Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
31 серпня 2016 р. № 820/1920/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Борівського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Борівське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 05.01.2016 року №0000021501 по податку на прибуток на суму 8093,98 грн, №0000031501 з частини чистого прибутку комунальних підприємств в сумі 23113,40 грн, № 0000011501 по податку на додану вартість в сумі 172864,40 грн в частині неправомірно нарахованого штрафу в сумі 3717,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату. час та місце розгляду справи, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Борівське комунальне підприємство теплових мереж, є юридичною особою - код 32468926, місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Борівський район, смт. Борова, вул. Поштова, буд. 3, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області).
14 грудня 2015 року відділом контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області було проведено невиїзну позапланову перевірку картки особового рахунку по податку на додану вартість з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань Борівського КПТМ за період з 11.10.2010 по 30.09.2015.
Результати проведеної перевірки оформлені актом № 523/1501/32468926 від 21.12.2015.
Відповідно до висновків акту перевірки Борівським комунальним підприємством теплових мереж несвоєчасно було перераховано узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість, по податку на прибуток, з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств чим порушено п. 57.1 ст. 57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.
Відповідальність за порушення правил сплати податку на додану вартість передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000011501 від 05.01.2016 р. про застосування штрафних санкцій на суму 172864,40 грн. (20% від суми сплаченого податкового боргу) на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ;
- № 0000021501 від 05.01.2016 р. про застосування штрафних санкцій на суму 8093,98 грн. (20% від суми сплаченого податкового боргу) на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності;
- № 0000031501 від 05.01.2016 р. про застосування штрафних санкцій на суму 23113,40 грн (20% від суми сплаченого податкового боргу) на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету;
Позивач в адміністративному позові просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення частково, а саме в частині неправомірно прийнятих штрафних санкцій на загальну суму 34924,38грн., а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0000011501 від 05.01.2016 по податку на додану вартість в сумі 172864,40грн. в частині неправомірно нарахованого штрафу в сумі 3717,00грн;
- податкове повідомлення-рішення №0000021501 від 05.01.2016 по податку на прибуток на суму 8093,98грн,
- податкове повідомлення-рішення №0000031501 з частини чистого прибутку комунальних підприємств в сумі 23113,40грн.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.49.2 ст.49 ПКУ, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до ст. 66 ПКУ, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог до п. 126.1 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно ст. 102 гл. 9 р. ІІ Податкового Кодексу Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту, сума грошових зобов'язань платника податків (штрафні санкції у розмірі 20%) нараховувались після закінчення 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати таких грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а саме:
1) у податковому повідомленні-рішенні №0000011501 від 05.01.2016 по податку на додану вартість в сумі 172864,40грн. в частині нарахованого штрафу в сумі 3717,00грн;
- відповідачем визначено штрафні санкції в сумі 2101,80грн (20%), щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість за ППР №0000102320 від 29.09.2010 в сумі 10509,00грн (граничний термін сплати - 10.02.2010, строк давності для визначення суми грошових зобов'язань платника податків спливає 10.02.2013)
- відповідачем визначено штрафні санкції в сумі 1615,2грн.(20%), щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість за Декларацією №9079657864 від 18.12.2012р. в сумі 8076,00грн. (граничний термін сплати - 31.12.2012, строк давності спливає 31.12.2015р.);
2) у податковому повідомленні-рішенні №0000021501 від 05.01.2016 по податку на прибуток відповідачем визначено штрафні санкції в сумі 8093,98 грн (20%), щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток за ППР №000092320 від 29.09.2010 в сумі 40469грн (граничний термін сплати - 10.10.2010, строк давності для визначення суми грошових зобов'язань платника податків спливає 10.10.2013);
3) у податковому повідомленні-рішенні №0000031501 від 05.01.2016 з частини чистого прибутку комунальних підприємств відповідачем визначено штрафні санкції в сумі 2656,00 грн (20%), щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з частини чистого прибутку комунальних підприємств за розрахунком №9003075313 від 10.05.2011 в сумі 13280,00грн (граничний термін сплати-20.05.2011, строк давності спливає-20.05.2014).
Отже, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, в тому числі штрафних санкцій, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом у відповідності до ст..102 Податкового Кодексу.
Натомість, розрахунком штрафних санкцій підтверджується, що відповідачем перевищено строк у 1095 календарних днів для визначення суми грошових зобов'язань платника податків у вигляді штрафних санкцій, застосованих на підставі податкових повідомлень-рішень від 05 січня 2016 року.
Також, у податковому повідомленні-рішенні №0000031501 від 05.01.2016 з частини чистого прибутку комунальних підприємств відповідачем визначено штрафні санкції в сумі 20457,40грн (20%), щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання на загальну суму 102287,00 грн з частини чистого прибутку комунальних підприємств за розрахунками:
-№9087326758 від 11.02.2013 з визначенням у рядку 07 грошового зобов'язання в сумі 30992,00грн. за підсумками 9 місяців 2012 року
- №9045012100 від 05.08.2014 з визначенням у рядку 07 грошового зобов'язання в сумі 65682,00грн.за підсумками 1 півріччя 2014 року,
-№ 9080197184 від 06.02.2015 з визначенням у рядку 07 грошового зобов'язання в сумі 5612,40грн.за підсумками 9 місяців 2014 року
З акту перевірки № 523/1501/32468926 від 21.12.2015 року вбачається, що датою сплати податкового зобов'язання з частини чистого прибутку комунальних підприємств за вищезазначеними розрахунками відповідач визначив - 02.04.2015 року по факту подання іншого податкового розрахунку по податку на прибуток від 02.04.2015, у якому було визначено від'ємне значення чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі "-111295,00грн", зі знаком "мінус", який міститься у матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зарахував числові дані в сумі "-111295,00грн", зі знаком "мінус" у рядку 08 Розрахунку з частини чистого прибутку до бюджету за підсумками звітного 2014 року, зареєстрованого в Ізюмській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області -02.04.2015, як сплату заборгованості в сумі 102287,00 грн на яку фактично були нараховані штрафні санкції в сумі 20457,40 грн (20%) у податковому повідомленні-рішенні №0000031501 від 05.01.2016 з частини чистого прибутку комунальних підприємств.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до ст. 66 ПКУ, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Відповідно до п. п. 87.1, 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Таким чином, податковий орган вправі зарахувати кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, лише в разі фактичної сплати коштів платником податків.
Однак, в даній справі, податковим органом було збільшено недоїмку за розрахунком по податку на прибуток від 02.04.2015, у якому було визначено від'ємне значення чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі "-111295,00грн" та зараховано вказану суму в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів і нараховано штрафні санкції в сумі 20457,40грн (20%), на загальну суму 102287,00грн погашеного податкового боргу у податковому повідомленні-рішенні №0000031501 від 05.01.2016, що суперечить наведеним нормам чинного законодавства.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №523/1501/32468926 від 21.12.2015 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 05.01.2016 №0000011501, №0000021501,№0000031501 підлягають скасуванню в частині неправомірно застосованих штрафних санкцій, а позовні вимоги Борівського комунального підприємства теплових мереж підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Борівського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0000011501 від 05.01.2016 про зобов'язання сплатити штраф по податку на додану вартість в сумі 172864,40 грн. в частині неправомірно нарахованого штрафу в сумі 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн 00 коп., №0000021501 від 05.01.2016р. про зобов'язання сплатити штраф по податку на прибуток на суму 8093 (вісім тисяч дев'яносто три) грн 98 коп., №0000031501 від 05.01.2016 про зобов'язання сплатити штраф з частини чистого прибутку комунальних підприємств в сумі 23113 (двадцять три тисячі сто тринадцять) грн 40 коп.
Стягнути на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 32468926) сплачену суму судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Фрунзе, 32, код ЄДРПОУ 39799097).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2016 року.
Суддя Р.В. Мельников