Справа №127/19034/16-к
Провадження №1-кс/127/6797/16
19 вересня 2016 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора міжрегіональної групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 - прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про арешт майна, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. Своє клопотання мотивував наступним: прокуратурою Вінницької області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014 за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суддів щодо учасників мирних акцій протесту в січні - лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необґрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1-3 ст. 365, ч. 1, 2 ст. 366,ч.ч. 1-3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч.ч. 1, 2 ст. 375, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 121 КК України. В рамках кримінального провадження № 42014100070000020 від 05.02.2014 створено міжрегіональну групу слідчих та прокурорів.
18.02.2014 Головним слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100000000367 за фактом організації невідомими особами по АДРЕСА_1 масових заворушень, що супроводжувалися погромами, підпалами, знищенням майна та призвели до інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
Першим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальником слідчого управління ОСОБА_4 18.02.2014 у вказаному провадженні створено слідчу групу до якої включено слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, а також слідчих районних управлінь міліції міста Києва, старшим групи визначено старшого слідчого в ОВС відділу з розслідувань особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 .
Так, 18.02.2014 о 22 год. 10 хв. до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві доставлено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , як таких, що можуть бути причетними до вчинення масових заворушень на вулицях М. Грушевського та Інститутській в м. Києві. Про цей факт, заступником начальника СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_22 на ім'я начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Київ складено відповідний рапорт та за вказівкою останнього підписано оперативним черговим чергової частини Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 .
Надалі слідчі того ж райуправління незаконно, без будь яких доказів причетності до вчинення масових заворушень, затримали доставлених осіб в порядку ст. 208 КПК України, оголосили підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та звернулись до Дніпровського районного суду з клопотаннями щодо обрання вказаним особам запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході досудового розслідування встановлено, що слідчі Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводили огляд місця події у своїх службових кабінетах, якими фактично провели обшук та освідування доставлених осіб без відповідних ухвал суду та постанов прокурора, передбачених КПК України, відбирали пояснення, затримували в порядку ст.208 КПК України, повідомляли про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 294 КК України та готували клопотання про обрання виключного запобіжного за вказівкою свого керівника - начальника СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_24 .
В даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру в організації та вчиненні ряду злочинів, зокрема злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, скоєному організованою групою, з метою отримання неправомірної для себе та свого керівництва у вигляді залишення та просування по службі: колишньому начальнику слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_24 , його заступнику ОСОБА_22 , слідчим слідчого відділу Дніпровського ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження перевіряється на причетність до вчинення інкримінованих ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 злочинів старший слідчий в ОВС відділу з розслідувань особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 .
Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та його службового кабінету за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , у службовому кабінеті №224, що знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі (вхід з двору) ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15
02.09.2016 слідчими слідчої групи Генеральної прокуратури України за участі оперативних працівників СБ України проведено обшуки за вказаними адресами.
В ході проведення обшуку за вказаними адресами, у квартирі АДРЕСА_4 , виялено: купюри схожі на долари США номіналами по 100, 50, 20, 10 на загальну суму 23990; купюри схожі на «євро» номіналами по 100, 50, 20, 10, 5 загальної сумою 4090; 9 футлярів темного кольору із чоловічими запонками к-тю 18 шт. та 1 зажим для краватки.; ноутбук «АСУС» DBNOC442714447B24M;
В ході обшуку у службовому кабінеті №224 на другому поверсі адміністративної будівлі (вхід з двору) ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15 виявлено: документи, що міитять відомості по кримінальному провадженні №12014100000000367; пристрій «Edic-mini» (прослушка) та зарядний пристрій; пристрій «Eagle fleet» (глушилка) та зарядний пристрій.
03.09.2016 тимчасово вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
04.09.2016, відповідно до ст.ст. 116, 171 КПК клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно направлена поштою до Вінницького міського суду Вінницької області рекомендованим листом.
В ході обшуку та у протоколі обшуку від 02.09.2016 ніхто із присутніх під час обшуку не зауважив та не зазначав про належність на праві власності чи іншого користування вилученого майна іншими особами, також вказане майно знаходилось за місцем його проживання, а отже дані факти свідчать про володіння ОСОБА_5 вищевказаними речами.
Згідно відомостей із офіційного сайту НБУ вартість 1 долара США становить 26.615934 грн., отже 23990 доларів США, за умови їхньо автентичності складає 638516,25666. Вартість 1 «Євро» складає 29.666121 грн., отже 4090 «Євро», за умови їхньої автентичності, складає 121334,435 грн.
Відповідно до ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи за наявності підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на матеріальні цінності (купюри схожі на гроші та футляри із запонками та зажимами) - є проведення експертизи справжньості грошей, акцій та цінних паперів, товарознавчих експертиз вказаних речей для встановлення їхньої вартості і можливого забезпечення відшкодування внаслідок кримінального правопорушення шкоди, а також забезпечення можливості застосування спеціальної конфіскації та збереження їх як речового доказу.
Метою накладення арешту на ноутбук «Асус» є призначення комп'ютерної та права інтелектуальної власності судових експертиз для встановлення відомостей, що мають значення для провадження та збереження речового доказу.
Метою накладення арешту на пристрої «Edic-mini» (прослушка) та зарядний пристрій та пристрій «Eagle fleet» (глушилка) та зарядний пристрій є підтвердження призначення вказаних пристроїв та в разі підтвердження їхньої функціональності - вилучення, оскільки вони вилучені із обігу як спецзасоби та збереження речового доказу.
Метою накладення арешту на документи, що містять відомості про кримінальне провадження №12014100000000367 є їх долучення до матеріалів кримінального провадження та збереження речових доказів.
Враховуючи, викладене, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідності проведення судових експертиз, виникла необхідність в накладанні арешту на вилучені під час обшуку речі ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, з метою забезпечення кримінального провадження, та запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення вказаного майна, відповідно до вимог ст.ст. 36, 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, суду пояснив, що оскільки вилучене майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, відповідно невжиття з боку органу досудового розслідування заходів щодо збереження речового доказу можуть призвести до його втрати. Просив задоволити клопотання, оскільки для цього є обґрунтовані підстави. Не заперечував щодо розгляду клопотання у відсутність власника майна.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
З авданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постановою прокурора від 03.09.2016р. вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Також суддя звертає увагу на те, що невжиття заходів збереження речового доказу в кримінальному провадженню може потягнути за собою його приховування, зникнення, передачі або відчуження.
Однак, прокурором в судовому засіданні не доведено, що купюри схожі на долари США номіналами по 100, 50, 20, 10 на загальну суму 23990; купюри схожі на «євро» номіналами по 100, 50, 20, 10, 5 загальної сумою 4090; 9 футлярів темного кольору із чоловічими запонками к-тю 18 шт. та 1 зажим для краватки, вилучені в ході обшуку в помешканні ОСОБА_5 , мають відношення до кримінального правопорушення, яке було вчинене в 2014р., а також що за допомогою цих цінностей можливо буде відшкодувати завдану злочином шкоду чи здійснити спеціальну конфіскацію, оскільки ОСОБА_5 станом на день розгляду клопотання статусу підозрюваного не має.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на ноутбук «АСУС» DBNOC442714447B24M; документи, що міитять відомості по кримінальному провадженні №12014100000000367; пристрій «Edic-mini» (прослушка) та зарядний пристрій; пристрій «Eagle fleet» (глушилка) та зарядний пристрій, яке визнано речовим доказом, оскільки прокурор в судовому засіданні довів необхідність такого арешту. А в іншій частині вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131,132, 170,171,172,173 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти в кримінальному провадженні №42014100070000020 арешт на речі, які були вилучені 02.09.2016 під час проведення обшуку за місцем проживання та у робочому кабінеті ОСОБА_5 , а саме: ноутбук «АСУС» DBNOC442714447B24M; документи, що містять відомості по кримінальному провадженні №12014100000000367; пристрій «Edic-mini» (прослушка) та зарядний пристрій; пристрій «Eagle fleet» (глушилка) та зарядний пристрій.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, однак апеляційне оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: