137/1749/16-к
16.09.2016р. смт. Літин
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
в присутності сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ВК-123 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Літинського районного суду Вінницької області клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
До суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , в якому останній клопоче про своє умовно-дострокове звільнення. З огляду на те, що він відбув необхідну частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправленя. Крім того, засуджений зазначає, що після звільнення з місць позбавлення волі прагне піклуватися про хвору престарілу матір.
Засуджений, ОСОБА_4 , в режимі відео-конференції клопотання підтримав та просив задовільнити.
Представник ВК -123, ОСОБА_5 , суду пояснив, що засуджений ОСОБА_4 не довів свого виправлення, тому що він працює з перебоями, має одне стягнення, жодних заохочень не має.
Прокурор, ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечила проти задоволення даного клопотання. Через те, що не доведено факт виправлення засудженого.
З'ясувавши позицію сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, після фактичного відбуття засудженим не менше 3/4 строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Частина 2 ст.81 КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінно поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Аналіз даної норми свідчить, що для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання необхідне виконання двох умов, а саме відбуття певної частини покарання та те, що засуджений сумлінно поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_4 відбув необхідних 3/4 строку покарання, що стосується того, що він довів своє виправлення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. При цьому суд враховує поведінку засудженого за весь період відбування покарання.
З матеріалів особової справи ОСОБА_4 встановлено, що він, починаючи з 02.01.2016 року підпадає під дію ст. 81 КК України. Однак, відповідно до витягів із протоколів № 6 від 10.03.2016 р., комісія Літинської ВК №123 по розгляду матеріалів особових справ засуджених відмовила у застосуванні ст.81 КК України, оскільки останній під час відбування покарання не довів своє виправлення. Крім того, протоколом №6 від 10.03.2016 року відмовлено у застосуванні ст.82 КК України, у зв'язку з тим що засуджений не став на шлях виправлення.
Згідно характеристики засудженого ОСОБА_4 , яка міститься в матеріалах особової справи, встановлено, що останній, за період відбування покарання характеризується посередньо .Відповідно до постанови про накладення дициплінарного стягнення №152 від 26.08.2016 р. що до засудженого ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани в кінці серпня місяця 2016 року . Дана обставина також не свідчить на користь виправлення засудженого. Крім того, засуджений не приділяє уваги дбайливому ставленню до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи.
Таким чином, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 не лише не довів свого виправлення, а навіть не довів того, що став на шлях виправлення.
Керуючись ст.81 КК України, 537 -539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд Вінницької області протягом 7 діб .
Суддя:ОСОБА_1