Справа № 147/1004/16-к
Провадження № 1-кп/147/93/16
20.09.2016 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючий суддя: ОСОБА_1 ,
секретар: ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт Тростянець обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020300000026 про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Северинівка Тростянецького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта базова, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 02.02.2016 року з метою незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу для власних потреб без мети збуту, незаконно придбав у знайомої особи, наркотичний засіб - опій ацетильований, який зберігав при собі в одноразовому медичному шприці, місткістю 5 мл для власних потреб до 20:40 год. цього ж дня, коли був затриманий працівниками поліції.
Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №228 від 12.03.2016 року вилучена в ОСОБА_3 рідина коричневого кольору в одноразовому медичному шприці, об'ємом 2,0 мл містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою у перерахунку на суху речовину 0,11 г.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
05.08.2016 року між прокурором Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України. Підозрюваний у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинений злочин, а саме у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 грн. На ОСОБА_3 , згідно угоди, покладаються обов'язки, встановлені п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України. Отримана згода підозрюваного на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити підозрюваному узгоджену в угоді міру покарання. Щодо застосування ст. 76 КК України, зазначила, що в угоді з цього приводу описка, яка не має своїм наслідком відмову у затвердженні угоди. Застосування вказаної статті є правом суду. Тому вказане питання прокурор просить вирішити суд у відповідності із приписами КК Країни у вироку. Крім того, прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у даному провадженні в сумі 880,40 грн., а також вирішити долю речових доказів, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області.
Підозрюваний ОСОБА_3 просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, зокрема, співпраця з органами досудового розслідування у викритті осіб, які причетні до збуту йому наркотичного засобу, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованому йому злочині, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник обвинуваченого просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання у виді штрафу в сумі 1700,00 грн. Вказав, що посилання в угоді на ст. 76 КК України є дійсно опискою.
Суд, вислухавши сторони провадження, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
В даному випадку, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, що згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям підозрюваного надана правильна правова кваліфікація за ч. 1 ст. 309 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.
Суд вважає, що відсутні підстави для покладання на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, ст. 65 КК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 серпня 2016 року між прокурором Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016020300000026.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 05 серпня 2016 року покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: медичний шприц з речовиною коричневого кольору - опієм ацетильованим, місткістю 5 мл, що зберігаються в камері схову речових доказів Тростянецького ВП - знищити.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений підозрюваним, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Суддя