13 вересня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/476/16-а
11 год. 57 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Якимець Х.В.,
представника позивача Коубіш А.П.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 54536,04 грн.
В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 49977,66 грн., єдиному податку з фізичних осіб в сумі 4478,38 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 80,00 грн., яка виникла на підставі поданих платником податків податкових декларацій. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти задоволення адміністративного позову не заперечував.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.08.1998 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце поживання: АДРЕСА_1 та взятий на облік до Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області, як платник податків 15.04.1999 року (а.с.9).
Так, податковий борг відповідача станом на 16.06.2016 року становить 54536,04 гривень. Сума податкового боргу складається з наступних податків та обов'язкових платежів: орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 49977,66 грн.; єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4478,38 грн. та податку з доходів фізичних осіб на суму 80,00 грн. (пеня).
Судом встановлено, що відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік станом на 06.07.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість з березня по грудень 2014 р. в сумі 16590,79 грн. а саме: за березень 2014 р. залишок несплаченої суми - 1410,22 грн., з квітня по грудень 2014 року - 15180,57 грн. Загальна сума заборгованості складає 16590,79 грн. (а.с.15-16).
Відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік станом на 06.07.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість з січня по грудень 2015 р. в сумі 25280,80 грн., а саме: з січня по листопад 23174,03 грн. та за грудень 2106,77 грн. (а.с.13-14).
Згідно до поданої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік станом на 22.06.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість з січня по березень 2016 р. в сумі 7596,07 грн., а саме: з січня по лютий 2016 р. 6037,90 грн. за березень 2016 р. 1558,17 гривень.
Позивачем на підставі акту камеральної перевірки щодо подання податкової звітності по податку з доходів фізичних осіб та по земельному податку №544/422/1700/НОМЕР_1 від 05.04.2016р. за порушення термінів подання податкової декларації по орендні платі за землю за 2014, 2015 та 2016 роки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 05.04.2016 року (а.с. 35,37).
Щодо виникнення заборгованості зі сплати єдиного податку, судом встановлено наступне.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перейшов на спрощену систему оподаткування з 01 січня 2014 року. (а.с. 17).
Ставка єдиного податку в 2014 та 2015 роках становила 243,60 гривень.
Борг по єдиному податку в сумі 2704,83 грн. у відповідача виник з вересня 2014 р. по серпень 2015 року, а саме: за вересень 2014р. залишок несплаченої суми 25,23 грн., за жовтень-грудень 2014р. - 730.80 грн., за січень-серпень 2015 року - 1948,80 гривень.
Позивачем на підставі акту камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного податку від 10.05.2015 року №000875/714/1300/НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення №003084700 від 18.05.2016 р. на суму 1569,20 грн. та податкове повідомлення-рішення №0006891700 від 05.04.2016 р. на суму 170,00 гривень. (а.с.39-42,36).
Перевіркою встановлено несплату (неперерахування) відповідачем, самостійно узгоджених сум по єдиному податку, чим порушено п.295.1 статті 295 Податкового кодексу України.
Також, судом встановлено, що відповідачем не сплачено залишок штрафних санкцій у сумі 80,00 грн. по податку з доходів фізичних осіб, нарахованих на підставі акту камеральної перевірки щодо подання податкової звітності по податку з доходів фізичних осіб та земельному податку №544/422/1700/НОМЕР_1 від 05.04.2016 р. за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0006871700 від 05.04.2016 року. Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкових декларацій передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України
Таким чином, станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 49977,66 грн., єдиному податку з фізичних осіб в сумі 4478,38 та податку на доходи фізичних осіб в сумі 80,00 гривень.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).
Підпункт 16.1.4. п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Стаття 129 ПК України передбачає, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Згідно із статтею 269 ПК України платники податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї) перебувають у власності.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно п.288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до п. 288. 2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно з вимогами п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Так, заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 49977,66 грн. виникла у відповідача в результаті несплати податку, визначеному відповідачем у деклараціях.
Відповідно до п.293.1, 293.2 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно п.295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Відповідно до п.295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як встановлено судовим розглядом справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе обов'язки щодо сплати податків та обов'язкових платежів, як вбачається з розрахунку суми позову, заборгованість відповідача становить 54536,04 грн., та на день винесення постанови не погашена.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повінстю.
2. Стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг у сумі 54536, 04 грн.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 20 вересня 2016 р.