Справа № 274/2895/16-к
Провадження № 1-кп/0274/281/16
м. Бердичів
19.09.2016 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого-судді ............................................ ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання.......... ОСОБА_2 ,
прокурора ......................................................... ОСОБА_3 ;
представника потерпілого ................................. ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ................................................... ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження № 274/2895/16-к по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичева, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
10.03.2016 року близько 05.00 год. гр. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів», що за адресою: вул. Червона, 63, м. Бердичів, помітив телефонні кабелі, які проходять в землі поряд із вказаним заводом, та в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення (крадіжку) даних кабелів.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), переконавшись, що його дії будуть не помічені іншими особами ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу з застосуванням фізичної сили рук витягнув дані телефонні кабелі, належні ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів», тобто таємно викрав:
- 47 м. 50 см. кабелю ТППеп 100x2x0,4 вартістю 62,07 гривень за 1 м., на суму 2948 гривень 32 копійки;
- 207 м. 70 см. кабелю ТППеп 50x2x0,4 вартістю 32,75 гривень за 1 м., на суму 6802 гривні 17 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Всього ОСОБА_5 таємно викрав майно належене ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» на загальну суму 9750 гривень 49 копійок.
Кримінальна відповідальність за вчинення дій, в яких обвинувачується ОСОБА_5 , передбачена ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
13 травня 2016 року в м. Бердичеві між учасниками кримінального провадження: представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.04.2016 року за № 12016060050000578, укладено угоду про примирення.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив проти затвердження судом укладеної угоди. Зазначив що завдану шкоду він відшкодував, вину у вчиненні злочину визнає, розуміє наслідки затвердження судом укладеної угоди. Укладення угоди з його боку було добровільним.
Представник потерпілого ОСОБА_4 також не заперечила щодо затвердження судом укладеної угоди, зазначивши, що завдана ОСОБА_5 шкода повністю відшкодована, укладення угоди є добровільним.
Прокурор не заперечив проти затвердження укладеної між обвинуваченим та представником потерпілого угоди про примирення та призначенні покарання, що було узгоджене сторонами.
Згідно укладеної угоди про примирення, ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину та відшкодував завдану шкоду ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих матеріалів". Сторони кримінального провадження погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Судом встановлено, що угода про примирення, укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.ст.468, 469, 471, 474 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України. Так, вказана угода укладена у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України, дії ОСОБА_5 за ст. 185 ч.1 КК України кваліфіковані вірно. Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. У суду немає підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не помирилися. Підстав для неможливості виконання обвинуваченим ОСОБА_5 взятих на себе за угодою зобов”язань, суд не вбачає.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 369, 370,371, 374, 376, 474, 475КПК України , суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_4 13 травня 2016 року в м.Бердичеві.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, призначивши покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 - не обирати.
Речові докази: автомобіль ИЖ р.н. НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 ; мідні кабелі, які згідно розписки передані на зберігання представнику потерпілого ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" - залишити власнику.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз”яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз”яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: