справа № 22-ц/796/10081/2016 головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.
13вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Литвиненко Р.С.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ" до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій у місті Києві, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, про усунення порушень , за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ" на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 8 червня 2016 року,
У серпні 2015 року ТОВ "УПРАВ-ДОМ" звернулось до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказане товариство є управителем та надає житлово-комунальні послуги в житлово-офісному комплексі, що знаходиться по АДРЕСА_1. 29 серпня 2014 року між ТОВ "УПРАВ-ДОМ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.Відповідачем такожбули підписані Правила проживання та добросусідства в "Житлово-офісному комплексі, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1", які згідноп. 2.4. є договором приєднання. Так, п. 7.5. Правил передбачена сувора заборонабудь-якоїзмінизовнішнього вигляду комплексу (як зовні, так і в середині в МЗК), наприклад: фарбування стін в інший колір, зміна плитки, зміна вхідних дверей, засклення балконів, тощо. 22 липня 2015 року комісією ТОВ "УПРАВ-ДОМ" було проведено обстеження стану фасаду будинку, під час якого встановлено, що на фасаді першої секції, на п'ятомуповерсі квартира 20, власник ОСОБА_1, виконане самовільне засклення балкону. Враховуючи те, що ТОВ "УПРАВ-ДОМ" не погоджував відповідну документацію та не давало згоди на виконання робіт, було прийнято рішення про направлення відповідачу припису про терміновий демонтаж самовільно виконаного засклення балкону та повернення фасаду будинку до первинного зовнішнього вигляду.
Посилаючись на невиконанням відповідачем зазначеного припису, ТОВ "УПРАВ-ДОМ" просило зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок демонтувати засклення балкону в квартирі АДРЕСА_1 в Солом'янському районі м.Києва, шляхом повернення його до первинного стану згідно проектною документацією будинку та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача штраф в розмірі 8000 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 березня 2016 року провадження у справі за позовом ТОВ "УПРАВ-ДОМ" до ОСОБА_1 про усунення порушень в частині стягнення штрафу закрито.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 8 червня 2016 року у задоволенні позову ТОВ "УПРАВ-ДОМ" відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ТОВ "УПРАВ-ДОМ", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на відсутність доказів щодо продовження дії договору №25/11 "На забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території, постачання комунальних послуг житлового комплексу за будівельною адресою: АДРЕСА_1"від 25 листопада 2013 року, строк дії якого встановлено до 31 грудня 2014 року, є необґрунтованим, оскільки вимоги ТОВ "УПРАВ-ДОМ" до відповідача ґрунтуються на договорі про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 29 серпня 2014 року, який є чинним на ніким не скасованим. Також помилковим є висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження того, що власником квартири АДРЕСА_1 є саме відповідач, оскільки дана обставина підтверджується укладеним між сторонами договором від 29 серпня 2014 року.Крім того,під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечувала, що вона є власником зазначеної квартири, а тому, з огляду на вимоги ст. 61 ЦПК України,вказані обставини не підлягають доказуванню.
Представник ТОВ "УПРАВ-ДОМ" - Наумець Я.С. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в них підстав.
Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "УПРАВ-ДОМ" підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ТОВ "УПРАВ-ДОМ"на підставі Договору № 25/11 від 25 листопада 2013 року, укладеного з забудовником та балансоутримувачем будинку ТОВ "Град Інвест", є управителем та надає житлово-комунальні послуги в даному житловому комплексі.
29 серпня 2014 року між ТОВ "УПРАВ-ДОМ" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і спорудта прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1, а споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах передбачені цим договором.
В той же день, ОСОБА_1 були підписані "Правила проживання та добросусідства в Житлово-офісному комплексі, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1", затверджені наказом ТОВ "УПРАВ-ДОМ" № 5 від 25 квітня 2014 року, які на підставі п. 2.4 є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України.
Згідно п. 23 договору споживач не має права без належним чином розробленої та погодженої документації і згоди виконавця виконувати будь-які роботи, пов'язані зі зміною фасаду будинку.
Відповідно до п. 7.5 Правил суворо забороняється знесення несучих стін та конструкцій, в тому числі проведення з ними будь-яких робіт, що призводять до погіршення їх несучих властивостей та цілісності. Переобладнення та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають в комплексі, дозволяється виключно в разі отримання відповідного дозволу від забудовника або управителя комплексу або у разі необхідності від органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. Беручи до уваги, що будівництво комплексу виконувалось за авторським проектом, суворо забороняється будь-яка зміна зовнішнього вигляду комплексу (як зовні, так і в середині в МЗК), наприклад: фарбування стін в інший колір, заміна плитки, заміна вхідних дверей, засклення балконів тощо.
На підставі п. 11 договору споживач зобов'язаний виконувати "Правила проживання та добросусідства в Житлово-офісному комплексі, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1".
Відповідно до п. 8.2.9 Правил недотримання вимог до виконання будівельних, ремонтних та опоряджувальних робіт (в тому числі зовнішнього вигляду комплексу, засклення балконів) тягне собою накладення штрафу в розмірі 8000 грн. та обов'язок приведення комплексу в первинний зовнішній вигляд за власний рахунок осіб, котрі вчинили дії, які призвели до його зміни (в тому числі відновлення його технічного стану).
25 квітня 2015 року ТОВ "УПРАВ-ДОМ" було проведено обстеження фасаду будинку та виявлено, що на фасаді першої секції комплексу на п'ятому поверсі на балконі квартири НОМЕР_1, власником якої є відповідач, виконане самовільне засклення балкону.
За результатами обстеження комісією позивача був складений Акт комісійного обстеження фасаду житлового комплексу, згідно якого на фасаді першої секції комплексу на на п'ятому поверсі на балконі квартири НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_1, були встановлені склопакети, що призвело до зміни зовнішнього вигляду житлового комплексу, який був збудований за авторським проектом, що є порушенням п. 7.5 Правил проживання та добросусідства.
25 червня 2015 року відповідачу було направлений припис №369, відповідно до якого позивач вимагав термінового, у строк до 6 липня 2015 року здійснити демонтаж самовільно виконаного засклення балкону та повернення фасаду будинку до первинного зовнішнього вигляду.
Вказаний припис було залишено ОСОБА_1 без виконання.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження продовження дії договору №25/11 "На забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території, постачання комунальних послуг житлового комплексу за будівельною адресою: АДРЕСА_1" від 25 листопада 2013 року, строк дії якого встановлено до 31 грудня 2014 року, а також даних про власника квартири АДРЕСА_1, позовні вимоги є необґрунтованими.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ТОВ "УПРАВ-ДОМ" вказувало на те, що відповідачем порушено умови Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 29 серпня 2014 року, Правил проживання та добросусідства в "Житлово-офісному комплексі, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1", а також вимоги встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.
Отже, як на підставу своїх вимог позивач посилається на Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між сторонами 29 серпня 2014 року.
Умовами п.20 зазначеного договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.
Доказів на підтвердження розірвання зазначеного договору, у відповідності до вимог п. 20, сторонами надано не було, а тому висновку суду щодо не продовження строку дії договору, на підставі якого позивач звернувся до суду, є помилковими.
Не ґрунтуються на обставинах справи і висновки суду першої інстанції щодо відсутності даних про власника квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
ТОВ "УПРАВ-ДОМ" звернулось до суду з позовом до відповідача на підставі Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 29 серпня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 є власником (наймачем) квартири АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач приймала участь в судових засіданнях та не заперечувала факту належності їй зазначеної квартири, а, отже, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Пунктом 1.4.6 Правил передбачено, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
З матеріалів справи також вбачається, що проектна документація по об'єкту "Житлово-офісний комплекс із вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями, закладами громадського харчування та підземною автостоянкою на АДРЕСА_1" розроблено ТОВ "МЕГАПОЛІС-ЗЕМЛЯ", який здійснює авторський нагляд за проектом.
Відповідно до п.23 Технічних умов на проектування, наданих МНС України в м. Києві, передбачено в секції з однією незадимлюваною сходовою клітиною типу Н1 передбачити влаштування виходів з квартир, які розміщуються на 3-му поверсі та вище, на площадки, які розміщуються вздовж зовнішніх стін будинку з глухими простінками не менше 1,2м., між торцем площадки та прорізом, який виходить на площадку, або 1,6 м. між віконними прорізами. При цьому така площадка повинна бути шириною не менше 1,2 м та мати огорожу заввишки не менше 1,2 м у відповідності до вимог п. 4.10 ДБН В.2.5-15-2005. (п. 4.10 ДБН В.2.5-15-2005 Примітка 2. Зазначеними в 4.10, б) площадками можуть слугувати частини балконів, лоджій, терас без засклення.)
Згідно листа ТОВ "МЕГАПОЛІС-ЗЕМЛЯ" №32-3/8 від 3 серпня 2015 року, в житловій секції №1 усі незасклені балкони та лоджії та проектною документацією є другим евакуаційним виходом згідно Державних будівельних норм ( ДБН В.2.5-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, пп. 4.10; 4.13) та повинні забезпечити евакуацію громадян з поверху пожежними командами на випадок пожежі. Тому ці балкони та лоджії категорично заборонено склити.
В секціях №2 та №3 за другий евакуаційний вихід х поверху згідно ДБН В.2.5-15-2005 прийнята друга загальна складова клітина.
У ч. 1 ст. 177 ЖК Української РСР визначено, що громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, обережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і при домової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на садових клітках та в інших місцях загального користування.
У відповідності до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки відповідач порушила умови Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 29 серпня 2014 року, Правилапроживання та добросусідства в "Житлово-офісному комплексі, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1", а також правила протипожежної безпеки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача за свій рахунок демонтувати засклення балкону в квартирі АДРЕСА_1 в Солом'янському районі міста Києва, шляхом повернення його до первинного стану згідно проектною документацією будинку є такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення позову, зобов'язання ОСОБА_1 за свій рахунок демонтувати засклення балкону в квартирі АДРЕСА_1 в Солом'янському районі міста Києва, шляхом повернення його до первинного стану згідно проектною документацією будинку.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви ТОВ "УПРАВ-ДОМ" сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., а за подачу апеляційної скарги 267 грн. 96 коп.
Оскільки апеляційна скарга ТОВ "УПРАВ-ДОМ" підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 511 грн. 56 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ" задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 8 червня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ" до ОСОБА_1 про усунення порушень задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок демонтувати засклення балкону в квартирі АДРЕСА_1 в Солом'янському районі міста Києва,шляхом повернення його до первинного стану згідно проектною документацією будинку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 511 грн. 56 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: Є.В. Болотов
Н.В.Поліщук