21 вересня 2016 р. Справа № 489/3023/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 серпня 2016 р. по справі № 489/3023/16-а
позивач ОСОБА_1
відповідач Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 серпня 2016 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
На зазначену постанову суду управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у з'вязку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та наданий десятиденний строк для усунення недоліків.
Згідно поштового повідомлення управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 06 вересня 2016 р..
19.09.2016 року апелянтом, на виконання вищевказаної ухвали, було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке він обґрунтовує тим, що у апелянта відсутні кошти для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою длч відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України.
Таким чином, таке звільнення апелянта від сплати судового збору може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Отже, станом на день постановлення вищезазначеної ухвали апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року про залишення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва без руху.
На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.108, 187, 189, 206, 254 КАС України, -
Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: Шеметенко Л.П.