Справа № 182/4828/16-к
Провадження № 1-кп/0182/545/2016
20.09.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міскрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження №12016040340002317 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, гр.України, не одруженого, з неповньою середньою освітою, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
20.05.2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 187 ч. 2, 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.02.2013 року звільнений з Софіївської ВК №45 по відбуттю строку покарання,
за правовою кваліфікацією ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 18.06.2016 приблизно о 19.30 год. перебуваючи у будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел направлений на таємне викрадення майна потерпілої, реалізуючи який, ОСОБА_3 умисно, таємно, повторно, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав зі столу, який знаходиться у кімнаті кухні вищевказаного будинку, мобільний телефон «Samsung GТ-Е1080s» ime: № НОМЕР_1 вартістю 162 грн.50 коп., у якому знаходилася сім-карта мобільного оператору «МТС» № НОМЕР_2 , вартістю 10 грн., на якій грошових коштів не було, який належить ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 172 грн. 50 коп. З місця злочину ОСОБА_3 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_3 у перших числах серпня 2016 року, більш точної дати слідством не встановлено, приблизно о 23 годині, з метою викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння АДРЕСА_4 , Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , проникнувши на територію зазначеного домоволодіння, підійшов до підсобного приміщення, яке складається з двох сараїв та літньої кухні, розташованого на території вказаного домоволодіння, де реалізуючи свій злочинний намір, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів шляхом ривку вхідних дверей, відчинив їх та проник до кожного з приміщень, де з першого сараю викрав велосипед «Україна», блакитного кольору, вартістю 2300грн., саморобний оприскувач з нержавіючої сталі, об'ємом 20л., вартістю 700грн., з літної кухні викрав бак з нержавіючої сталі, об'ємом 50л., вартістю 1500грн., з другого сараю викрав велосипед «Україна», темно-сірого кольору, вартістю 2000грн., які належать ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 6500 грн. З місця злочину ОСОБА_3 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_3 на початку серпня 2016 року, більш точної дати слідством не встановлено приблизно о 23.55 годині з метою викрадення чужого майна прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_5 . Де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, піднявся по сходинах на горище будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, реалізуючи свій злочинний намір, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривку дверей відчинив їх та проник до горища будинку, звідки таємно, повторно викрав два алюмінієві бідони з кришками, об'ємом 30л., один вартістю 200грн., на загальну суму 400грн., каструлю алюмінієву, об'ємом 30л., вартістю 200грн., металеву тачку, вартістю 50грн., водопровідних кранів, з бронзи у кількості 20шт., вартістю за одну одиницю 30грн., на загальну суму 600грн., які належать ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілій матеріального збитку на загальну суму 1250 грн. З місця злочину ОСОБА_3 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
13.08.2016, приблизно о 23 годині, ОСОБА_3 , з метою викрадення чужого майна прийшов до приміщення Української Свято-Хрестовоздвиженської Православної церкви, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , де проник на охоронювану територію і підійшов до сараю, який розташований на території вказаної церкви, де реалізуючи свій злочинний намір, умисно, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей за допомогою металевої палки, яку знайшов на території церкви, відчинив їх та проник до вищевказаного сараю, звідки викрав таємно, повторно алюмінієвий казан, об'ємом 80л., вартістю 600грн., три алюмінієві кришки на вказаний казан, одна вартістю 100грн., на загальну суму 300грн., алюмінієвий бідон, об'ємом 40л., вартістю 400грн., які належать ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілій матеріального збитку на загальну суму 1300 грн. З місця злочину ОСОБА_3 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про проведення судового засідання у їх відсутність. Цивільні позови потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не заявлені, інших клопотань також ними не заявлено. Потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь майнової шкоди у сумі 1250 грн., який вона просила розглянути по суті під час судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину та пояснив, що він знав потерпілу ОСОБА_6 , яка була подругою його покійної бабусі. 18.06.2016 року він прийшов до неї додому, щоб взяти в борг 200 гривень. Вона позичила йому гроші та в той момент, коли вона вийшла в кухню, він забрав у неї зі столу мобільний телефон та пішов. Телефон продав за 150 грн., які витратив на власні потереби. Під час слідства відшкодував вартість викраденого телефону. Потім в серпні 2016 року в нічний час, він гуляв в районі вул. Грушка, т.я. там колись проживав та випадково проходячи повз будинок по АДРЕСА_3 він вирішив перелізти через паркан та щось викрасти з подвір'я. Для цього він кинув каменюку у собаку та зайшов через хвіртку. Викрав два велосипеда та інші предмети побуту з металу, які навантажив на велосипед та викотив за хвіртку. Стверджує, що вказану крадіжку вчинив сам. Велосипеди продав хлопцю, який проживає в районі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а металеві вироби здав на пункт металобрухту. Аналогічним способом вчинив крадіжку на АДРЕСА_5 . Але там на подвір'ї не було собаки, тому він без перешкод пройшов на подвір'я та одразу ж проник до горища. Усі металеві вироби він погрузив на тачанку та здав в пункт металобрухту. Крім того, він вчинив крадіжку з сараю на території церкви, куди він проник через паркан та відчинив двері за допомогою металевого пруту. Викрадені металеві вироби переніс додому, а потім звернувся до поліції та зізнався у вчиненні усіх зазначених крадіжок. Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнав в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що в серпні цього року він сильно хворів та кілька днів не виходив на подвір'я. У нього було вчинено крадіжку, але коли саме він пояснити не може. З заявою про злочин він не звертався. Співробітники поліції самі звернулися до нього, пояснивши, що обвинувачений зізнався у вчиненні крадіжки з його домоволодіння. Тоді він пригадав, що дійсно бачив великий камінь на подвір'ї , яким можливо злякали собаку. Вартість викрадених речей він оцінює у 6500грн., які просить стягнути з обвинуваченого.
За згодою сторін кримінального провадження, відповідно до п. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють допустимість і законність доказів, зібраних під час досудового розслідування і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Вважаю, що дії ОСОБА_3 за епізодом викрадення майна ОСОБА_6 мають правильну правову кваліфікацією за ч .2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. За епізодами викрадення майна потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його дії також мають правильну правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги невелику ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом'якшуючі обставини, до яких відносить щиросердне каяття обвинувачуваного, на що вказує те, що він під час досудового слідства та в суді давав правдиві покази, сам з'явився до органів поліції з зізнанням та повідомив про вчинені ним крадіжки, не намагався ухилитися від відповідальності за вчинені правопорушення, активно сприяв розкриттю вчинених ним злочинів, та в повній мірі визнав заявлені цивільні позови. Суд також враховує думку потерпілих, які покладалися на розсуд суду при визначенні міри покарання, беручи до уваги ту обставину, що обвинувачений має місце реєстрації за яким постійно проживає та характеризується позитивно, враховуючи ту обставину, що він хворіє рядом тяжких захворювань, що підтверджують медичні довідки, вважаю за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 75, 76 КК України. Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого судом не встановлено. Відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України шкода завдана неправомірними діями винної особи відшкодовується в повному обсязі, винною особою. Позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обґрунтовані, доведені та визнані обвинуваченим. Провину ОСОБА_3 доведено, тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.128,370,371,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки,
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75, ч. 1 п. 2, 3, 4 ст.76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. А саме: не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід обраний стосовно засудженого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту залишити без змін, до набрання вироком законної сили. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 1250 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) та на користь ОСОБА_5 6500 грн. 00 коп. (шість тисяч п'ятсот грн. 00 коп) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази: алюмінієвий казан, об'ємом 80л., три алюмінієві кришки, алюмінієвий бідон, об'ємом 40л. залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя :