Справа № 346/4218/15-к
Провадження № 11-кп/779/434/2015
Категорія ст. 152 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2015 року, -
Вказаною ухвалою задоволено подання начальника Коломийської ВК № 41 та голови спостережної комісії Коломийської РДА та замінено засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину призначеного покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке у виді двох років п'яти місяців десяти днів обмеження волі. Постановлено зарахувати в строк відбуття покарання у вигляді обмеження волі час перебування під вартою з 17 вересня 2015 року по день звільнення із розрахунку один день знаходження під вартою до двох днів обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_7 подав на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17 вересня 2015 року апеляційну скаргу, у якій зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті вказаного рішення не було враховано відсутність дисциплінарних стягнень, що свідчить про його сумлінну поведінку, відсутність заборгованості за виконавчими листами, а також те, має на утриманні малолітню дитину. Просить оскаржувану ним ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою замінити йому невідбуту частину покарання на більш м'яке у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітної плати в дохід держави.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали подання та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Отже, законодавцем визначено, що застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є не обов'язком, а правом і така заміна може бути застосована за певних умов.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Суду під час розгляду зазначених клопотань слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодільних організаціях, а також наміри засудженого щодо залучення до суспільно корисної праці.
Відповідні роз'яснення містяться і у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" від 26 квітня 2002 року №2, де зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та становлення засудженого на шлях виправлення.
Перевіркою матеріалів подання встановлено, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2013 року, за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2 - 153 ч. 2. 152 ч. 2, 153 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.
Станом на 03.09.2015 р. ОСОБА_7 відбув 1/2 строку призначеного судом покарання.
За час відбування покарання в СІЗО м. Івано-Франківська стягнення на засудженого не накладались, заохочення не оголошувались. В Коломийській ВК-41накладались 2 стягнення, оголошувались 2 заохочення, виконавчі листи не поступали.
Судом першої інстанції при вирішенні питання про заміну засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням враховано, що хоча матеріали подання й свідчать про те, що він став на шлях виправлення, проте, виходячи із особливості та тяжкості вчинених злочинів, враховуючи дані про особу засудженого і строк, який залишився йому до відбуття є значним, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді обмеження волі. ОСОБА_7 став на шлях виправлення, але для закріплення досягнутих результатів потребує необхідного впливу саме в умовах обмеження волі.
Доводи ОСОБА_7 з приводу подачі ним до Коломийського міськрайонного суду заяви про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи, довідки щодо його працевлаштування, постійного місця проживання, не дають підстав для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням ніж обмеження волі.
Враховуючи, що відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими та іншими особами, колегія суддів не знаходиться підстав для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою та підстави для її зміни чи скасування відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги засудженої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 537 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_2