Справа № 404/3906/16-п
Номер провадження 3/404/1170/16
07 вересня 2016 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які були направлені з Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.06.2016 року приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинив сварку із своїми батьками та сестрою, в ході якої виражався нецензурною лайкою, чим вчинив насильство у сім'ї психологічного характеру, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав, з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення погодився, у вчиненому кається.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її брат систематично вживає алкогольні напої та погрожує застосуванням насильства всім членам їхньої родини, через що вони перебувають в постійному психологічному напруженні, що не дає можливості для нормального існування сім»ї.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1, про факт заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілій, чи можливості такого заподіяння, не зазначено, що свідчить про відсутність однієї зі складових об'єктивної сторони адміністративного правопорушення. У вказаному протоколі лише зазначено, що вчинено сварку, в ході якої порушник виражався нецензурною лайкою.
Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 173-2 КУпАП передбачає можливість застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при отриманні письмових пояснень і оформленні протоколу про адміністративне правопорушення суперечить інтересам особи на захист, щодо якої пред'явлено обвинувачення, відтак відібрані письмові пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», насильство у сім'ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї, як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї, шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Надані на розгляд матеріали, у розумінні до вимог ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю. Навпаки, під час побутового скандалу один з його учасників одразу упевнено в повному обсязі реалізував належні йому права, викликавши наряд поліції, тобто у даному випадку не йдеться про емоційну невпевненість. Моральні якості та освіта учасників конфлікту дозволяють кожному з них висловлювати ненормативну лексику один по відношенню до одного. Заявниця та правопорушник не проживають однією сім»єю, не ведуть спільного домогосподарства, мають різні сімейні бюджети. Зазвичай вирішення спільних побутових питань закінчується обопільною сваркою, тобто це є спосіб спілкування а не «психологічна невпевненість», як то вимагає Закон. Скандали між ними стали способом життя, носять системний характер, провокуються обома сторонами, при цьому характерною ознакою таких дій, є їх перебування у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст.173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3