КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 серпня 2016 року справа № П/811/705/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про зобов'язання припинити розшук автотранспорту MERCEDES-BENZ VITO 108 D, 1997 року випуску, кузов №VSA63806413075852, державний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем безпідставно не припинено розшук автотранспорту при завершенні виконавчого провадження.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі в якості належного відповідача визначено Подільський відділ Державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та ухвалено у подальшому розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автотранспорту MERCEDES-BENZ VITO 108 D, 1997 року випуску, кузов №VSA63806413075852, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).
Постановою ВДАІ УМВС по справі про адміністративне правопорушення №080202 від 27.02.2013 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 255 гривень.
При примусовому виконанні вказаної постанови про адміністративне правопорушення №080202 від 27.02.2013 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 26.12.2013 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ модель VITO 108 D, що належать ОСОБА_1 (а.с.11).
Позивач, вважаючи постанову про оголошення в розшук майна боржника від 26.12.2013 року незаконною, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606).
У відповідності до вимог частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає, що згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 17 Закону № 202/98-ВР передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Державний виконавець приймає постанову про розшук транспортних засобів боржника у разі необхідності, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ, що передбачено частинами 1, 2 ст. 40 Закону № 606. Розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Відповідно до п. 4.13.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 № 74/5, у разі відсутності відомостей про місцезнаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними в пункті 4.13.2 цієї Інструкції, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника не знімається та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення не скасовуються.
Виходячи з наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5 (надалі - Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Відповідно до п.9.10 Порядку, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.
Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
Отже, знищенню підлягають завершенні виконавчі провадження у яких закінчився строк їх зберігання.
До матеріалів справи залучено лист заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Кіровограда від 07.06.2016 року з якого вбачається, що виконавче провадження в межах якого винесено постанову про розшук майна боржника закінчено та знищено (а.с.9).
З листа відділу безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Кіровоградській області вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 108 D, 1997 року випуску, кузов №VSA63806413075852, державний номер НОМЕР_1 перебуває у розшуку (а.с.10).
З вищенаведеного вбачається, що у завершеному та знищеному виконавчому провадженні не припинено розшук майна боржника.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав,арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що неприпинення розшуку майна боржника у завершеному виконавчому провадженні є протиправним та перешкоджає позивачу вільному володінню своїм майном.
Відповідно до змісту ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що розшук майна боржника повинен був бути припинений у момент завершення виконавчого провадження, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області суму судового збору в розмірі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, суд
1.Адміністративний позов - задовольнити.
2.Зобов'язати Подільський відділ Державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області припинити розшук автотранспорту MERCEDES-BENZ VITO 108 D, 1997 року випуску, кузов №VSA63806413075852, державний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1.
3.Присудити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код - 34977816).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Жук