13 вересня 2016 року Чернігів Справа № 825/1448/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
за участі секретаря - Пушенко О.І.,
прокурора - Коляди Ю.О.,
представника відповідача - Сьоми Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості до Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення допомоги по безробіттю,
Прокурор 12.08.2016 звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівського міського центру зайнятості з адміністративним позовом до Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" і просив стягнути з відповідача на користь Чернігівського міського центру зайнятості кошти в сумі 7260,99 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що сума матеріального забезпечення ОСОБА_2, виплаченого їй в період перебування на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості підлягає стягненню з роботодавця, оскільки остання була поновлена на роботі за рішенням суду. Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якого із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду
В судовому засіданні було допущено заміну первинного відповідача Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" на його правонаступника - Державну установу "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"
Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що роботодавець, який виконує рішення суду в частині нарахування (виплати) доходу у розмірі середньої заробітної плати за вимушений прогул має виконувати усі функції податкового агента визначені ПКУ, Законом № 2464 та Законом № 606. Інформації про перебування ОСОБА_2 на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України» не мала. Сплата Центром допомоги по безробіттю, яка виплачена ОСОБА_2 буде подвійною оплатою праці, що не передбачено чинним законодавством. Також, представник відповідача зазначив, що кошти у бюджетної установи на виплату зазначеної суми в кошторисі не передбачені. Враховуючи наведене відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 23.11.2015 наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 27.11.2015 року № НТ151127 ОСОБА_2 було надано статус безробітного з 23.11.2015. ОСОБА_2, також, призначена виплата допомоги по безробіттю згідно наказу Чернігівського міського центру зайнятості від 30.11.2015 №НТ151130 відповідно та у розмірі, передбаченому п.п. 2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Наказом від 21.04.2016 № НТ 160421 Чернігівським МЦЗ було припинено реєстрацію ОСОБА_2 в якості безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Протягом часу перебування ОСОБА_2 в статусі безробітного їй було виплачено 7260,99 грн. допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначені саттею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
Відповідно до абз. 10 п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N 198 центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року N 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості) (п.п. 2 п. 1 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 15 червня 2015 року N 613).
Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 . ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що в разі поновлення безробітного на посаді за рішенням суду, яку він обіймав до встановлення йому статусу безробітного, реєстрація такої особи як безробітного припиняється та припиняється виплата йому допомоги по безробіттю, також законодавцем чітко зазначено, що в такому випадку, поновлення працівника на посаді за рішенням суду, сума виплаченої працівнику допомоги по безробіттю стягується з роботодавця.
Під час судового засідання встановлено, що за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.2016 по справі № 750/1054/16-ц ОСОБА_2 поновлено на 0,5 посади помічника лікаря-епіддеміолога відділення організації епідеміологічних досліджень Чернігівського міського відділу лабораторних досліджень Державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 19.11.2013. Постанова в цій частині підлягала негайному виконанню. Отже, є таке, що набрало законної сили рішення суду про поновлення безробітної ОСОБА_2 на посаді, яку вона обіймала в Державній установі "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" до встановлення їй статусу безробітної. Отже, з цього моменту вона втратила статус безробітної та сума отриманої нею допомоги по безробіттю підлягає поверненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості з роботодавця - Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України".
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" на користь Чернігівського міського центру зайнятості (р/р 37171300901002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) кошти в сумі 7260 (сім тисяч двісті шістдесят) грн. 99 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур