовому засіданні 25 липня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; представник третьої особи до суду не прибув; у зв'язку з чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 26 грудня 2014 року №815 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог абзаців 2, 5, 12 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підпункту 1 пункту 1 розділу 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155, на оперуповноваженого відділу БНОН Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві лейтенанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Позивач вважає незаконним своє звільнення, оскільки факт його керування автомобільним транспортом в стані алкогольного сп'яніння не підтверджується належними доказами та не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідач проти позову заперечив, виходячи з того, що позивачем порушено трудову дисципліну, оскільки за наслідками зупинки працівниками ВДАІ з обслуговування Дарницького району транспортного засобу, яким керував позивач, встановлено стан алкогольного сп'яніння останнього, що підтверджується результатами пройденого тесту на алкоголь за допомогою алкотестера "Драгер", який показав наявність в парах повітря 0,97 проміле алкоголю.
Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
У відповідності до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Пунктом 2.2 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155 (далі по тексту - Правила) передбачено, що дотримання норм поведінки, установлених цими Правилами, є моральним обов'язком кожного працівника органів внутрішніх справ незалежно від займаної посади та спеціального звання.
Згідно пункту 4.1 Правил працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров'я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Як визначено у статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі по тексту - Інструкція).
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Судом встановлено, що 25 грудня 2014 року до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надійшла службова телеграма Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2014 №27467/ЯР щодо занепокоєння керівництвом Міністерства внутрішніх справ України станом транспортної дисципліни серед працівників органів внутрішніх справ та з вимогою щодо прийняття безальтернативних рішень у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ працівників міліції, задокументованих за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку за фактом скоєння працівниками органів і підрозділів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві адміністративних правопорушень, відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту, пункту 2.2.5 Інструкції призначено службове розслідування, згідно з наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 25 грудня 2014 року №1176.
В ході службового розслідування встановлено, що 22 лютого 2014 року о 04:40 по Харківському шосе, 121 в місті Києві працівниками ВДАІ з обслуговування Дарницького району зупинено автомобіль ВМW, номерний знак НОМЕР_1, яким керував дільничний інспектор міліції сектору ДІМ, а на час проведення службового розслідування оперуповноважений відділу БНОН Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в місті Києві лейтенант міліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим працівниками Державтоінспекції було запропоновано пройти медичне освідування за допомогою спеціального технічного засобу алкотестера "Драгер"; за результатами проведення перевірки в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,97 проміле алкоголю та за порушення вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії АБ2 386745 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 вересня 2009 року №400/666, визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійсняється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З постанови Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 по справі №757/14470/14-п вбачається, що суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення за встановлених судом обставин, яка підтверджується фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення, результатів тесту "Драгер", з яких слідує, що ОСОБА_1 02 лютого 2014 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, керував автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Ревуцького в місті Києві у стані алкогольного сп'яніння, ступінь якого 0,97% проміле, однак вказаною постановою закрито провадження по справі №757/14470/14-п про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за спливом строку накладення адміністративного стягнення.
З огляду на встановлені факти наслідками службового розслідування виявлено порушення службової дисципліни, а саме порушення вимог абзаців 2, 5, 12 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, підпункту 1 пункту 1 розділу 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Позивач, у свою чергу, посилається на відсутність вчинення правопорушення, з огляду на не перебування за кермом транспортного засобу, а лише безпосереднє находження в стані алкогольного сп'яніння біля власного автомобіля, проте доказів або свідків, що б могли підтвердити вказані доводи позивача, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття такого наказу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність звільнення позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко