ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 вересня 2016 р. Справа № 909/6/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н.Б.,
представники сторін не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 76018)
до відповідача: юридичної особи за законодавством Республіки Білорусь - Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю «Вастега» (вул. Катин Бор, 93, корпус А, м. Брест, 224025, Республіка Білорусь)
про стягнення 34625 доларів США, що на день подання позову еквівалентно гривні по курсу НБУ 801135,45 грн.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю «Вастега» про стягнення 34625 доларів США, що по курсу НБУ на день подання позову становило 801135,45 грн.
Судом встановлено, що відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання - нерезидент, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названого господарства є: вул. Катин Бор, 93, корпус А, м. Брест, 224025, Республіка Білорусь.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.01.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 23.06.2016.
Розгляд справи 23.06.2016 було відкладено на 25.08.2016 в зв'язку з неприбуттям представників сторін.
01.08.2016 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх.№7836/16 від 01.08.2016) про припинення провадження у справі, в обґрунтування якої позивач посилається на те, що після відкриття провадження у справі відповідач періодично здійснював часткове погашення заборгованості, в зв'язку з чим позивач зазначає, що станом на дату подання заяви відсутня заборгованість про стягнення якої він звертався до суду, а тому просить суд прийняти відмову від позову та провадження у справі припинити.
25.08.2016 розгляд справи не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Грици Ю.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 29.08.2016 розгляд справи відкладено на 20.09.2016.
В судове засідання 20.09.2016 представники сторін не з'явилися, про причини неприбуття суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши долучену до матеріалів справи письмову заяву (вх.№7836/16 від 01.08.2016), суд вважає за доцільне прийняти відмову від позову та припинити провадження у даній справі, виходячи з наступного:
відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Статтею 80 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі. Припинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 80 ГПК господарський суд Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
В поданій заяві позивач посилається на добровільне погашення відповідачем боргу після звернення до суду з позовом та відсутність на момент розгляду даної справи заборгованості, про стягнення якої він звертався до суду, в зв'язку з чим просить прийняти відмову від позову та провадження припинити. Отже, позивачем подана заява про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту.
З матеріалів справи вбачається, що іноземне товариство з обмеженою відповідальністю «Вастега» після подання позову добровільно здійснило розрахунок заборгованості за укладеним між сторонами договором (контракт №29-06/2015-ВЭД) від 29.06.2015.
Вказану вище заяву (вх.№7836/16 від 01.08.2016) підписано особисто позивачем - ФОП ОСОБА_1 та скріплено його печаткою.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, в ухвалі про припинення провадження у справі господарський суд має вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат.
У статті 49 Господарського процесуального кодексу України закріплено необхідність здійснення судом розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 06.01.2016 за клопотанням позивача відстрочено сплату судового збору.
В зв'язку з добровільною сплатою відповідачем боргу та поданням позивачем заяви про відмову від позову, судовий збір так і не сплачувався.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено те, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, суд приходить до висновку що у разі сплати позивачем судового збору при поданні заяви в даному випадку останній (судовий збір) мав би бути повернутий позивачу.
Враховуючи те, що судовий збір не сплачено, судом прийняв відмову від позову, здійснювати розподіл судових витрат не має потреби.
Керуючись ст. ст.124, 129 Конституції України, ст. ст. 49, 78, 80, 86 , 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмову від позову прийняти.
Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 76018, код НОМЕР_1) до юридичної особи за законодавством Республіки Білорусь - Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю «Вастега» (вул. Катин Бор, 93, корпус А, м. Брест, 224025, Республіка Білорусь, код 809000581) про стягнення 34625 доларів США (на день подання позову еквівалентно гривні по курсу НБУ 801135,45 грн.) припинити.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
Суддя Грица Ю.І.