про повернення позовної заяви
19.09.16р. Справа № 904/8211/16
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО", м. Підгородне, Дніпропетровська область
про стягнення 223 200,00 грн.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № суду 8218/16 від 19.09.2016 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО" про стягнення 223 200,00 грн. - заборгованості та витрат по сплаті судового збору.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву № 566 від 12.09.2016 р. і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.
Згідно з пунктом 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 10.01.2013 року № 02-12/47 зарахування судового збору з 21.01.2013 року здійснюється за наступними реквізитами:
одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області
код за ЄДРПОУ: 37989269;
банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155);
МФО банку: 805012;
рахунок: № 31214206783005, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Господарський суд Дніпропетровської області, код бюджетної класифікації доходів - 22030001.
Із доданого до позовної заяви платіжного доручення № 2820 від 09.09.2016 року вбачається, що судовий збір сплачено на рахунок УДКСУ України у Бабушкінському р-ні, а не за місцем розгляду справи.
Отже, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч. 2 ст. 34, ст. 57, п. 4 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява з додатком на 14 аркушах, у тому числі платіжне доручення № 2820 від 09.09.2016 року про сплату судового збору у розмірі 3348,00 грн.; поштовий конверт.
Суддя ОСОБА_1