Копія
15 вересня 2016 р. Справа № 818/727/16
Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Опімах Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якому просить визнати неправомірними дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області щодо ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" та за період з 29.03.2015 р. по 08.09.2015 р. включно відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", а також за період з 09.09.2015 р. по 31.12.2015 р. включно, виходячи з посадового окладу - 0,4 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати, та зобов'язати ТУ ДСА України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати в повному обсязі та здійснити виплати з урахуванням премій та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу: за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про прокуратуру"), за період з 29.03.2015 р. по 08.09.2015 р. включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та за період з 09.09.2015 р. по 31.12.2015 р. включно, виходячи з посадового окладу - 0,4 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати. Свої вимоги мотивує тим, що працює в Білопільському районному суді Сумської області на посаді помічника судді, що віднесена до п'ятої категорії посад державних службовців. Нарахування їй заробітної плати проводилося без урахування внесених змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року та з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити їй заробітну плату в повному обсязі.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що чинним законодавством закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Проте законодавчого механізму реалізації даного права на той час не існувало, так як не були внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Територіальним управлінням здійснюється управління бюджетними асигнуваннями та реалізуються будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет, але на даний час відповідних призначень немає. Управління не має юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
У судове засідання позивачка не прибула, 15.09.2016 р. подала до суд заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі (а.с.37).
У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання ним повістки про виклик, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні відповідача за наявними в ній доказами.
У судове засідання представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Білопільському районному суді Сумської області на посаді помічника судді (а.с.10). Дана посада віднесена до п'ятої категорії посад державних службовців відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" від 24 лютого 2003 року № 88-р.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області листом від 31.05.2016 р. № 04-1125/16 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку заробітної плати (а.с.11).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом порушеного права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14.10.2014 р. був прийнятий Закон України "Про прокуратуру", який набрав чинності 26.10.2014 р., пунктом 5 Прикінцевих положень якого внесено зміни до ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та доповнено її новим абзацом другим, відповідно до якого розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Абзацом 2 підпункту 1 і абзацом 3 підпункту 2 пункту 13 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк - внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
З 29 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192-VIII, яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції.
В абзаці 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 192-VIII) закріплено аналогічну норму про те, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Підпунктом 2 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Аналогічні положення закріплено також частиною 2 статті 8 Закону України "Про оплату праці", яка передбачає, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону України "Про оплату праці").
За правилами статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції до 28 березня 2015 року) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України.
Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143 Закону).
Аналогічні правила закріплені й у статтях 145, 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції з 28 березня 2015 року.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. N 80-VIII, якими встановлено, що норми і положення частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - постанова № 268), зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Ураховуючи наведене, оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VІІ та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. N 80-VIII видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин та правових норм вимоги позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах