Копія:
про закриття провадження у справі
21 вересня 2016 р. справа № 818/1006/16
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" ОСОБА_2, третя особа: фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 про зобов"язання сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у який включити ОСОБА_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 145500 грн. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.25).
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.25).В письмовому клопотанні, що надійшло до суду, представник ПУАТ "ФІДОБАНК" справу просить закрити, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що провадження у справі необхідно закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" (далі - ПАТ "ФІДОБАНК") до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд) прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "ФІДОБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ФІДОБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 з 20.06.2016 по 19.07.2016.
18.07.2016 Правління Національного банку України прийняло постанову №142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016р. "Про початок ліквідації ПАТ "ФІДОБАНК".
Таким чином, на даний момент ПАТ "ФІДОБАНК" перебуває на стадії ліквідації.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Частиною 3 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 №2343-XII передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У пункті 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 №4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
За приписами п.7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Такі спори підлягають вирішенню господарськими судами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 про зобов'язання сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у який включити ОСОБА_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 145500грн. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказані правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди - заяви про відкриття банківського (поточного) рахунку та заяви про прийняття пропозиції ПАТ "ФІДОБАНК" укласти договір комплексного банківського обслуговування.
Отже, уповноважена особа Фонду ОСОБА_2 виступає в указаному спорі від імені сторони таких правочинів, не здійснюючи при цьому владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що даний спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 07.10.2015 р. по справі № 6-1521цс15, від 16.02.2016 р. по справі № 826/2043/15, від 15.06.2016 у справі №21-286а16, які в силу ч.1 ст.244-1 КАС України є обов'язковою для врахування усіма судами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у який включити ОСОБА_3 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 145500 грн. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись ст. ст. 155, 165, 186, КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у який включити ОСОБА_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 145500 грн. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) C.О. Бондар
З оригіналом згідно:
Суддя C.О. Бондар