Дата документу Справа №
Справа № 33/778/277/16
Єдиний унікальний № 334/4684/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Добрєв М.В.
Категорія - ст. 130 ч. 3 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.
19 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю: особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року, в якій також порушено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження наведеного судового рішення,
постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, з ОСОБА_2 постановлено стягнути судовий збір 275, 60 грн.
Як зазначено в постанові, 17.07.2016 року о 14.05 год., ОСОБА_2, на вул. Незалежної України в м. Запоріжжі, керував автомобілем «ВАЗ-211140», н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
26.08.2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження наведеного судового рішення посилаючись на те, що розгляд справи відбувся за його відсутності та без належного сповіщення про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування постанови йому стало відомо лише 23.08.2016 року після отримання її копії.
По суті скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки розглянув справу у його відсутність, та належним чином не повідомив його про час та місце розгляду справи. Крім того, внаслідок розгляду справи у його відсутність, суд був позбавлений можливості з'ясувати, що він лише один раз притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а саме 23.10.2015 року, вчинив зазначене правопорушення внаслідок того, що його цивільній дружині раптово стало дуже погано, і він був змушений відвезти її додому, а також, що він пройшов курс лікування від алкогольної залежності.
Тому просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою призначити йому адміністративне стягнення, не пов'язане з позбавленням права керувати транспортними засобами.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт, підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з представлених матеріалів, розгляд справи щодо ОСОБА_2 відбувся у відсутність останнього та без належного сповіщення останнього про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявний в цих матеріалах конверт з судовою повісткою повернутий до суду без вручення адресату з помітковою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10).
Копія оскаржуваного судового рішення отримана ОСОБА_2 лише 23.08.2016 року, на що вказує його заява (а.с. 13).
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.
Згідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Виходячи з вимог пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Згідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Як свідчать матеріали справи, суд всупереч наведених вимог закону, не повідомив ОСОБА_2 належним чином про дату та місце розгляду справи стосовно нього, чим порушив його права передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Зазначені порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування наведеної постанови.
За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є доведеною.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 № 311855 від 17.07.2016 року, ОСОБА_2, всупереч положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено і висновком лікаря за № 4762 від 17.07.2016 року (а.с.1, 5), та не заперечується самим порушником. Крім того, ОСОБА_2, виходячи з наявної в матеріалах справи довідки, 14.09.2015 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а також 21.09.2015 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП до стягнення у вигляді 10 діб адміністративного арешту (а.с. 2).
Аналізуючи відповідно до ст. 252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта про те, що він притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, лише один раз спростовуються наведеними вище доказами, а тому є необґрунтованими.
Не впливає на остаточний висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 і його доводи про необхідність керування транспортними засобом у стані алкогольного сп'яніння через раптовий поганий стан його цивільної дружини, оскільки не є такими, що безумовно дозволяли йому сідати за кермо у алкогольному сп'янінні.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_2, апеляційний суд виходячи з вимог ст. ст. 23, 33, 34, 35, 39 КУпАП, та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність даних, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає що останньому необхідно призначити адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не вбачає апеляційний суд підстав для застосування до ОСОБА_2 іншого стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керування транспортними засобами через те, що він пройшов курс лікування від алкогольної залежності, оскільки йому призначено мінімальне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, і іншого стягнення ніж це, нормами закону не передбачено.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року відносно ОСОБА_2 - скасувати.
Винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області В.М.Білоконев