Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1764/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С. Я.
Доповідач Письменний О. А.
Іменем України
13.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,
при секретарі - Яковлевій Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2016 року в цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-
Встановила:
У червні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, яким просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № бн від 24.11.2010 року у розмірі 11454,21 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі - 497 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі - 7135,58 грн.; заборгованості за пенею та комісією у сумі - 2800 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» у сумі 500 грн. - фіксована частина та 521,63 грн. - процентна складова.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24.11.2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00 % відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Зазначає, що ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП_2010-256 від 06.03.2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на їхньому сайті, складає між ним та відповідачем договір, що підтверджується підписом у заяві.
У порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала у зв'язку із чим станом на 31.03.2016 року у відповідача утворилася заборгованість у сумі 11454,21 грн.
Через невиконання договірного зобов'язання відповідачем позивач просив стягнути з неї вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30.06.2016 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.11.2010 року в розмірі 7397,90 грн., а також 1378 грн. судових витрат.
Відповідач подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк». Вказує, що позивач не повідомив її про наявність заборгованості за кредитом, а також, що строк позовної давності по стягненню з неї заборгованості минув 28.02.2016 року, а по пені- 01.05.2014 року, який суд повинен був застосувати незалежно від наявності заяви сторони в справі.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач міг довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила, тобто з 2010 року, проте позивачем не вживались заходи щодо повідомлення (претензія) відповідача про існуючу заборгованість у зв'язку з чим позов повинен бути задоволений за останні три роки нарахування боргу та відсотків.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.11.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00 % відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до зазначеного кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих процентів, інших платежів, передбачених договором та можливих штрафних санкцій, якщо відповідач не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений договором.
Відповідно до договору кредиту ОСОБА_2 зобов'язалась сплачувати встановлені суми по погашенню кредиту, однак відповідачка у порушення умов кредитного договору не вчасно вносити чергові платежі, і має заборгованість перед позивачем по сплаті планових платежів, тому на нього нараховані штраф та відсотки.
Загальний борг складає 11454,21 грн. Письмові звернення та претензія банку до відповідача про повернення кредиту, сплату пені не дали позитивного результату.
Встановлено також, що останній платіж було здійснено відповідачем в березні 2014 року, таким чином ОСОБА_2 підтвердила визнання нею свого боргу, що за правилами ч.1 ст. 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності.
Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги і безпідставно застосував наслідки пропуску строку позовної давності, але враховуючи, що позивачем рішення в цій частині не оскаржується, колегія суддів не має підстав для його зміни.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді колегії: