Дата документу Справа № 335/5409/16-к
Провадження № 11-сс/778/547/16 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 335/5409/16-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
19 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_2 , перевіривши матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2016 року,
встановив:
ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2016 року скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого від 28 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015080140004655, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, залишена без задоволення.
На вказану ухвалу 12.09.2016 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що в судовому засіданні 31.08.2016 року слідчим суддею було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, повний текст якої вона отримала лише 07.09.2016 року, виходячи з положень ч. 2 ст. 395 КПК України, вважала, що строк на апеляційне оскарження нею не пропущено.
Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути апелянту з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно до частини третьої наведеної статті КПК якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 КПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи на підставах, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 445 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, зобов'язаних привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Постановою Верховного Суду України від 24 березня 2016 року у справі № 5-16кс16 встановлено, що розгляд слідчим суддею скарги заявника відбувався 17 березня 2015 року за безпосередньою участю самого заявника. Його право на участь у розгляді цього провадження було забезпечено. Рішення слідчого судді оголошувалось наступного дня - 18 березня 2015 року. Заявник знав про день і час оголошення рішення слідчим суддею, але в судове засідання не з'явився. Ухвалу слідчого судді заявник одержав 23 березня 2015 року. Суд дійшов висновку, що заявник достеменно знав і не міг не знати про те, що слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова постановив ухвалу 18 березня 2015 року. Тому, беручи до уваги ці конкретні обставини справи, із заявником не можна погодитися, що початком перебігу п'ятиденного строку для подання до апеляційного суду скарги на ухвалу слідчого судді від 18 березня 2015 року ним було визначено 25 березня 2015 року - день отримання копії судового рішення. Ураховуючи, що апеляцію заявника на рішення слідчого судді від 18 березня 2015 року було подано 25 березня 2015 року, тобто після закінчення п'ятиденного строку апеляційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 395 КПК, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку. За таких обставин Суд убачає, що рішення апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги заявника у даному конкретному випадку було сумісним із положеннями статті 395 цього Кодексу і, зокрема приписами частини третьої цієї статті закону.
Як свідчать матеріали провадження, розгляд слідчим суддею скарги ОСОБА_3 відбувався 31 серпня 2016 року за безпосередньою участю самої заявниці, тобто її право на участь у розгляді цього провадження було забезпечено. Повний текст рішення слідчого судді оголошувався наступного дня - 01 вересня 2016 року, про що достеменно було відомо заявниці. Копію судового рішення ОСОБА_3 отримала 07.09.2016 року. Тобто, в даному випадку, строк апеляційного оскарження для заявниці обчислюється з моменту оголошення ухвали, а не отримання копії судового рішення, як помилково зазначено останньою.
За таких умов, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді припадав на 05.09.2016 року, а апеляційна скарга ОСОБА_3 подана лише 12.09.2016 року, то останньою пропущено строк на апеляційне оскарження. При цьому, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали, ОСОБА_3 не порушено.
Оскільки нормами кримінального процесуального закону не передбачено вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за власною ініціативою суду апеляційної інстанції, то апеляційна скарга ОСОБА_3 , відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, підлягає поверненню апелянту.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів
ухвалив:
повернути ОСОБА_3 подану нею апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2016 року.
Направити ОСОБА_3 копію цієї ухвали та апеляційну скаргу з додатками до неї.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_2