Справа № 351/1875/15-ц
Провадження № 22-ц/779/1996/2016
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Боднарук М. В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
20 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів: Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.
секретаря Мельник О.В.
за участю: представника апелянта - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3» про стягнення заборгованості, - за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Снятинського районного суду від 19 липня 2016 року,-
В листопаді 2015 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся у суд із даним позовом до ОСОБА_3, обґрунтувавши тим, що 20.02.2007 року сторони уклали кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 1399,98 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 20.02.2008 року. Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.09.2015 року існує заборгованість 4618,46 доларів США, яку банк просив стягнути.
Рішенням Снятинського районного суду від 19.07.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, вважаючи, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що посилання суду на пропуск строку позовної давності свідчить про неповне з'ясування обставин справи під час дослідження доказів та невідповідність висновків суду цим обставинам. Так, факт укладення між сторонами договору, який складається не лише з заяви позичальника, а й також з Умов та правил надання банківських послуг є доведеним. Останній платіж проведений відповідачем 26.10.2012 року, тому порушення відбулось у зв'язку з несплатою чергового платежу, а саме з 25.11.2012 року. До суду позивач звернувся 26.10.2015 року, тобто в межах строку позовної давності. Тому висновки про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності є передчасними, оскільки позовну давність необхідно відраховувати окремо від кожного нарахованого, але несплаченого платежу за кредитом. За змістом ч.1 ст. 1048,599 ЦК України позикодавець має право на отримання процентів за кредитом та пені за процентами у межах строку позовної давності, що кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України від 02.12.2015 року №6-249цс15. За наведених доводів просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Даним вимогам законодавства рішення відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після постановлення судом судового наказу 31.03.2008 року про стягнення із відповідача кредитної заборгованості, який був виконаний в повному обсязі 25.10.2012 року, позивач звернувся до суду з даним позовом 19.11.2015 року, тобто пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Судом встановлено, що 20.02.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (тоді ЗАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № б/н. Згідно даного договору ОСОБА_3 20.02.2007 року отримав кредит в розмірі 1399,98 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців тобто до 20.02.2008 року.
Згідно судового наказу судді Снятинського районного суду від 31.03.2008 року з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 8 242,46 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.07.2007 року
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 08.10.2012 року державного виконавця ВДВС Снятинського РУЮ було відкрито виконавче провадження за даним наказом, а постановою про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2012 року державного виконавця ВДВС Снятинського РУЮ було закінчено виконавче провадження у зв'язку із його повним виконанням.
Звертаючись до суду, представник банку зазначив, що відповідач станом на 30.09.2015 року має заборгованість 4618,46 (Доларів США), яка складається з наступного: 1376,60 (Доларів США) - заборгованість за кредитом, 2517,86 (Доларів США) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 481,95 (Доларів США) - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг - 23,23 (Доларів США) - штраф (фіксована частина), 218,82 (Доларів США) - штраф (процентна складова) .
Відповідач по справі, під час розгляду справи, не погоджувався з зазначеним Банком розміром заборгованості, зазначив, що на підставі судового наказу сплачено всю суму заборгованості. Просив суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності.
Ст.257 ЦК України встановлено позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Наявними у справі матеріалами встановлено, що позивач довідався про своє порушене право 31.03.2008 року коли за його заявою Снятинським районним судом було видано судовий наказ № 2-н-135, яким стягнута заборгованість по кредитному договору.
Твердження представника апелянта, про те, що позичальник частково сплачував кредитну заборгованість, як вбачається з розрахунку заборгованості, що є наслідком переривання строку позовної давності відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України, оскільки позичальником було сплачено 25.10.2012 року кредитний платіж в розмірі 8 298,67 грн. не знаходить свого підтвердження, оскільки ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції представником Банку не надано жодного доказу про те, що ці кошти були внесені особисто ОСОБА_3 Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2012 року вказані кошти були стягнуті в повному розмірі та перераховані на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в рамках виконавчого провадження, а відтак даний факт не може свідчити про переривання строку позовної давності в кредитному зобов'язанні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів задоволено заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо заявлених до нього позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Снятинського районного суду від 19 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
ОСОБА_5
ОСОБА_6