Постанова від 21.09.2016 по справі 815/3707/16

Справа № 815/3707/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15.08.2014 року №ОД 142142270594 “Реконструкція квартири №18 з розподілом на дві самостійні, без зміни геометричних розмірів, за адресою: м.Одеса, вул..Сєрова,буд.7”, замовниками за якою визначено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Одеська міська рада до ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15.08.2014 року №ОД 142142270594 “Реконструкція квартири №18 з розподілом на дві самостійні, без зміни геометричних розмірів, за адресою: м.Одеса, вул..Сєрова,буд.7”, замовниками за якою визначено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В судовому засіданні 06.09.2016 року представники позивача підтримав заявлені позовні вимоги, але не заявили додаткових клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів по цій справі Представник відповідача - ОСОБА_1 ДАБІ України в Одеській області був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.43), але в судове засідання не прибув без поважних причин. Треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору також були сповіщені належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.44-46), але в судове засідання не прибув без поважних причин, в зв'язку із чим, суд на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, ухвалив рішення щодо розгляду цієї справи 21.09.2016 року в порядку письмового провадження, за наявними в справі доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:

Відповідачі ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельного інспекції України в Одеській області до якого з жовтня 2014 року перейшли повноваження реорганізованої Інспекції ДАБК в Одеській області, на підставі положень ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» є спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення проектування й будівництва об'єктів житлової та іншої забудови, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

15.08.2014 року за № ОД 142142270594 Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири № 18 з розподілом на дві самостійні, без зміни геометричних розмірів, за адресою: м. Одеса, вул. Серова, буд 7», замовником за якою визначено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі - Декларація).

Замовниками об'єкта будівництва у п.10 Декларації «Інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності)» зазначено про дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК м. Одеси від 21.09.2006 року №863.

Згідно листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.02.2016 року № 01-11/214, згідно з даними журналу реєстрації дозволів на виконання будівельних робіт дозвіл від 25.12.2006 року під номером 1876/06 не існує. Дані про видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в архіві управління відсутні.

Таким чином, дозволу на виконання будівельних робіт від 25.12.2006 року під номером 1876/06 щодо визначеного замовниками об'єкта будівництва взагалі не існує, а в Декларації містяться недостовірні відомості щодо дозвільних документів, на підставі яких третіми особами здійснювалось будівництво.

Проаналізувавши оскаржуваний акт суб'єкту владних повноважень та бездіяльність відповідача стосовно не скасування реєстрації вказаної декларації, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про те, що його прийняття та реєстрація не відповідають законові з таких підстав.

Частиною 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який, виходячи з приписів абзацу 1 цієї статті, становить собою сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, яку визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до вказаної норми законодавства постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 був затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, пунктами 20 та 21 якого (у редакції, чинній на момент реєстрації спірної декларації) передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи (далі - Інспекція) перевіряють протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. При цьому у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Аналогічні положення закріплені у ч. 6 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації спірної декларації), відповідно до якої інспекція державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Втім, аналіз відомостей, зазначених третіми особами у вказаній Декларації, свідчить, що вони мають недостовірний характер, Декларація подана та оформлена з порушенням установлених вимог, що, в свою чергу, виключає наявність правових підстав для її реєстрації уповноваженим органом владних повноважень.

Крім того, відповідно до п. 2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273 року, який був чинний до 19.01.2010 року, тобто, на момент визначеної замовниками у Декларації дати видачі їм дозволу на виконання відповідних будівельних робіт, серед документів, які мали подаватися для одержання дозволу, визначався документ, що посвідчує право власності забудовника чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.

У вказаній Декларації третіми особами визначено, що реконструкція квартири здійснюється ними без зміни геометричних розмірів. З урахуванням наведеного у п.11 Декларації стосовно інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, замовниками об'єкта будівництва вказано, що проведене ними будівництво не потребує таких документів відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Дійсно, відповідно до ч.4 ст.34 зазначеного нормативно-правового акта реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Однак, інформація про те, що проведена третіми особами реконструкція квартири здійснена без зміни геометричних розмірів, не відповідає дійсності, що підтверджується таким.

Згідно з випискою з рішення виконавчого комітету Центральної райради народних депутатів м. Одеси від 03.09.1993 року № 500 сім'ї ОСОБА_5 було дозволено відкрити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 43,72 кв.м., з правом укладення договору найму.

Водночас, необхідно зазначити, що у третіх осіб відсутні документи, що підтверджують наявність у них в період здійснення реконструкції речових прав на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з листом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.02.2016 року № 01-11/98 останньою не укладався договір найму житла в будинках державного та комунального житлового фонду з ОСОБА_5

Відповідно до довідки за формою Ф-1 від 07.05.2015 року, що видана КП «ЖКС «Порто-Франківський», квартира АДРЕСА_1 не приватизована та загальна її площа складає 54,72 кв.м., житлова 43,72 кв.м. Особовий рахунок відкритий на ОСОБА_5

Також відповідно до листа КП «БТІ» Одеської міської ради від 01.06.2016 року №1867-02/65 станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 та реєстрація інвентаризаційної справи відсутні.

Відповідно до Декларації загальна площа квартири після реконструкції складає 120,2 кв.м.

Таким чином, загальна площа квартири за визначеними у Декларації даними збільшена на 65,48 кв.м. порівняно із моментом відкриття особового рахунку у 1993 році. З вищевказаної довідки за формою Ф1 вбачається, що будинок № 7 є одноповерховим та квартира № 18 знаходиться на першому поверсі, тому таке збільшення об'єкта нерухомості відбулось за рахунок прибудови на першому поверсі, тобто, реконструкція відбулась із, зміною геометричних розмірів приміщення, чим і визначається недостовірність вказаної у Декларації інформації про проведення реконструкції нерухомого об'єкта без зміни його геометричних розмірів.

Факт зайняття третіми особами земельної ділянки комунальної власності підтверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 23.03.2016 року №000604.

В свою чергу, у разі проведення реконструкції об'єктів будівництва;, яка передбачає зміну геометричних розмірів, замовник будівництва був зобов'язаний підтвердити таке своє право документом, що посвідчує право власності забудовника чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування, та, відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

В порушення вищезгаданих норм чинного законодавства України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 безпідставно у п.11 Декларації вказано про відсутність у них обов'язку зазначати інформацію про документ, що посвідчує право власності забудовника чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування, чим порушено встановлені чинним законодавством вимоги до оформлення декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.

Більш того, з вищезазначеного акта департаменту комунальної власності Одеської міської ради вбачається, що даною прибудовою треті особи самовільно захопили земельну ділянку, тоді як вказана земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Одеси, представником інтересів якої є Одеська міська рада.

Так, відповідно до ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальній громаді міста, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до ст.ст. 10, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 вказаного Закону здійснюють повноваження власника майна.

Згідно з пунктами «а», «б», «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, .а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Втім, Одеська міська рада не передавала у власність чи користування земельну ділянку, на якій розташована здійснена третіми особами прибудова до АДРЕСА_2, тобто, реконструкція квартири з прибудовою проведена на земельній ділянці, яка не була відведена в установленому законодавством порядку для цієї мети.

Відповідно до листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 11.03.2016 року № 01-18/263,264-09-04 у департаменті відсутня інформація щодо наявності документів на землекористування та прийняття рішень Одеською міською радою щодо надання у власність або користування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Однак, всупереч наведених норм законодавства треті особи, здійснивши реконструкцію АДРЕСА_2 з фактичною зміною її геометричних розмірів, на теперішній час використовують вищезазначену земельну ділянку без правовстановлюючих документів на землекористування, чим порушують вимоги Земельного кодексу України та право власності територіальної громади м. Одеси на відповідну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З урахуванням наведеного Одеська міська рада вважає, що зазначена Декларація оформлена замовниками об'єкта будівництва із суттєвими порушеннями вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, а проведене будівництво є самочинним, оскільки здійснене без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а також на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, у зв'язку з чим така реєстрація має бути скасована.

Так, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про недостовірність наведених даних у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а тому реєстрація такого акту не відповідає правовій поведінці органу державної влади, визначеної ч.2 ст.19 Конституції України, а тому позовні вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю..

2. Скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15.08.2014 року № ОД № 142142270594 «Реконструкція квартири № 18 з розподілом на дві самостійні, без зміни геометричних розмірів, за адресою: м. Одеса, вул. Серова, буд 7», замовником за якою визначено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.

Попередній документ
61455505
Наступний документ
61455507
Інформація про рішення:
№ рішення: 61455506
№ справи: 815/3707/16
Дата рішення: 21.09.2016
Дата публікації: 27.09.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.09.2016)
Дата надходження: 27.07.2016
Предмет позову: про скасування реєстрації декларації про готовність об"єкта до експлуатації