Справа № 236/2301/16-ц
19.09.2016 м. Лиман
Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Бікезіної О.В..
за участю: секретаря Плаксіної Є.В.,
заявника ОСОБА_1,
свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман Донецької області цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про встановлення факту смерті, -
14.09.2016 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Краснодон Луганської області померла її мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті - хронічна серцева недостатність, дифузний кардіосклероз. За фактом її смерті було видано довідку про причину смерті та лікарське свідоцтво про смерть № 207 від 21.07.2016 року Краснодонською центральною міською лікарнею, також свідоцтво про смерть від 22.07.2016 року ВРАЦС Кранодонського міського управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР серії НОМЕР_1, актовий запис № 606. Оскільки вказане свідоцтво про смерть було видано на тимчасово окупованій території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, воно не відповідає встановленим вимогам законодавства України. Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть та прийняття спадщини.
Просить суд встановити факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Краснодон, Луганської області, причина смерті- хронічна серцева недостатність, дифузний кардіосклероз.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні викладеним у заяві, просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, вирішення заяви покладає на розсуд суду (а.с. ).
Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 (кожен окремо) підтвердили суду той факт, що мати заявниці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла в м. Краснодоні Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, вислухавши представника заявника, свідків, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив фактичні обставини і прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, яка розглядається невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 10 липня 1952 року, серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року, про що зроблено актовий запис № 16. Матір"ю ОСОБА_5 зазначено ОСОБА_4 (а.с. 9).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 20 березня 1973 року, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 актовий запис № 61, після реєстрації шлюбу дружини присвоєно прізвище "ОСОБА_5" (а.с.8).
Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст. 2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок).
Заявник є донькою померлої ОСОБА_4, є переміщеною особою, місце перебування якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1
Заявник підтверджує факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року довідкою про причину смерті та лікарським свідоцтвом про смерть № 207 від 21.07.2016 року, виданими Краснодонською центральною міською лікарнею (а.с. 13-14), також свідоцтвом про смерть від 22.07.2016 року, що його видано ВРАЦС Кранодонського міського управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР серії НОМЕР_1, актовий запис № 606 (а.с. 12).
Заявник зверталася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій області з проханням зареєструвати смерть ОСОБА_4, але в проведенні державної реєстрації смерті їй було відмовлено, оскільки свідоцтво про смерть видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.19).
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, з із змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно змісту ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для прийняття спадщини.
Суд сприймає надані заявником довідку про причину смерті та лікарське свідоцтво про смерть № 207 від 21.07.2016 року, видану Краснодонською центральною міською лікарнею,та свідоцтво про смерть від 22.07.2016 року, виданое ВРАЦС Кранодонського міського управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР серії НОМЕР_1, актовий запис № 606, як носії конкретної інформації факту смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Краснодон Луганської області, при цьому не може визнати їх належними та допустимими доказами, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Проте, суд вважає, що досліджені судом докази: показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, фотогріфії, надані заявником з місця поховання ОСОБА_4 (а.с.17-18), довідки про захоронення (а.с.15) у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду заявником обґрунтовано доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.
В судовому засіданні заявником було доведено про неможливість одержання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 іншим шляхом.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Краснодон, Луганської області, причина смерті - хронічна серцева недостатність, дифузний кардіосклероз.
На підставі Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та керуючись ст. ст. 3, 8, 256, 257-1 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, і визначає датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року та місцем смерті - м. Краснодон, Луганської області, Україна, причина смерті: хронічна серцева недостатність, дифузний кардіосклероз.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Краснолиманський міський суд Донецької області в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя -