12.2
15 вересня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/787/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чиркіна С.М.,
за участю
секретаря судового засідання - Михальченко Д.С.,
та
представників сторін:
від позивача - Шемірзаева В.Г.,
від відповідача - Горбенка Є.С.,
при розгляді у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання незаконним та зобов'язати прийняти рішення, стягнення одноразової грошової винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії -
11 липня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» Головного управління Національної поліції в Луганській області, про визнання незаконним та зобов'язати прийняти рішення, стягнути одноразову грошову винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції, стягнути моральну шкоду, зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 14.07.2016 замінено відповідача - Головне управління Національної поліції в Луганській області на належного відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Відповідач).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 про відкриття провадження у справі питання щодо дотримання позивачем строку звернення залишено для вирішення в судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів та пояснень (а.с. 1-2).
Щодо дотримання Позивачем строку звернення з адміністративним позовом суд зазначає наступне.
В позовній заяві Позивачем визнано недотримання норми частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з поважних причин.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивачем зазначено наступне. З 19.08.2014 по 26.05.2015 як військовослужбовець НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ) м. Кіровоград брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. В період часу з 27.05.2015 по 17.12.2015 ніс військову службу, як військовослужбовець, у військовій частині НОМЕР_3 в секторі «М» (м. Маріуполь, Донецька область). З 18.12.2015 по 13.01.2016 перебував на стаціонарному лікуванні у Дніпропетровському військовому госпіталі Міністерства оборони України (вул. Комсомольська, 63, м. Дніпро). В період часу з 14.01.2016 по лютий місяць 2016 року перебував на стаціонарному лікуванні в Українському державному медико- соціальному центру ветеранів війни (село Циблі, Переяслав-Хмельницький район, Київська область). З 28.01.2016 по березень місяць 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні у Державній установі «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі ім. Л.В. Громашевського» Національної Академії медичних наук України. З лютого по квітень місяці 2016 року продовжував нести військову службу, як військовослужбовець, у військової частини НОМЕР_3 , що дислокувалась на той час в секторі «А» (Біловодський район, Луганська область). Наприкінці травня місяця 2016 року був демобілізований із лав Збройних Сил України. В період часу з травня по червень місяці 2016 року маючи захворювання хронічного характеру із ускладненнями, за підтримки волонтерських організацій в м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, проходив соціально-психологічну реабілітацію.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві щодо пропуску строку звернення до суду, зазначав про поважність причин.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на застосуванні наслідків пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах дотримання строків звернення до суду та наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з дня коли особа дізналась про порушення своїх прав (частина третя статті 99 КАС України).
З матеріалів справи встановлено, що Позивач про порушення своїх прав дізнався 30 березня 2015 року (п'ятий аркуш адміністративного позову від 27.07.2016 б/н).
З адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 11 липня 2016 року, тобто після сплину 1 року і 3 місяців з дати коли Позивач дізнався про порушення своїх прав.
На підтвердження обставин, які зазначені в поважність причин пропуску строку Позивачем надано витяг з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 19.08.2014 № 95 відповідно до Позивач був визначений таким, що 19 серпня 2014 року прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань, - старший сержант (головний сержант розвідувального взводу - розвідувальної роти (а.с. 122).
Відповідно до інформації, зазначеній в довідці військової частини - польова пошта НОМЕР_3 від 22.06.2015 № 605/20, старший сержант ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.05.2015 № 148 визнається учасником Антитерористичної операції (АТО), який з 27.05.2015 по теперішній час виконує службово-бойові завдання, визначені Законом України «Про боротьбу з тероризмом» у складі сил АТО по забезпеченню безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України в секторі «М» (м. Маріуполь, Донецька область) (а.с. 123).
На підтвердження перебування на амбулаторному лікуванні у Державній установі «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі ім. Л.В. Громашевського» Національної Академії медичних наук України в період з 28.01.2016 по березень місяць 2016 року надано заяву від 28.01.2016 б/н та перший аркуш картки амбулаторного хворого № 2705/16 (а.с. 125, 126).
На підтвердження зазначеної інформації про проходження військової служби в період часу з 19.08.2014 по 26.05.2015 як військовослужбовця у 42 батальйоні територіальної оборони (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ) м. Кіровоград документів не надано.
Досліджуючи питання поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду, враховуючи також позицію Європейського суду з прав людини, суд зазначає наступне.
Право на справедливий судовий розгляд є основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини.
Принцип юридичної визначеності та «право на суд» заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008.
Отже, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини та сукупність досліджених судом обставин, які свідчать про неможливості звернення позивача до суду у встановлений строк та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відмова у визнанні поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в даному випадку не буде пропорційна меті процесуального обмеження, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обмежує право ОСОБА_1 на право доступу до суду.
На підставі частин третьої та сьомої статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 вересня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 100, статтями 160, 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання незаконним та зобов'язати прийняти рішення, стягнення одноразової грошової винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 вересня 2016 року.
Суддя С.М. Чиркін