номер провадження справи 24/54/16
14.09.2016 Справа № 908/1745/16
м. Запоріжжя
за первісним позовом : Концерн «Міські теплові мережі» ( 69091 , м. Запоріжжя , бульвар Гвардійський ,137 , код ЄДРПОУ 32121458; фактична адреса : 69065 , м. Запоріжжя , вул. Щаслива ,2-А).
до відповідача : Громадська організація «Творче натхнення» ( 69121, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 39104858).
про стягнення вартості спожитої теплової енергії
за зустрічною позовною заявою : Громадська організація «Творче натхнення» ( 69121 , м. Запоріжжя , вул. Ладозька ,34, прим. 73, код ЄДРПОУ 39104858).
до відповідача : Концерн «Міські теплові мережі» ( 69091 , м. Запоріжжя , бульвар Гвардійський ,137, код ЄДРПОУ 32121458).
про визнання недійсним договору купівлі - продажу теплової енергії.
Суддя : Азізбекян Т.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 ( дов. № 182/20-19 від 07.06.2016 р.).
Від відповідача - ОСОБА_2 ( адвокат , посвідчення від 29.06.2016 р. № 001142).
Розглядаються позовні вимоги за первісним позовом про стягнення вартості спожитої теплової енергії за період з 12 грудня 2014 р. по 31 травня 2016 р. у розмірі 3 003,38 грн.
За зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу теплової енергії № 101539 від 04.01.2016 р.
Ухвалою від 30.06.2016 р. за поданими позовними матеріалами порушено провадження № 24/54/16 , розгляд господарської справи № 908/1745/16 був призначений на 25.07.2016 р.
Термін вирішення спору продовжувався за правилами ст. 69 ГПК України.
Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України .
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні 14.09.2016 р. господарським судом відповідно до вимог статті 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач за первісним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на наступні обставини . Концерн «Міські теплові мережі» ( теплопостачальна організація) здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення № 73 першого поверху ( літера А-9) площею 8,4 кв. м. по вулиці Ладозькій ,34 ( об'єкт теплопостачання).Зазначене приміщення вбудоване у житловий будинок , має єдину систему централізованого опалення та перебуває на балансі Міського комунального підприємства «Основаніє». 12.12.2014 р. на адресу Концерну «МТМ» від балансоутримувача житлового будинку № 73 по вулиці Ладозька ,34 МКП «Основаніє» надійшла інформація стосовно того , що згідно договору оренди нежитлового приміщення № 172/9 від 14.11.2014 р. нежитлове приміщення передано в оренду Громадській організації «Творче натхнення». Договір оренди нежитлового приміщення укладено строком на 2 роки 11 місяців з 14 листопада 2014 р. по 14 жовтня 2017 р. Факт передачі нежитлового приміщення ГО «Творче натхнення» в оренду підтверджується актом приймання - передачі від 14.11.2014 р. 16.12.2014 р. Концерн «МТМ» звернувся до ГО «Творче натхнення» з листом вих.. № 5798/09 у якому зазначив перелік документів які необхідно надати відповідачу з метою укладення договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді. Концерн підготував проект договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді та 15.01.2016 р. надіслав його на адресу ГО «Творче натхнення». Позивач за первісним позовом вказує , що здійснював відпуск теплової енергії з початку опалювальних сезонів 2014 - 2015 та 2015 - 2016 років відповідно до рішення про початок опалювального сезону у місті Запоріжжя. За висновками позивача , відсутність укладеного між сторонами договору купівлі - продажу теплової енергії , обов'язковість укладення якого лежить і на споживачеві , і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг з теплопостачання , оскільки між сторонами склались фактичні договірні відносини. Так , відповідно до наданої балансоутримувачем інформації , теплова енергія була подана на житловий будинок по вулиці Ладозькій ,34 : - у опалювальний сезон 2014 - 2015 роки - 23.10.2014 р. ; - у опалювальний сезон 2015 - 2016 - 11.10.2015 р. За поясненнями позивача система опалювання приміщень відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому вони розташовані. На будинку по вулиці Ладозькій,34 встановлено прилад обліку теплової енергії , який пройшов державну повірку у 2015 році та прийнятий на комерційний облік Концерну «МТМ». Щомісячно показники приладу обліку теплової енергії передаються Концерну «МТМ». Позивач зазначає , що враховуючи наявність встановленого приладу обліку на житловому будинку, нарахування відповідачу за спожиту теплову енергію , здійснюються відповідно до теплового навантаження на потреби опалення нежитлових приміщень , виконаного Концерном «МТМ» на підставі обстеження системи опалення нежитлового приміщення , яке займає відповідач. Позивач зазначає , що відповідно до розрахунку теплового навантаження тепловіддача від фактично встановлених опалювальних приладів та трубопроводів складає - 1 163 ккал/год. Було відпущено теплову енергію за період з 12 грудня 2014 р. по 31 травня 2016 р. на загальну суму 3 003,38 грн. Облік нарахувань та оплат за відпущену теплову енергію відбувався по особовому рахунку № 101539. Позивач пояснив , що Концерн «МТМ» не мав законної можливості припинити відпуск теплової енергії на об'єкти теплопостачання шляхом відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку . Просить позовні вимоги задовольнити .
Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічною позовною заявою) заперечує проти заявленого позову , посилаючись на наступні обставини. Підставою недійсності договору з теплопостачання є його невідповідність вимогам частини 1 ст. 203 ЦК України , оскільки зміст оскаржуваного договору суперечить частині 3 ст. 26 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» , згідно якої договір на надання житлово - комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. Відповідач вказує , що всупереч частини 3 ст. 26 Закону України «Про житлово - комунальні послуги оскаржуваний договір містить п. 10.1 , згідно якого сторони домовились про чинність договору з 12.12.2014 р. Згідно ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вказано про це , а також у разі , якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. За висновком відповідача ( позивача за зустрічною позовною заявою) , оскільки норма ст. 26 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» щодо набрання чинності договором про надання житлово - комунальних послуг з моменту його укладення є імперативною , то сторони такого договору позбавлені права врегулювання питання набрання чинності договором в інший спосіб , ніж зазначено законом . За висновком відповідача , про неправомірність розповсюдження чинності договору з 12.12.2014 р. свідчить і відсутність відповідних відносин з теплопостачання між сторонами за минулий період, що на думку відповідача підтверджується відсутністю належним чином оформлених актів про обсяги спожитих послуг теплопостачання за період з 12.12.2014 р. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали господарської справи № 908/1745/16 , заслухавши пояснення представників сторін, суд -
14 листопада 2014 р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ( орендодавець) , Міським комунальним підприємством «Основаніє» ( балансоутримувач) та Громадською організацією «Творче натхнення» (орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення № 172/9 , відповідно до предмету якого орендодавець , Балансоутримувач передає , а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт комунальної власності нерухоме майно - нежитлове приміщення № 73 першого поверху ( літера А-9) площею 8,4 кв. м. по вулиці Ладозькій ,34 , що перебуває на балансі міського комунального підприємства «Основаніє» , вартість якого визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою 14 946,00 грн.
Майно використовується орендарем на правах оренди для розміщення організації.
За умовами розділу 5 договору оренди нежитлового приміщення передбачений обов'язок орендаря укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг , або з утримувачем на компенсацію витрат за комунальні послуги ( крім витрат на теплову енергію) , експлуатаційних витрат , витрат на спільне утримання прилеглої території та елементів благоустрою , своєчасно вносити платню за ці послуги.
Розділом 11 договору оренди нежитлового приміщення передбачено , що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 14 листопада 2014 р. до 14 жовтня 2017 р.
Міське комунальне підприємство «Основаніє» листом № 69 від 11.12.2014 р. на адресу Концерну «МТМ» повідомило про необхідність виключення із договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 111605 від 01.01.2013 р. наступні нежитлові приміщення , які були передані в оренду : - вулиця Ладозька ,34 , приміщення 73, ГО «Творче натхнення» , договір оренди від 14.11.2014 р. № 172/9.
Концерн «Міські теплові мережі» листом № 5798/09 від 16.12.2014 р. на адресу ГО «Творче натхнення» запропонував звернутися до філії Концерну «МТМ» Ленінського району м. Запоріжжя для укладення договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді на орендоване приміщення № 73 за адресою : вулиця Ладозька , 34 , для чого надати наступні документи : - розрахунок теплових навантажень на опалювання і гаряче водопостачання на приміщення ; - схему межі поділу теплової мережі ; - копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства ; - копію Статуту ; - копію довідки реєстрації в Головному управлінні статистики ; - копію свідоцтва платника ПДВ або оплату єдиного податку ; - копію договору оренди приміщення ; - копію технічного паспорту приміщення ; - наказ про призначення директора .
Концерн «МТМ» листом № 220/09-3 від 14.01.2016 р. надіслав на адресу ГО «Творче натхнення» 2 примірники підписаного і відповідним чином оформленого договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р.
З матеріалів справи слідує , що 04.01.2016 р. між Громадською організацією «Творче натхнення» ( споживач) та Концерном «Міські теплові мережі» ( теплопостачальна організація) укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 на об'єкт : орендоване нежитлове приміщення № 73 для розміщення організації по вулиці Ладозька ,34, відповідно до предмету якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення ( за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1- пара та гаряча вода ; постачання пари , гарячої води) , споживачу , а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами ( цінами) в терміни та порядку , встановленими умовами цього договору та додатками до договору , що є його невід'ємними частинами.
Розділом 1 договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р. передбачено , що під час виконання цього договору , а також вирішення всіх питань , що не обумовлені цим договором , сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання» , «Правилами користування тепловою енергією» , «Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду» , «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно - правовими актами та документами.
Розділом 10 договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р. передбачено , що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання.
Умови договору застосовуються до відносин між споживачами і теплопостачальною організацією , які виникли до його укладання - з 12 грудня 2014 р.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Концерну та Громадської організації.
З матеріалів справи слідує , позивачем за первісною позовною заявою на адресу ГО «Творче натхнення» направлялись рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за період з грудня 2014 р. по 31 травня 2016 р. , що підтверджується належним чином оформленими поштовими реєстрами на відправку рекомендованої кореспонденції.
02.06.2016 р. позивачем на адресу ГО «Творче натхнення» була направлення претензія № 3255/09 про оплату заборгованості згідно особового рахунку № 101536 у розмірі 3 003,38 грн.
Оцінивши надані сторонами документальні докази , суд дійшов висновку про задоволення первісного позову , та залишення без задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою.
У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодекс у України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки . підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема , є : - договори та інші право чини .
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено , що договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості .
Згідно із вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Правочин має вчинятися у формі , встановленій законом. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв'язку .
Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною ( сторонами).
Законом України «Про теплопостачання» визначено поняття балансоутримувача (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа , яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі - продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією , а також договори на надання житлово - комунальних послуг з кінцевими споживачами.
Теплова енергія - товарна продукція , що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення , підігріву питної води , інших господарських і технологічних потреб споживачів , призначена для купівлі - продажу.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачений обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією передбачено , що користування споживачем тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання.
Частиною 2 ст. 179 Господарського кодексу України визначено , що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін , якщо він заснований на державному замовленні , виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках , передбачених законом , або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України , відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
З матеріалів справи слідує , що позивач здійснював відпуск теплової енергії з початку опалювальних сезонів 2014 - 2015 та 2015 - 2016 років відповідно до рішень про початок опалювального сезону у місті Запоріжжя : - Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.10.2014 р. № 389 , опалювальний сезон 2014 - 2015 року у місті Запоріжжя розпочався 23.10.2014 р. ; - Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 10.04.2015 р. № 154 опалювальний сезон 2014 - 2015 року у місті Запоріжжя закінчився 13.04.2015 р. ; - Розпорядженням Запорізького міського голови від 08.10.2015 р. № 335-р опалювальний сезон 2015 - 2016 року у місті Запоріжжя розпочався 11.10.2015 р. ; - Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 06.04.2016 р. № 177 опалювальний сезон 2015 - 2016 року у місті Запоріжжя закінчився 07.04.2016 р.
Статтею 714 ЦК України передбачено , що договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю - продаж , положення про договір поставки , якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до положень статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно , виконати роботу, надати послугу , сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Таким чином , відсутність укладеного договору між сторонами договору купівлі - продажу теплової енергії , обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві , і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з ГО «Творче натхнення» на користь Концерну «Міські теплові мережі» вартості послуг з теплопостачання , оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
З матеріалів справи слідує , що теплова енергія була подана на житловий будинок по вулиці Ладозькій ,34 : - у опалювальний сезон 2014 - 2015 років - 23.10.2014 р. ; - у опалювальний сезон 2015 - 2016 років - 11.10.2015 р.
Система опалення приміщення ГО «Творче натхнення» є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку , в якому вони розташовані.
Частиною 1 п. 23 Правил користування тепловою енергією передбачено , що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу , яка є межею балансової належності ( відповідальності) відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами ( цінами) , затвердженими в установленому порядку.
На будинку по вулиці Ладозькій , 34 встановлений прилад обліку теплової енергії , який пройшов державну повірку у 2015 р. та прийнятий на комерційний облік Концерну «МТМ» .
Відповідно до розрахунку теплового навантаження , тепловіддача від фактично встановлених опалювальних приладів та трубопроводів складає - 1 163 ккал/год.
Матеріалами справи підтверджується , що позивачем на користь відповідача було відпущено теплову енергію за період з 12 грудня 2014 р. по 31 травня 2016 р. на загальну суму 3 003 ,38 грн.
Враховуючи відсутність підписаного між сторонами договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді , облік нарахувань та оплат за відпущену теплову енергію відбувався по особовому рахунку № 101539.
Виходячи з положень Закону України «Про теплопостачання» , Правил користування тепловою енергією , Концерн «МТМ» не мав законної можливості припинити відпуск теплової енергії на об'єкти теплопостачання шляхом відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку.
Наказом Мінбуду України № 4 від 22.11.2005 р. «Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води» , визначено процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку при відмові споживачів від центрального опалення і поставки гарячої води.
Згідно внесених змін до Наказу , неможливе відключення від теплопостачання окремих приміщень у багатоквартирному будинку і передбачена можливість відключення від теплопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності , первісний позов про стягнення з відповідача на користь позивача вартості спожитої теплової енергії за період з 12 грудня 2014 р. по 31 травня 2016 р. в сумі 3 003, 38 грн., слід задовольнити.
Проаналізувавши договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р. на предмет його відповідності вимогам Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та статті 6 ЦК України , суд дійшов наступних висновків.
За своєю правовою природою договір № 101539 від 04.01.2016 р. є договором купівлі - продажу , який містить всі суттєві умови для договору даного виду.
Погодження сторін щодо застосування умов спірного договору до правовідносин між Споживачем та Теплопостачальною організацією , які виникли до його укладення - з 12 грудня 2014 р. , не суперечить положенням ЦК України та ГК України.
Правових підстав для визнання договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р. недійсним , як такого що не відповідає положенням ст. ст. 6,203 ,215 ЦК України , суд не знаходить .
У відповідності до вимог ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
ГО «Творче натхнення» як позивач за зустрічною позовною заявою документально не довів наявність підстав для визнання договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р. недійсним .
У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 101539 від 04.01.2016 р., відмовити .
Витрати з судового збору за первісною та зустрічною позовними заявами покладаються на ГО «Творче натхнення».
Керуючись ст. ст. 49, 60, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Громадської організації «Творче натхнення» ( 69121, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 39104858) на користь Концерн «Міські теплові мережі» ( 69091 , м. Запоріжжя , бульвар Гвардійський ,137 , код ЄДРПОУ 32121458; фактична адреса : 69065 , м. Запоріжжя , вул. Щаслива ,2-А; п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957 , код ЄДРПОУ 32121458) вартість спожитої теплової енергії за період з 12 грудня 2014 року по 31 травня 2016 р. в сумі 3 003 ( Три тисячі три гривні ) 38 коп. , суму судового збору у розмірі 1 378 ( Одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп.
Видати наказ.
У задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 20.09.2016 р.