Справа № 755/11120/16-к
1-кс/755/3905/16
"14" вересня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора прокуратури міста Києва - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000543 від 30.05.2016 року про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сухоліси, Білоцерківського району, Київської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який має малолітню дитину, 2016 року народження, працюючого інспектором роти № 7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
13 вересня 2016 року прокурор відділу прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи наявність обставин, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у мотивувальній частині клопотання, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також у зв'язку з відсутністю підстав для зміни або скасування існуючого запобіжного заходу.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання та просила відмовити в його задоволенні. Вказала на відсутність підстав для продовження запобіжного заходу через відсутність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Підозрюваний підтримав думку свого захисника, а також зазначив, що не може проживати у гуртожитку, так як за нього потрібно сплачувати, а оскільки він відсторонений від посади, то не може оплачувати проживання за відсутності заробітної плати. При цьому підозрюваний вказав на наявність постійного місця проживання в АДРЕСА_3 , де проживає його дружина та дитина.
Вислухавши думку учасників, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею фіксація за допомогою технічних засобів на підставі ст. 107 КПК України здійснювалась.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07.11.2015 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора роти №7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України та присвоєно спеціальне звання "лейтенант поліції".
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; та ін.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді інспектора роти №7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України, є працівником правоохоронного органу, а перелік наданих повноважень та службових обов'язків ОСОБА_5 підтверджує те, що останній наділений повноваженнями щодо здійснення функцій представників влади, тобто є службовою особою.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді інспектора роти №7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України, будучи службовою особою 26.05.2016, приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи на чергуванні, рухаючись в складі екіпажу автопатруля «Форт-705» управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на службовому автомобілі «Тойота Приус» по проспекту Свободи в м. Києві, помітив транспортний засіб «Yamaha TZR 50», який з проспекту Свободи здійснив поворот на вулицю Муси Джаліля в місті Києві. Вказаний транспортний засіб, а саме «Yamaha TZR 50» під керуванням ОСОБА_7 був зупинений на вул. Муси Джаліля для перевірки документів. Перевірку документів ОСОБА_7 здійснював інспектор роти №7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України ОСОБА_5 .
Під час перевірки документів у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_7 . Мотивуючи тим, що ОСОБА_7 начебто порушив правила дорожнього руху, а саме здійснив проїзд на червоне світло світлофора, та тим, що у ОСОБА_7 відсутні документи необхідні для керування транспортним засобом «Yamaya TZR 50», діючи умисно з корисливих мотивів ОСОБА_5 пред'явив майнову вимогу ОСОБА_7 щодо передачі в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 3000 гривень за не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та не вилучення транспортного засобу «Yamaya TZR 50», який на праві користування належить ОСОБА_7 .
На вказану вимогу ОСОБА_7 був вимушений погодитись, оскільки дійсно сприймав дії ОСОБА_5 як погрози, та розумів, що у разі якщо він не передасть вказані грошові кошти ОСОБА_5 , останній вчинить відносно нього дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та вжиє заходів щодо вилучення транспортного засобу, який знаходиться у ОСОБА_7 на праві користування.
Оскільки у ОСОБА_7 на час розмови зазначена сума грошових коштів була відсутня, ОСОБА_5 вказав на те, що він може почекати деякий час, та повідомив при цьому, що вищевказану неправомірну вигоду ОСОБА_5 бажає отримати внаслідок банківського переводу, при цьому надіслав на мобільний телефон ОСОБА_7 смс-повідомлення із номером банківського картки № НОМЕР_1 , яка прив'язана до банківського рахунку відкритому у ПАТ КБ «Приват банк».
В подальшому, 31.05.2016 року інспектор роти №7 батальйону №1 УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів в період з 10 год. 40 хв. надсилав смс-повідомлення, з метою пришвидшення передачі ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 (три тисячі) гривень за невжиття відносно ОСОБА_7 дій, спрямованих на притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та керування транспортним засобом без належних документів.
07.06.2016, приблизно о 17 год. 20 хв., ОСОБА_5 під час телефонної розмови із ОСОБА_7 запропонував останньому приїхати на перетин вул. Новокостянтинівської та проспекту Московського, що в м. Києві, з метою передачі йому грошових коштів.
Того ж дня, о 17 год. 58 хв., ОСОБА_7 приїхав на вул. Новокостянтинівську, що в м. Києві поблизу будівлі №22/15, та зайшов до підземного переходу, де його очікував ОСОБА_5 .
У ході вказаної зустрічі, о 18 год. 04 хв. ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 600 (шістсот) гривень, а саме першу частину обумовлених грошових коштів за не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та після нетривалої розмови вони домовились, що у разі того, як у ОСОБА_7 з'являться грошові кошти строком до кінця червня 2016 року, останній передасть ОСОБА_5 решту грошових коштів, що відповідно до раніше досягнутої домовленості становить 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, після чого о 18 год. 06 хв. вказані особи попрощались та розійшлись.
Після чого, 15.07.2016 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_7 домовився про зустріч з ОСОБА_5 , для передачі раніше обумовленої частини грошових коштів у сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, за не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Так, 15.07.2016 року о 13 год. 14 хв., перебуваючи біля приміщення автозаправки «WOG», розташованої за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 5, ОСОБА_7 передав в якості неправомірної вигоди ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.
Після чого, 15.07.2016 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий працівниками третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва та УВБ в місті Києві ДВБ НП України.
За вказаним фактом, 30.05.2016 року відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний № 42016100000000543.
15 липня 2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
16.07.2016 року Дніпровським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
09.09.2016 року постановою заступника прокуратури міста Києва строк досудового розслідування був продовжений до трьох місяців.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту підозрюваного, іншими матеріалами.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
У судовому засіданні суду не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення.
Між тим, у клопотанні не зазначено обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри та відсутність даних про можливість застосувати більш м'який запобіжний захід, а також з урахуванням даних, що характеризують особу підозрюваного, одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2016 року народження, раніше не судимий, слідчий суддя вважає клопотання органу досудового розслідування таким, що задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом у кримінальному провадженні № 42016100000000543 від 30.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , обов'язки:
1.прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
2.не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_3 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Виконання зазначених обов'язків покласти на ОСОБА_5 , з 15 вересня 2016 року, в межах досудового розслідування, до 15 жовтня 2016 року.
Копію ухвали негайно вручити присутнім учасникам судового провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: