Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"15" вересня 2016 р. Справа № 911/2361/16
За позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури
до Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради
Переяслав-Хмельницької міської ради
Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради
Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №7
фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення, договору оренди та зобов'язання повернути приміщення
Суддя С.І.Чонгова
Представники:
від прокурора: Нестеренко Є.І. (службове посвідчення №028904 від 17.09.2014)
від відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 08.04.20016);
від відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність № 07-18-2767 від 16.12.2015);
від відповідача 3: ОСОБА_3 (довіреність № 07-18-2767 від 16.12.2015);
від відповідача 4: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.04.20016);
від відповідача 5: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Заступник керівника Бориспільської міської прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Переяслав-Хмельницької
міської ради, Переяслав-Хмельницької міської ради, Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради, Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №7, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1М.) та просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради №80-71-VI від 26.02.2015 “Про надання в оренду відокремленої частини приміщення, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2 ФОП ОСОБА_1 для розміщення майстерні для пошиття одягу, строком на 2 роки 11 місяців, в частині відокремленого приміщення площею 58,56 кв.м.”;
- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький №484 від 27.02.2015, укладений між Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1;
- зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути відокремлену частину приміщення, площею 58.56 кв.м., вартістю 100890,00грн розташованого за адресою: вул. Пугачова, 2 м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, що є предметом договору №484 від 27.02.2015 укладений між Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1 балансоутримувачу (Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради).
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням ст.ст.44, 63 Закону України "Про освіту" та п.3.19 Державних санітарних правил і норм, влаштування утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2-008-01 і є недійсним.
Обґрунтовуючи наявність порушення інтересів держави, прокурор вказує на те, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, як такий, що порушує публічний порядок, оскільки, спрямований на використання всупереч закону комунальної власності та цілей не пов'язаних з навчально-виховним процесом, та за відсутності у Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради, Переяслав-Хмельницької міської ради, Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №7 права власності на об'єкт оренди, що перешкоджає реалізації завдань вказаного закладу освіти визначених законодавством та його статутом. Крім того, передача в оренду спірного приміщення негативно впливає на реалізацію державної політики щодо збереження достатньої для задоволення потреб населення мережі шкільних навчальних закладів, реалізації права громадян на доступну освіту, повну реалізацію здібностей, талантів, всебічного розвитку.
Відповідачі у справі - Відділ освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та Переяслав-Хмельницької загальноосвітня школа 1-3 ступенів №7 у своєму відзиві просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю заявлених позовних вимог та посилаються на те, що прокурор заявив позов, який суперечить інтересам територіальної громади, приведе до значних втрат бюджетних коштів по утриманню приміщення школи, які не використовуються у зв'язку з недостатньою кількістю учнів.
Відповідач у справі - Переяслав-Хмельницька міська рада у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог прокурора в повному обсязі, вважає їх незаконними та необґрунтованими, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач у справі - Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради письмового документально обґрунтованого відзиву не надав.
Відповідач у справі - ФОП ОСОБА_1 письмового документально обґрунтованого відзиву не надала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, суд
Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради №80-71-VI від 26.02.2015 «Про надання в оренду відокремленої частини приміщення, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2, ФОП ОСОБА_1», вирішено надати ФОП ОСОБА_1 в оренду відокремлену частину приміщення площею 58,56 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2 - для розміщення майстерні для пошиття одягу, з використанням для цілей, пов'язаних з навчально-виховним процесом. Відділ освіти Переяслав-Хмельницької міської ради балансоутримувача зобов'язано забезпечити укладення договору оренди з ФОП ОСОБА_1 строком на 2 роки 11 місяців після проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна за кошти орендаря (а.с.25).
27.02.2016 між Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, укладено договір №484 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Переяслав-Хмельницький (а.с.26-27, зворот).
Згідно п. 1.1 якого Відділ освіти Переяслав-Хмельницької міської ради, відповідно до вищевказаного рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 26.02.2015, передає, а орендар (ФОП ОСОБА_1М.) приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, що є комунальною власністю, а саме відокремлену частину приміщення загальною площею 58,56 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2.
Відповідно до п. 7.1 договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 27.02.2015 по 27.01.2018 включно.
Відповідно до акту приймання-передачі від 27.02.2015 (а.с.29), відповідачем 1 (Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради) передано, а відповідачем 5 (ФОП ОСОБА_1М.) прийнято об'єкт оренди, а саме відокремлену частину приміщення загальною площею 58,56 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2.
Звертаючись до суду, прокурор зазначає, що вказане відповідача 2 (Переяслав-Хмельницької міської ради) підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а також договір оренди укладений між відповідачем 1 (Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради) та відповідачем 5 (ФОП ОСОБА_1М.) підлягає визнанню недійсним з моменту укладення, оскільки вказане рішення та договір суперечать чинному законодавству щодо використання об'єктів освіти. А також об'єкт оренди підлягає звільненню та поверненню балансоутримувачу.
У зв'язку з чим, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Предметом спору у даній справі є законність прийняття радою оскаржуваного рішення про передачу в оренду майна, дійсність відповідного договору та правомірність перебування відповідного орендованого майна у володінні та користуванні відповідача 5 - ФОП ОСОБА_1
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання щодо передачі в оренду об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів у встановленому законом порядку, вирішуються районними і обласними радами виключно на пленарних засіданнях.
Також, згідно ч. 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про освіту” завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про освіту», навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Також, згідно зі ст. 9 Закону “Про загальну середню освіту” до загальноосвітніх навчальних закладів належать у тому числі школи І-ІІІ ступенів. Вказане підтверджується п. 1.3 Статуту Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7.
Статтею 61 Закону України “Про освіту” встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Втім, відповідно до ч.5 ст. 63 Закону України “Про освіту” об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст.44 Закону України “Про загальну середню освіту” вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.
Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001 року та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.
Враховуючи наведені норми законодавства, хоча згідно з абзацом 5 частини 4 статті 61 Закону України “Про освіту” додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути об'єктами оренди у тому числі державної власності, об'єкті, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є комунальною власністю, регулюється положеннями вказаного Закону.
Як встановлено під час розгляду справи, про що зазначено в договорі оренди, що орендоване приміщення фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 використовується з метою розміщення майстерні для пошиття одягу з використанням для цілей пов'язаних з навчально-виховним процесом.
Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.46-47, зворот) до видів діяльності відповідача 5 (ФОП ОСОБА_1М.) віднесено - 95.29 ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку та 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Крім того, відповідачем 5 не заперечується, що у нього відсутня ліцензія (дозвіл) на види діяльності, що пов'язані з навчально-виховним процесом.
Таким чином приміщення, яке передано в оренду є частиною будівлі навчального закладу, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом.
Враховуючи викладене, при наданні спірного майна в оренду порушено вимоги ч. 5 ст. 63 Закону України “Про освіту”, п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001, ч. 2 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, зокрема, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням.
Як визначено ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Переяслав-Хмельницької міської ради № 80-71-VI від 26.02.2015 «Про надання в оренду відокремленої частини приміщення, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2, ФОП ОСОБА_1» підлягають задоволенню.
Крім того, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У частині 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення (частина 3 статті 207 ГК України).
Окрім того, як визначено п. 8.2 статуту Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7, майно закріплено за закладом, належить закладу на правах оперативного управління та не може бути вилученим у нього, якщо інше не передбачено законодавством.
З огляду на те, що згідно договору №484 від 27.02.2015 частина приміщення передана фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для використання з метою розміщення майстерні для пошиття одягу, а також те, що сторонами не доведено суду факту використання вказаного приміщення для цілей пов'язаних з навчально-виховним процесом, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі невідповідності його змісту положенням законодавства згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.
В силу приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Таким чином, вимоги про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький, №484 від 27.02.2015, укладений між Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, підлягають задоволенню.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Крім того, згідно статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, бо у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.
Пунктом 2.3 договору оренди встановлено, що повернення об'єкта проводиться за актом передачі-приймання. Тобто, у зв'язку з визнанням судом договору оренди нерухомого майна №484 від 27.02.2015 недійсним, у орендаря виникає обов'язок по поверненню орендованого згідно договору оренди майна.
У зв'язку з чим, вимога прокурора що зобов'язання фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути відокремлену частину приміщення, площею 58,56 кв.м., розташованого за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2, що є предметом договору оренди №484 від 27.02.2015, укладеного між Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1 балансоутримувачу - Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, прокурором при подачі позовної заяви відповідачами зазначено також - Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради та Переяслав-Хмельницьку загальноосвітню школу I-III ступенів №7 до яких в прохальній частині позову у прокурора відсутні будь-які вимоги, а за вимогами, які перелічені у прохальній частині позовної заяви, прокурором не визначено ступень відповідальності вказаних осіб та не надано доказів на обґрунтування саме до них заявлених перелічених вимог, з огляду на вказане, у задоволенні вимог до вказаних осіб суд відмовляє.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.49 ГПК України з відповідачів 1, 2, 5 в доход бюджету підлягає стягнення по 1423,11грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради № 80-71-VI від 26.02.2015 «Про надання в оренду відокремленої частини приміщення, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2, ФОП ОСОБА_1»
3. Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди №484 від 27.02.2015 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Переяслав-Хмельницький, укладений між Відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1
4. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути балансоутримувачу Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради передане в оренду згідно договору №484 від 27.02.2015, окреме індивідуально визначене майно - відокремлену частину приміщення, площею 58,56 кв.м., розташованого за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Пугачова, 2.
5. Стягнути з Відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради на користь прокуратури Київської області 1423,11грн судового збору.
6. Стягнути з Переяслав-Хмельницької міської ради на користь прокуратури Київської області 1423,11грн судового збору.
7. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області 1423,11грн судового збору.
8. У задоволенні вимог до Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради та Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 з задоволенні позову відмовити.
9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 19.09.2016
Суддя С.І. Чонгова