копія
13 вересня 2016 р. Справа № 818/847/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/847/16
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління національної поліції в Сумській області, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області", УМВС України в Сумській області
про визнання протиправними та скасування свідоцтв, актів та наказу, зобов'язання вчинити дії, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати і моральної шкоди,-
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Сумській області (далі - відповідач І, ГУНП у Сумській області), Сектору медичного забезпечення ГУНАП у Сумській області, якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати свідоцтва про хворобу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, видані ВЛК ГУМВС Сумської області №268 від 02.10.2015, №2 від 27.01.2016 та №98 від 10.06.2016;
2. Визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок №16 форми Н-1 та акт розслідування форми Н-5, затверджених 16.09.2015 РМГБОП УМВС України в Сумській області відносно ОСОБА_3;
3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області №162 о/с від 16.06.2016 по особовому складу про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України ст. сержанта поліції ОСОБА_3;
4. Зобов'язати ГУНП в Сумській області провести згідно чинного законодавства розслідування за фактом отриманих ОСОБА_3 поранень унаслідок події, що сталася 11.07.2014 в м. Сіверськ Донецької області;
5. Зобов'язати Військово-лікарську комісію ГУНП в Сумській області провести повторне обстеження стану здоров'я ОСОБА_3 на підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством;
6. Поновити ст. сержанта поліції ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ у розпорядженні ГУНП в Сумській області;
7. Стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.06.2016;
8. Стягнути з ГУНП в Сумській області моральну шкоду на користь ОСОБА_3, в сумі 60 000, 00 гривень;
В ході розгляду справи, замість відповідача - Сектору медичного забезпечення ГУНП у Сумській області в якості належного відповідача, судом було залучено - Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області» (далі - відповідач ІІ) .
Крім цього, зважаючи на те, що акт про нещасний випадок №16 форми Н-1 та акт розслідування форми Н-5, затверджених 16.09.2015 було затверджено РМГБОП УМВС України в Сумській області, в якості відповідача - ІІІ по даній справі було залучено УМВС України в Сумській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 27.07.2014 р. №72, ОСОБА_3, прапорщик міліції, міліціонер взводу №2 швидкого реагування спеціальної роти міліції УМВС України в Сумській області в період з 23.06.2014 по 11.07.2014 безпосередньо виконував завдання у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
11.07.2014 під час виконання бойового завдання, автомобіль, яким керував ОСОБА_3 підірвався на фугасі, внаслідок чого позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) 02.10.2015 ОСОБА_3 видано Свідоцтво про хворобу № 286, у пункті 12 якого зазначені наявні у позивача діагнози і постанови ВЖ про причинний зв'язок цих захворювань: "...Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків...Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в ОВС".
Пунктом 13 Свідоцтва про хворобу № 286 ВЛК постановила, що ОСОБА_3 є непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Не погоджуючись з виданими свідоцтвами про хворобу від 02.10.2015 р. № 286, позивач звернувся 17.12.2015 з письмовою заявою до начальника УМВС України в Сумській області з проханням про повторне направлення його на ВЛК для визначення причинного зв'язку отриманих травм під час участі в АТО та встановлення всіх діагнозів.
27.01.2016 військово-лікарською комісією позивачу видано ще одне Свідоцтво про хворобу № 2, у пункті 12 якого зазначені наявні у нього діагнози і постанови ВЖ про причинний зв'язок цих захворювань: "...Контузія, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків... Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків...Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в ОВС".
Пунктом 13 Свідоцтва про хворобу № 2 ВЛК постановила, що ОСОБА_3 є непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Ідентичні цим висновки зазначені і у свідоцтві про хворобу № 98 від 10.06.2016, яким відмінено свідоцтво про хворобу № 2 від 27.01.2016.
Позивач звертає увагу суду на те, що Комісією РМГБОП УМВС України в Сумській області через 1 рік 2 місяці 5 дні саме 16.09.2015 проведено розслідування нещасного випадку, що стався 11.07.2014 та складено акт форми Н-5 і акт № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок.
У розділі 4 "Висновок комісії" акту форми Н-5 зазначено, що нещасний випадок зі ОСОБА_3 у вигляді "наслідків поєднаної мінно-взривної травми від 11.07.2014 р...." трапився у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю в зоні проведення АТО.
У пункті 14 "Висновок" акту форми Н-1 зазначено, що тілесні ушкодження у вигляді "наслідків поєднаної мінно-взривної травми від 11.07.2014 р...." вважати отриманими у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю в зоні проведення АТО.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 16.06.2016 № 162 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_3, поліцейського роти поліції особливого призначення, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Сумській області, з 16.06.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію".
Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що в порушення вимог чинного законодавства у наслідок порушення процедури та неналежного застосування норм чинного законодавства були видані неправомірні акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 16.09.2015 акт № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок від 16.09.2015 свідоцтва про хворобу № 268 від 02.10.2015, № 2 від 27.01.2016 та № 98 від 10.06.2016 довідка МСЕК, а саме - неправильно зазначено причинний зв'язок захворювання та неналежним чином вирішено питання придатності до військової служби.
На переконання позивача, ГУНП в Сумській області та Сектором медичного забезпечення ГУНП у Сумській області допущені порушення Положення № 85 та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 85 від 06.02.2001 (далі по тексту Порядку № 85), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР № 114 від 29.07.1991, при прийнятті рішення про непридатність ОСОБА_3 до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та звільнення його з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановленням на військовий облік).
Так, після тривалого лікування 27.08.2015 позивач був вперше направлений на військово-лікарську комісію в зв'язку з пораненням отриманим при виконанні службових обов'язків в зоні АТО. З 04.05.2016 по 10.06.2016 ОСОБА_3 обстежений амбулаторно на ВЛК за направленням УКЗ.
Позивач просить суд врахувати, що зі змісту направлень ОСОБА_3 на ВЛК вбачається, що він направлений для проходження медичного огляду до ВЛК при ГУНП у Сумській області відповідно до пункту 1.70 Порядку № 85 для визначення придатності до подальшої служби в органах внутрішніх справ.
Позивач вважає, що дане направлення не відповідає пункту 1.70 Порядку № 85, оскільки в цьому випадку медичний огляд проводиться за п о д а н н я м, а н е за на п р а в л е н н я м.
Крім цього, позивач зазначає, що Відповідно до пунктів 1.2. та 1.42. Порядку № 85 постанови виносяться ВЛК на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток 1), що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ.
Розклад хвороб і фізичних вад є додатком І до Порядку № 85 і в графі І цього Розкладу зазначено, що за даною графою визначається придатність до служби в тому числі і водіїв-співробітників (крім осіб, які несуть службу на відкритому повітрі). За графою II Розкладу визначається придатність до служби в тому числі і працівників підрозділів особливого призначення, які несуть службу на відкритому повітрі. Вимоги до стану здоров'я осіб, зазначених у графі II, є більш жорсткими ніж до стану здоров'я осіб, зазначених у графі І. Тому визначення придатності міліціонера-водія РМГБОП ОСОБА_3 до військової служби за графою II сектором медичного забезпечення ГУНП у Сумській області здійснено безпідставно.
При прийнятті рішення про непридатність ОСОБА_3 до військової служби ВЛК не в повній мірі застосовано індивідуальну оцінку його придатності до служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, не було враховано підготовку та досвід роботи, а також той факт, що його стан здоров'я є наслідком отриманих ним поранень під час виконання завдань у зоні проведення АТО.
За наведених обставин порушення відповідачами вимог щодо проведення медичного огляду осіб рядового і начальницького складу на предмет придатності їх до проходження служби, а саме: визначення придатності ОСОБА_3 до військової служби за графою II, а не за графою І Розкладу хвороб і фізичних вад; не в повній мірі застосування методу індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_3 до служби в органах внутрішніх справ; прийняття рішення про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я без отримання висновку повторного медичного огляду вищою за статусом ВЛК, є такими, що дають підстави для визнання протиправним і скасування свідоцтв про хворобу № 268 від 02.10.2015, № 2 від 27.01.2016 та № 98 від 10.06.2016 військово-лікарської комісії при ГУНП у Сумській області.
Отже, на переконання позивача при проведенні медичного огляду Відповідачем - ІІ не встановлено належним чином причинний зв'язок отриманих ним травм, пов'язаних із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України, безпосереднього виконання завдань у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Зокрема у свідоцтвах про хворобу зазначено, що контузія, травми та захворювання пов'язані з виконанням службових обов'язків та проходженням служби в ОВС.
Позивач зазначає, що зазначені процедурні порушення у сукупності унеможливлюють прийняття обгрунтованого остаточного рішення про звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ на підставі пункту 2 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (через хворобу). Оскільки свідоцтво про хворобу стало підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, його скасування має наслідком також скасування наказу ГУНП у Сумській області № 162 о/с від 16.06.2016р. по особовому складу про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України ст. сержанта поліції ОСОБА_3
У зв'язку з викладеним позивач у позовній заяві просить зобов'язати Військово-лікарську комісію ГУНП в Сумській області провести повторне обстеження стану здоров'я ОСОБА_3 на підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством
Щодо позовних вимог відносно визнання протиправними та скасування акту про нещасний випадок №16 форми Н-1 та акту розслідування форми Н-5, затверджених 16.09.2015 РМГБОП УМВС України в Сумській області відносно ОСОБА_3, позивач просить суд врахувати, що Наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 "Про розслідування Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" встановлено строки розслідування нещасного випадку.
Відповідно до п. 3.8. Порядку МВС України № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), і т.і.
Позивач звертає увагу суду на те, що Зі змісту акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 слідує, що комісія призначена наказом командира РМБОП УМВС України в Сумській області від 15.09.2015 №90.
Тож лише через 14 місяців, а саме 15.09.2015 розпочато розслідування нещасного випадку, що стався 11.07.2014 в м. Сіверськ Донецької області та вже 16.09.2015 складено акт форми Н-5 і акт № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок.
Позивач вважає, що УМВС у Сумській області не дотримано вимог п. 3.5. Порядку щодо терміну призначення та проведення розслідування, допущення УМВС України в Сумській області спливу строку в 14 календарних місяців з дня нещасного випадку.
Не встановлено, на підставі чиєї заяви чи повідомлення про нещасний випадок по спливу 14 місяців був виданий наказ про призначення комісії з розслідування нещасного випадку та чому такі заходи не були вжиті відразу після події.
У пункті 2 акту Н-5 від 16.09.2015 зазначено основні причини нещасного випадку - "травми та поранення, отримані внаслідок вибуху". У пункті 3 даного акту заходами щодо усунення причин нещасного випадку зазначено проведення додаткових занять з охорони праці, правил техніки безпеки, організувати проведення позачергових інструктажів.
У пункті акту Н-1 про нещасний випадок від 16.09.2015 зазначено, що причини нещасного випадку технічні, а у пункті 13 даного акту також зазначені такі заходи для усунення причин нещасного випадку, як проведення додаткових інструктажів з техніки безпеки.
Вказане свідчить про неповне з'ясування обставин події, причини та умови, що сприяли отриманню ОСОБА_3 тяжких поранень.
Не встановлений дійсний причинний зв'язок між подією та наслідками, які були нею спричинені. Зокрема комісією проігноровано той факт, що отримання ОСОБА_3 поранень пов'язане із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України, безпосереднього виконання завдань у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані акти є такими, що невідповідають вимогам Порядку МВС України № 1346. Акти форми Н-1 та Н-5 від 16.09.2015 є протиправними і підлягають скасуванню.
У зв'язку з викладеним, позивач просить зобов'язати ГУНП в Сумській області провести згідно чинного законодавства розслідування за фактом отриманих ОСОБА_3 поранень унаслідок події, що сталася 11.07.2014 в м. Сіверськ Донецької області.
Вищезазначені обставини, на переконання позивача, свідчать про незаконне звільнення його із органів внутрішніх справ за пунктом 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію". При цьому, ОСОБА_3 посилається на те, що ВЛК при медичному огляді не встановила будь-яких захворювань, які б перешкоджали проходженню служби в ОВС, а видані свідоцтва про хворобу із висновками про непридатність до військової служби є надуманими та безпідставними.
Зазначені вище обставини підтверджують факт наявності з вини ГУНП в Сумській області вимушеного прогулу у ОСОБА_3 на підставі незаконного звільнення, а саме час вимушеного прогулу з 16.06.2016.
Щодо стягнення моральної шкоди, позивач зазначає, що більше року після отриманого поранення переживає моральні та фізичні страждання, які виражаються у сильних душевних хвилюваннях, які він зазнав та зазнає до теперішнього часу внаслідок неправильних та неповних постановок діагнозу, неправильного лікування, постійних перекомісій. У зв'язку з цим перетерплює стотні вимушені зміни у своїх життєвих стосунках та звичках, що призвело до значних змін в його емоційно-вольовій сфері та відхилення від звичайного стану здоров'я, погіршення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань. Внаслідок незаконного звільнення він також зазнав значних моральних страждань, які призвели до погіршення стану здоров'я. Відсутність коштів для проживання, безрезультатні пошуки роботи спричинили вкрай пригнічений психологічний та фізіологічний стан, наслідком чого є порушення нормальних життєвих зв'язків та докладання неймовірних зусиль для організації життя.
Моральну шкоду, завдану ОСОБА_3 неправомірними діями та бездіяльністю відповідачів, він оцінює в сумі 60 000,00 гривень (шістдесят тисяч гривень).
В судове засіданні а ні позивач, а ні адвокат Рижов С.Є. не з'явились. Щодо позивача, від нього не надійшло жодних доказів поважності неприбуття в судове засідання. Від Рижова С.Є., вкотре, надійшла заява про відкладення судового засідання з посиланням на те, що на 13 вересня 2016 року призначено справу в Апеляційному суді Сумської області, де Рижов С.Є. є представником іншої особи.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що позивач та адвокат Рижов С.Є. були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (а.с.66, 67). При цьому, в минулому судовому засіданні, яке відбулося 05.09.2016р. позивач з'явився в судове засідання, але відмовився надавати будь-які пояснення та просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю його представника - Рижова С.Є. Судом було роз'яснено позивачу, що дана справа відноситься до категорії спорів пов'язаних з проходженням, прийняттям та звільненням громадян з публічної служби. За даною категорією спорів визначено обмежений строк розгляду - 20 днів. На що позивач зазначив, що його адвокат дуже зайнята особа, іншого представника позивач не бажає. В судовому засіданні 05.09.2016р. клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його адвоката було задоволено, але суд попереджав позивача про те, що він - ОСОБА_3 має вжити заходів для забезпечення явки свого представника в судове засідання, інакше, справу буде розглянуто за відсутності адвоката Рижова С.Є. При цьому, в засіданні 05.09.2016р. позивач зазначив, що вимоги підтримує у повному обсязі.
У разі необхідності, позивач мав достатньо часу для надання додаткових пояснень або ж додаткових доказів, однак, в судове засідання 13.09.2016р. позивач не з'явився. Будь-яких додаткових обґрунтувань своєї позиції та додаткових доказів позивач не надав. Тому, суд вважав за доцільне розглянути справу за наявними у справі доказами, який на переконання суду є достатньо для розгляду справи по суті.
Слід зазначити, що розгляд справи було неодноразово відкладено у зв'язку з неявкою як позивача так і адвоката Рижова С.Є., якого позивач визначає, як свого представника у даній справі. В матеріалах справи міститься декілька заяв від адвоката Рижова С.Є. про відкладення розгляду справи (а.с.36, 40, 69). Причини на які посилається адвокат - відпустка, зайнятість у інших судових процесах по іншим справам.
Однак, провадження по даній справі порушено 18 липня 2016 року. Відповідно до ст..122 КАС України, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби розглядаються і вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно, неодноразові посилання адвоката Рижова С.Є. на його зайнятість в іншому процесі не може сприйматися як поважна причина неприбуття в судове засідання по даній справі.
Крім цього, до матеріалів справи надано Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ від 08.06.2016р. (а.с.8), відповідно до якого сторони уклали цей договір для захисту прав та законних інтересів ОСОБА_3 у іншій адміністративній справі - №818/425/16. Згідно даного Договору (пункт «г») ч.3.1, розділ 3 Договору, адвокат Рижов С.Є. бере на себе зобов'язання представляти інтереси ОСОБА_3 лише в суді другої інстанції.
Позивачем будь-якого іншого Договору на захист його інтересів, який було би укладено з адвокатом Рижовим С.Є., до справи не було надано. Отже, Рижов С.Є. не є представником позивача у розумінні ст..59 КАС України.
За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів поважності неприбуття в судове засідання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, який є достатньо для розгляду справи по суті, а також за відсутності адвоката Рижова С.Є., повноваження якого на ведення даної справи взагалі нічим не підтверджені.
Представник відповідача -1 (ГУНП в Сумській області) в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі, вважає їх безпідставними. Просив суд відмовити в їх задоволенні з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.51-53).
Представник відповідача -2 (Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України у Сумській області) також зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та просив суд відмовити в їх задоволенні з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.41-45).
Представник відповідача - 3 (УМВС у Сумській області) в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши позицію представників відповідача, дослідивши наявні докази у справі, які надані як позивачем так і відповідачами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
З 1 серпня 2005 року ОСОБА_3 проходив службу в роті міліції громадської безпеки особливого призначення УМВС України в Сумській області, на посаді міліціонера-водія відділення №1.
На підставі наказу керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 12.08.2014р. № 88, з 06.05.2014 по 16.05.2014 року - наказ УМВС України в Сумській області від 29.05.2014 №101 о/с - дек, ОСОБА_3 перебував у відрядженні в ГУМВС України в Донецькій області, де безпосередньо виконував завдання у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення АТО Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 12.08.2014 р. № 81/9677.
На підставі наказів керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 06.04.2014 р. № 33/55Т, від 08.04.2014 р. № 33/75Т, наказу МВС України від 28.05.2014 р. № 488- ДСК, наказу УМВС України в Сумській області від 22.06.2014 р. №128 о/с - дек з 23.06.2014 по 11.07.2014 ОСОБА_3 перебував у відрядженні в ГУМВС України в Донецькій області, де приймав участь у проведенні АТО, що підтверджується довідкою від 17.07.2014 р. № 7640.
Згідно витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 27.07.2014 р. № 72 (а.с. 13 на звороті), ОСОБА_3, прапорщик міліції, міліціонер взводу № 2 швидкого реагування спеціальної роти міліції УМВС України в Сумській області в період з 23.06. по 11.07.2014 безпосередньо виконував завдання у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до витягу з журналу обліку бойових дій та нарядів особового складу зведеного загону працівників ОВС УМВС України в Сумській області Антитерористичної операції (АТО) (№ 44дск від 28.06.2014 р.) (а.с.14 на звороті) 28.06.2014 ОСОБА_3 брав участь у знешкодженні блок посту банд формування на перехресті Красний Лиман-Ямпіль-Іллічівка. 29.06.2014 р. брав участь у зачистці та виявленні банд формування на території села Закітне. У період з 11.07.2014 р. по 14.07.2014 р. брав участь у зачистці та виявленні членів банд формування на території м. Сіверськ.
11.07.2014 близько 20-10 год. зі ОСОБА_3 стався нещасний випадок, а саме транспортний засіб, яким він керував, наїхав на замаскований вибуховий пристрій, стався вибух, внаслідок якого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Комісією РМГБОП УМВС України в Сумській області 16.09.2015 проведено розслідування вказаного нещасного випадку, за результатами якого складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 (а.с. 11-12) та акт № 16 про нещасний випадок форми Н-1 (а.с.9-10).
У розділі 4 "Висновок комісії" акту форми Н-5 зазначено, що нещасний випадок зі ОСОБА_3 у вигляді "наслідків поєднаної мінно-взривної травми від 11.07.2014 р...." трапився у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю в зоні проведення АТО.
У пункті 14 "Висновок" акту форми Н-1 зазначено, що тілесні ушкодження у вигляді "наслідків поєднаної мінно-взривної травми від 11.07.2014 р...." вважати отриманими у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю в зоні проведення АТО.
Крім того, за результатами стаціонарного обстеження військово-лікарською комісією ГУМВС Сумської області ОСОБА_3 видано свідоцтва про хворобу від 02.10.2015 № 286 (а.с.21-28) та від 27.01.2016 № 2 (а.с. 29-30), в яких зазначено причинний зв'язок захворювань: "...Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків...Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в ОВС".
23.10.2015 Сумською обласною МСЕК ОСОБА_3 встановлено 25% втрати працездатності на підставі свідоцтва про хворобу № 286 від 02.10.2015 р. Причиною втрати працездатності вказано - травма пов'язана з виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.
Згідно п.8 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач по адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивачем не зазначено, які саме його особисті права порушено складанням відповідачами свідоцтва про хворобу, акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 та акту № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок та зазначення в них "...Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків...Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в ОВС".
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, обставини викладені в свідоцтві про хворобу, акті розслідування нещасного випадку форми Н-5 та акті № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не породжують для позивача жодних обов'язків та не обмежують його права та свободи.
Зазначені доводи суду, також підтверджуються отриманим позивачем статусом учасника бойових дій, що спростовують висновки про порушені права (а.с.22 на звороті).
Посилання позивача на те, що УМВС у Сумській області порушено строки проведення розслідування нещасного випадку спростовуються наступним:
Згідно п. 3.5. наказу МВС України від 27.12.2002 № 1346 "Про розслідування Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" (далі - Порядок МВС України № 1346) Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи.
Відповідно до п. 3.8. Порядку МВС України № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 (НТ) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
З акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 слідує, що комісія призначена наказом командира РМБОП УМВС України в Сумській області від 15.09.2015 №90.
Саме 15.09.2015 розпочато розслідування нещасного випадку та вже 16.09.2015 складено акт форми Н-5 і акт № 16 за формою Н-1 про нещасний випадок.
Тобто, відповідні Акти було складено комісією протягом трьох днів з дня утворення комісії, як це передбачено п. 3.8. Порядку МВС України № 1346.
Щодо позовних вимог про протиправність свідоцтв про хворобу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, видані ВЛК ГУМВС Сумської області №268 від 02.10.2015, №2 від 27.01.2016 та №98 від 10.06.2016, слід зазначити наступне:
Позивач в обґрунтування даних вимог зазначає, що при прийнятті рішення про непридатність ОСОБА_3 до військової служби ВЛК не в повній мірі застосовано індивідуальну оцінку його придатності до служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, не було враховано підготовку та досвід роботи, а також той факт, що його стан здоров'я є наслідком отриманих ним поранень під час виконання завдань у зоні проведення АТО.
Крім цього, позивач вважає визначальною обставиною те, що на ВЛК при ГУНП у Сумській області, для проходження медичного огляду для визначення придатності до подальшої служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_3 було направлено згідно «направлення», тоді як у відповідності до пункту 1.70 Порядку №85 медичний огляд проводиться за поданням, а не за направленням.
Однак, в ході розгляду справи, факти щодо неврахування індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_3 до служби в органах внутрішніх справ, не знайшли свого підтвердження. Як свідчить з матеріалів справи, 17.12.2015року ОСОБА_3 письмово звернувся до Т.В.О. Начальника ГУНП в Сумській області Самокіш В.П. з проханням повторного його освідчення на ВЛК в зв'язку з незгодою попереднім висновком ВЛК та бажанням одержання довідки про обставини травми (контузії, каліцтва) пов'язаної з захистом Батьківщини (а.с.72). З урахуванням даної заяви, матеріали були направлені на ЦВЛК МВС України.31.12.15року ЦВЛК МВС України в порядку консультації розглянула надану експертну документацію (а.с.73). Згідно рекомендацій ЦВЛК МВС України був переглянутий причинний зв'язок і постанова до придатності військової служби з відміною свідоцтва про хворобу №286 від 2.10.2015р. В подальшому, 27.01.2016р. було видано Свідоцтво про хворобу №2.
Посилання позивача на те, що замість «подання» його було направлено на ВЛК при ГУНП у Сумській області, для проходження медичного огляду для визначення придатності до подальшої служби в органах внутрішніх справ за «направленням», не може бути підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині скасування свідоцтв про хворобу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, видані ВЛК ГУМВС Сумської області №268 від 02.10.2015, №2 від 27.01.2016 та №98 від 10.06.2016.
Посилання позивача на те, що при проведенні медичного огляду Відповідачем - ІІ не встановлено належним чином причинний зв'язок отриманих ним травм, пов'язаних із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України, безпосереднього виконання завдань у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період проходження служби в органах внутрішніх справ також не можуть бути взято судом до уваги, оскільки позивачем не визначено яким саме чином дана обставина впливає на правомірність висновків викладених медичною установою у свідоцтвах на хворобу, які є предметом розгляду у даній справі.
Щодо правомірності звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, слід зазначити , що в період з 01.08.2005р. по 06.11.2015р. позивач працював в ОВС.
06.11.2015 ОСОБА_3 було звільнено зі служби в міліції на підставі п.63 «к» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.
07.11.2015 ОСОБА_3 було прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Сумській області.
В подальшому ОСОБА_3 було направлено до ВЛК ТМО МВС України в Сумській області. Згідно висновку ВЛК № 85 від 10 червня 2016 року ОСОБА_3 було визнано непридатним до військової служби в мирний час і обмежено приданим в воєнний.
З16.06.2016р. Начальником ГУНП в Сумській області було підписано подання до звільнення зі служби в поліції за п.1 п.п.2 ст.77 через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, з урахуванням рішення медичної комісії, керівництвом ГУНП в Сумській області було правомірно звільнено ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі п.2. ч. 1. ст.. 77 Закону України Про Національну поліцію, через хворобу згідно наказу начальника ГУНП в Сумській області №162 о/с від 16.06.2016р.
Крім цього, в Акті №98 медичного огляду від 04.05.2016р. (а.с.64), який було заповнено позивачем власноручно, в графі 12 зазначається «Вважаю себе до запропонованої або подальшої служби н е п р и д а т н и м». У повідомленні закладу охорони здоров'я про рішення МСЕК від 30.06.2016р. (а.с.63) зазначено, що ОСОБА_3 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Суд не вбачає будь-яких порушень з боку ГУНП в Сумській області в частині правомірності звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції.
Отже, вимоги позивача щодо скасування Наказу ГУНП в Сумській області №162 о/с від 16.06.2016р. щодо звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, поновлення його на посаді та в частині виплати втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставними, необґрунтованими і, відповідно, не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 60000 грн. моральної шкоди, слід зазначити наступне:
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 №4, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями, вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральної шкоди чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував підставу відшкодування йому моральної шкоди, оскільки не надав жодного доказу, який би підтверджував заподіяння такої шкоди, в зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Сумській області, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області", УМВС України в Сумській області про визнання протиправними та скасування свідоцтв, актів та наказу, зобов'язання вчинити дії, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати і моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 19.09.2016 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець