ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2016Справа №910/13000/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/13000/16
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ,
до представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Нікон», м. Москва (Російська Федерація),
про стягнення 444 530,07 грн.,
за участю представників:
позивача - Ганага А.С. (довіреність від 24.10.2014 № 02-36/3075);
відповідача - Радченко Ю.А. (довіреність від 12.08.2016 № б/н); Говорун Ю.В. (директор).
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Нікон» (далі - Товариство) про стягнення за неналежне виконання умов договору оренди від 08.08.2014 № б/н (далі - Договір): 411 150,66 грн. основної заборгованості; 27 497,69 грн. пені; 2 109,17 грн. 3 % річних; 3 772,55 втрат від інфляції, а всього 444 530,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13000/16; призначено судовий розгляд на 16.08.2016.
16.08.2016 позивач подав суду клопотання про припинення провадження у справі та повернення судового збору.
У судовому засіданні 16.08.2016 було оголошено перерву до 15.09.2016 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з необхідністю надання позивачем доказів щодо повної сплати боргу відповідачем і пояснень щодо підтримання чи відмови від позовних вимог в частині пені, 3 % річних і втрат від інфляції.
Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2016 надав пояснення по суті спору; підтримав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із погашенням відповідачем боргу у сумі 99 527,84 грн.; що ж до решти позовних вимог, то представник позивача заявив про те, що не наділений повноваженнями на подання заяви про відмову від позову.
Представники відповідача надали пояснення по суті спору; підтвердили сплату заборгованості та просили суд припинити провадження у справі.
Слід зазначити, що позивач та відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконали та витребувані документи суду не подали, а тому суд розглядає справу відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 13.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
08.08.2014 Банком (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:
- орендодавець надає орендарю в оренду, а орендар наймає у орендодавця приміщення у 239 квадратних метрів орендної площі, розташовані на другому поверсі будинку, позначені як офіс 2-С, які займають приблизно 1,50 % загальної площі Банку (пункт 1.3 Договору);
- Договір укладається на початковий строк тривалістю 35 повних календарних місяців та 29 календарних дні, який починається з дати початку оренди (01.09.2014 згідно з пунктом 4 Договору), і якщо його не буде припинено раніше згідно з умовами Договору, закінчується 29.08.2017 (пункт 2 Договору);
- протягом строку оренди орендар сплачує орендодавцю основну орендну плату в українських гривнях у сумі, що дорівнює 4 780 доларів США на місяць у такий час і таким чином як визначено у Договорі (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору);
- орендна плата повинна сплачуватися на рахунок орендодавця раз на календарний місяць авансом не пізніше 10-го дня кожного календарного місяця (пункт 5.5 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача заступником голови правління Зюка А.О., який діяв на підставі довіреності від 29.10.2013 № 4369,4370, та від відповідача - головою представництва Говорун Ю.В., який діяв на підставі довіреності від 11.04.2012, та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди нерухомого майна.
У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач, заявляючи позов, вказував, що, починаючи з лютого по червень 2016 року відповідач неналежним чином виконував умови Договору, а саме неповністю сплачував орендну плату, внаслідок чого виник борг у сумі 411 150,66 грн.
Також, Банк нарахував та просив суд стягнути з Товариства: 27 497,69 грн. пені; 2 109,17 грн. 3 % річних; 3 772,55 грн. втрат від інфляції.
Разом з тим, 16.08.2016 позивачем було подано клопотання про припинення провадження у справі, яке було мотивовано таким:
- 20.07.2016 була укладена додаткова угода № 4 до Договору (далі - Додаткова угода), згідно з пунктом 5 якої протягом періоду з 01.03.2016 по 30.06.2016 орендодавець надає орендарю знижку щомісячної ставки основної орендної плати за оренду приміщень у розмірі 30% від суми, зазначеної в першому абзаці підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Договору;
- орендар визнає суму заборгованості з платежів за Договором оренди за період з 01.03.2016 по 30.06.2016 у сумі 99 527,84 грн. ПДВ включно, яку зобов'язується сплатити до 25.07.2016;
- таким чином, між сторонами відсутні спірні матеріальні правовідносини, оскільки відповідачем 22.07.2016 в процесі розгляду справи борг перед позивачем було сплачено у повному обсязі.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та припинення провадження у справі в частині стягнення 99 527,84 грн., з огляду на таке.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У пункті 4.4 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Судом встановлено, що 22.07.2016 відповідач перерахував позивачу грошові кошти у сумі 99 527,84 грн., що підтверджується роздруківкою, яка подана саме Банком.
Таким чином, господарській спір щодо стягнення 99 527,84 грн. відсутній, у зв'язку із сплатою вказаної суми.
Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення 99 527,84 грн.
Що ж до решти позовних вимог, то слід вказати таке.
20.07.2016 сторонами було укладено Додаткову угоду, за умовами якої:
- було надано знижку орендної плати за період, що вже минув, а саме з 01.03.2016 по 30.06.2016;
- орендар визнав суму боргу за вказаний період, а саме 99 527,84 грн. та зобов'язався його погасити до 25.07.2016.
Отже, укладенням Додаткової угоди позивачем та відповідачем були врегульовані орендні відносини за період, що вже минув, але Банк не вчинив жодних процесуальних дій у даній справі (не подав відповідної заяви якою б вирішив долю решти заявлених позовних вимог).
Уклавши Додаткову угоду сторони не врегулювали всі питання, оскільки позивач вказав лише про надання знижки і жодним чином не вказав про відмову від своїх вимог щодо стягнення боргу з орендної плати, пені, 3 % річних і втрат від інфляції.
Таким чином, припинення провадження у справі щодо всіх заявлених вимог неможливо.
Разом з тим, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 311 622,82 грн. заборгованості; 27 497,69 грн. пені; 2 109,17 грн. 3 % річних та 3 772,55 грн. втрат від інфляції, виходячи з такого.
Підставою для заявлення до стягнення та нарахування орендної плати у сумі 311 622,82 грн. був підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору.
Оскільки вказаний пункт було змінено та надано Товариству знижку щодо орендної плати за період, який вже сплинув, то підстав для задоволення позовних вимог у цій частині немає.
У свою чергу, підставами для нарахування та стягнення пені, втрат від інфляції та 3 % річних є наявність простроченої заборгованості.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 311 622,82 грн. відмовлено, то відсутні підстави для стягнення 27 497,69 грн. пені; 2 109,17 грн. 3 % річних та 3 772,55 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Отже, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення: 311 622,82 грн. заборгованості; 27 497,69 грн. пені; 2 109,17 грн. 3 % річних та 3 772,55 грн. втрат від інфляції, слід відмовити.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача, а саме в частині судового збору у сумі 5 175,03 грн.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 99 527,84 грн.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 20.09.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук