про залишення позовної заяви без розгляду
21 вересня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/1579/16
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування запису, -
14 вересня 2016 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування запису державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області ОСОБА_4 №19824314 від 05.03.2015 про право власності ОСОБА_2 на квартиру №136, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Петровського, 29.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду розпочинається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для правильного вирішення питання про застосування строку звернення до суду потрібно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень були порушені права особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами щодо скасування запису державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області ОСОБА_4 №19824314 від 05.03.2015 про право власності ОСОБА_2 на квартиру №136, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Петровського, 29.
Позивачем у адміністративному позові зазначено, що підставою для такого звернення являється те, що він вже двічі звертався до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції у Полтавській області з метою зареєструвати своє право власності на квартиру №136, розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Петровського, 29, проте за результатами обох звернень державним реєстратором Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 були прийняті відмови у здійсненні такої реєстрації. Зокрема, у рішенні державного реєстратора від 07.10.2015 останній, як на підставу відмови у проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру №136, розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Петровського, 29, вказав, що речове право на вказану квартиру зареєстроване за іншою особою, тобто за ОСОБА_2
Таким чином, з тексту адміністративного позову слідує, що про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру №136, розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Петровського, 29, та як наслідок про запис державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області ОСОБА_4 №19824314 від 05.03.2015, ОСОБА_1 стало відомо ще в жовтні 2015 року після отримання рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №25107448 від 07.10.2015.
Разом з тим, з даним адміністративним позовом про скасування запису ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду лише 14.09.2016 (згідно відбитку поштового штампу на конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Жодних пояснень та доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску позивачем строку звернення до суду матеріали адміністративного позову не містять.
Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
На підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки ОСОБА_1 не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. А відтак поданий позов слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування запису залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.О. Удовіченко