Справа № 191/3475/16-к
Провадження № 1-кп/191/216/16
22 серпня 2016 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дзорагюх, Мартунинського р-ну, Вірменія, громадянин Республіки Вірменія, вірменина, освіта середня-спеціальна, одружений, останнє місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 02.08.1999 р. за ст. ст. 101 ч. 3, 140 ч. 2, 44, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років позбавлення волі. Звільнений 31.07.2001 р. на підставі Закону України «Про амністію» з випробувальним терміном 1 р. 9 міс. 11 днів;
- 03.04.2002 р. Апеляційним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 115, п. 3 ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до відбуття 16 років позбавлення волі з відбуванням 5 років на ТУ, з подальшим відбуванням у ВК суворого режиму, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України,
а також за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_4
Засудженому ОСОБА_4 начальником відділення СПС ОСОБА_5 було роз'яснено вимоги ст. 391 КК України та попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України.
Так, під час відбування покарання в Синельниківській виправній колонії № 94 УДПтС України в Дніпропетровській області, розташованої за адресою: Дніпропетровська область Синельниківський район, сел. Шахтарьське, вул. Миру, 1, з 30.12.2015 року, ОСОБА_4 , неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку відбування покарання, а саме, має 14 стягнень, з яких 5 (п'ять) разів було піддано дисциплінарному стягненню у вигляді догани, 7 (сім) разів у вигляді суворої догани, 1 (один) раз у вигляді переведення до ДІЗО строком на 4 доби, 1 (один) раз у вигляді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) строком на 1 місяць.
23.06.2016 року згідно графіка чергування засудженими в ДПК на червень місяць 2016 року, засуджений ОСОБА_4 повинен був залучатися до чергових робіт по прибиранню. Приблизно 23.06.2016 року о 08 годині 25 хвилин, адміністрацією установи у складі: начальника дільниці посиленого контрою ст. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5 , начальника відділення СПС № 15 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , начальника відділення СПС № 1 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , в.о. начальника медичної частини установи капітана внутрішньої служби ОСОБА_8 , фельдшера медичної частини установи капітана внутрішньої служби ОСОБА_9 , фельдшера медичної частини установи ст. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 , засудженому ОСОБА_4 було повідомлено про те, що згідно графіка чергування засудженими в ДПК на червень місяць 2016, останній повинен виконувати роботи по прибиранню дільниці посиленого контролю.
Так, 23.06.2016 року приблизно о 08 годині 25 хвилин, начальником дільниці посиленого контрою ст. лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5 , було поставлено засудженому ОСОБА_4 законну вимогу приступити до виконання робіт по прибиранню території ДПК, згідно до вимог ч. 5 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу, при цьому останній був забезпечений всім необхідним інвентарем для прибирання. Незважаючи на вищезазначену вимогу представників адміністрації Синельниківської виправної колонії №94 приступити до робіт, засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився від її виконання і заявив, що прибирати не буде, при цьому скарг на стан здоров'я з його боку не надходило. Працівниками адміністрації установи, а саме начальником дільниці посиленого контрою ст. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5 знову було запропоновано засудженому ОСОБА_4 приступити до виконання робіт пов'язаних з прибиранням території ДПК, на що останній належним чином не відреагував і продовжував ухилятися від проведення прибирання у зазначеному місці.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, та пояснив, що все було так як викладено в обвинувальному акті. Також доповнив, що відмовився від чергування з власних причин, оскільки по території, яку повинен був прибирати, він не ходить. Згоден, що допускав порушення вимог адміністрації. Ніяких медичних протипоказань у нього на той час не було. З графіком чергувань ознайомлювався та ставив свій підпис.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у суворій відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та встановлена винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночну камеру).
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, судимість не знята та напогашена в установленому законом порядку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризуються негативно, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.
Обставиною, що відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує рецидив злочинів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його відношення до скоєного, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність у обвинуваченого будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим та враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України, із застосуванням ст. 71 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком апеляційного суду Херсонської області від 03.04.2002 року остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 8 липня 2016 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 08.07.2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1