про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2016 року справа № 823/1324/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Мишенко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки “СЕД” про стягнення штрафу,
19 вересня 2016 року до суду з позовною заявою звернулася Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якій просить стягнути з кредитної спілки “СЕД” до Державного бюджету України штраф у сумі 17000, 00 грн.
Крім цього, в адміністративного позові позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що у нього відсутні кошти на сплату судового збору.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суддя виходить з наступного.
Частиною 3 статті 106 КАС України, передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Всупереч вказаних вимог КАС України, позивачем до позовної заяви не додано доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення кредитній спілці “СЕД” копії позовної заяви та доданих до неї документів, натомість позивачем додано копію адміністративного позову з додатками від 09.09.2016 № 11/2-144 для надіслання відповідачу у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” № 928-19 від 25.12.2015 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг містить вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17000 грн 00 коп., що є вимогою майнового характеру.
Враховуючи зазначене, за подання позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1378 грн.
Щодо клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору суд зазначає.
Відповідно до ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Із системного аналізу наведених положень судом встановлено, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 по справі 2а-10730/10/1570.
Отже, заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, встановленого законом, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги суб'єкту владних повноважень.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Усунення вказаних недоліків може бути здійснене шляхом приведення адміністративного позову до вимог ст. 106 КАС України.
Керуючись статтями 106, 108 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки “СЕД” про стягнення штрафу залишити без руху.
Надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останнє має усунути недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко