ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 вересня 2016 року № 826/15812/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідростар» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідростар» ( далі - позивач) з позовом про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 27.04.15р. №241/1-26-50-22-07 та податкового повідомлення - рішення від 25.05.15р. №0002671702.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в період з січня 2013 року по жовтень 2013 року ТОВ «Гідростар» (позикодавець) укладено з фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) договори безпроцентної зворотної фінансової допомоги на загальну суму 5 807 248 грн.; вказану суму позичальник повернув достроково, оскільки згідно додаткових угод до договору строк повернення фінансової допомоги продовжено до 31.12.16р., що безпідставно не взято до уваги податковим органом при перевірці. Так, позивач наголошує, що під час перевірки, а також при розгляді заперечень позивача на акт перевірки останнім надавались перевіряючим договори, додаткові угоди до них, банківські виписки, акт заліку взаємних вимог, отже, враховуючи, що сума поворотної фінансової допомоги повернута вчасно, то, на думку представника позивача, така сума не повинна бути включена до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Представник відповідача -1 в письмових запереченнях на позов просив суд відмовити у задоволенні позову та зазначив, що якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними ПК України. Перевіркою встановлено не повернення сум виплаченої поворотної фінансової допомоги, які були надані позивачем фізичній особі ОСОБА_1 в терміни, передбачені договорами, на загальну суму 3 912 160, 27 грн. Отже, в порушення норм ПК України, товариством не утримано податок на доходи фізичних осіб з доходу, який утворився внаслідок неповернення сум поворотної фінансової допомоги. Також представник відповідача -1 зазначив, що при розгляді додатково наданих позивачем до заперечення копій документів встановлено, що зазначені копії документів не завірені належним чином, не скріплені печаткою та підписом посадової особи, на банківських виписках відсутні реквізити та печатка банку, а отже такі документи не можуть бути враховані при розгляді заперечення товариства на акт перевірки.
Представник відповідача -2 в письмових запереченнях проти позову заперечував та посилався на те, що рішення про результати розгляду скарги платника не порушує право платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
За ініціативою відповідача -1 в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 - заступника начальника відділу ДПІ з перевірки юридичних осіб, який безпосередньо приймав участь у розгляді заперечення позивача на акт перевірки.
Свідок повідомив, що до заперечення позивачем були долучені копії документів, які не були завірені належним чином, на банківських виписках щодо внесення сум гр. ОСОБА_1 згідно укладених додаткових угод до договорів фінансової допомоги відсутні реквізити та печатка банку. Отже, комісія з розгляду спірних питань дійшла висновку про те, що вказані документи не можуть бути взяті до уваги та не спростовують висновки акту перевірки. Свідок наголосив, що до заперечень були надані лише не належним чином засвідчені копії додаткових угод та банківських виписок.
За ініціативою позивача була допитана в якості свідка ОСОБА_3 - головний бухгалтер ТОВ «БТ- Квартал»; вказане товариство, зі слів свідка, здає в оренду позивачу офісне приміщення. Свідок повідомила, що директор ТОВ «Гідростар» попросив її занести до ДПІ оригінали документів, в тому числі додаткових угод та іншої первинної документації, яка буда передана останньою особисто в руки працівникам ДПІ.
Відповідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог даної норми, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Як свідчать обставини справи, в період з 09.04.15р. по 16.04.15р. ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Гідростар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.04.15р. №241/1-26-50-22-07.
Перевірка була призначена в рамках кримінального провадження на підставі постанови старшого слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 10.03.15р. Так, в постанові зазначено, що одним із підприємств, задіяних в схемі мінімізації податкових зобов'язань через ПАТ «КБ «Аксіома», є ТОВ «Гідростар», аналізом податкової звітності з податку на прибуток підприємств якого встановлено, що за 2013 рік оборот складає 88 742 грн., а за 2014 рік - 548 896 грн., при цьому згідно виписок руху грошових коштів по розрахунковому рахунку за період з 01.01.13р. по 30.09.14р. обіг грошових коштів по рахунку складає 31 596 059 грн.
Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення, пп. 14.1.54 та пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.17, пп. 164.2.19 п.164.2 ст. 164, п. 167.2 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66 940, 39 грн.
Не погоджуючись з висновками акту, позивачем подано заперечення до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, які зареєстровано ДПІ 13.05.15р.
Рішенням відповідача -1 від 20.05.15р. №8833/810/26-50-17-02-11 з урахуванням поданих до заперечень копій документів - висновки акту в частині донарахованих сум податку на доходи фізичних осіб залишені без змін, заперечення позивача - без задоволення.
На підставі вказаного акту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 25.05.15р. №0002671702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 827 935, 49 грн., з якої 661 940, 39 грн. за основним платежем та 165 995, 10 грн. за штрафними ( фінансовими) санкціями.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 08.07.15р. №10557/10/26-15-10-08-16 скарга позивача на податкове повідомлення - рішення залишена без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для оскарження.
Правомірність вищевказаного акту перевірки та податкового повідомлення - рішення є предметом даного спору.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України).
Як свідчать матеріали перевірки та не заперечується позивачем, протягом січня - жовтня 2013 року ТОВ «Гідростар» надавалася фінансова допомога фізичній особі ОСОБА_1 на зворотній основі відповідно до укладених договорів: від 31.01.136р., від 14.02.13р., від 15.02.13р., від 20.02.13р.,, від 22.02.13р., від 27.02.13р., від 28.02.13р., від 12.03.13р., від 29.03.13р., від 16.04.13р., від 18.07.13р., від 23.07.13р., від 06.08.13р., від 03.10.13р., від 04.10.03р., від 07.10.13р., від 08.10.13р.,від 10.10.13р., від 11.10.13р., від 14.10.13р., від 15.10.13р., від 24.10.13р., від 20.02.13р., від 18.01.13р. (перелік на сторінці 16-17 акту перевірки).
Сторонами договорів є позикодавець - ТОВ «Гідростар» в особі директора ОСОБА_1 та позичальник - фізична особа ОСОБА_1
Відповідно до п. 3.1 договорів позикодавець зобов'язаний надати допомогу протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору.
Допомога надається позичальнику у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника (п. 3.2 договорів).
Відповідно до п. 4.1 всіх укладених договорів строк надання допомоги закінчується 31.12.14р.
Перевіркою встановлено не повернення сум виплаченої фінансової допомоги, які були надані фізичній особі ОСОБА_1 в терміни, передбачені вищезазначеними договорами на загальну суму 3 912 160, 27 грн. (13 випадків не повернення сум фінансової допомоги); суми виплаченої фінансової поворотної допомоги, наданої фізичним особам (платникам податку) у податковому розрахунку за ф. №1 - ДФ ТОВ «Гідростар» не відображались.
Відповідно до п. 85.1 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки .
При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 85.4 ст. 85 ПК України).
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Як вбачається із акту перевірки, який є носієм доказової інформації про проведену перевірку платника податків, додаткові угоди до договорів поворотної фінансової допомоги укладені в період січень - жовтень 2013 року, банківські виписки на підтвердження сплати сум фізичною особою за цими додатковими угодами, акт заліку взаємних вимог - при перевірці надані не були (ані копії, ані оригінали).
Після проведення перевірки, позивачем подано заперечення до акту перевірки та додаткові документи; так, останній зазначив, що вся сума коштів за договорами поворотної фінансової допомоги повернута фізичною особою достроково, оскільки строк повернення коштів було продовжено сторонами відповідними додатковими угодами до договорів до 31.12.16р. Крім того, позивач в запереченні зазначив, що сума коштів в розмірі 3 912 160, 27 грн. була погашена шляхом заліку взаємних вимог (акт заліку взаємних вимог від 24.12.13р.).
Як вбачається із відповіді на заперечення від 20.05.15р. №8833/10/26-50-17-02-11 при розгляді додатково наданих до заперечення копій документів встановлено, що зазначені копії документів завірені не належним чином, оскільки копії договорів не скріплені печаткою підприємства та підписом посадової відповідальної особи, на банківських виписках щодо внесення гр. ОСОБА_1 згідно укладених додаткових угод до Договорів фінансової допомоги відсутні реквізити та печатка банку. Отже, вказані документи не були взяті ДПІ до уваги як докази.
Свідок від відповідача -1 підтвердив інформацію, викладену у відповіді на заперечення та наголосив, що оригінали документів (зокрема, додаткових угод та банківських виписок) надані не були.
Відповідно до п. 5.5 та п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 N254, зареєстровану в Мінюсті 08.07.03р. за №559/7880 - особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:
номер особового рахунку;
дату здійснення останньої (попередньої) операції;
дату здійснення поточної операції;
код банку, у якому відкрито рахунок;
код валюти;
суму вхідного залишку за рахунком;
код банку-кореспондента;
номер рахунку кореспондента;
номер документа;
суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Надані позивачем до ДПІ банківські виписки не містять всіх обов'язкових реквізитів та не завірені належним чином, а отже, правомірно не були враховані ДПІ при розгляді заперечень.
Щодо долучених позивачем копій додаткових угод до договорів зворотної фінансової допомоги, а також копії акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.13р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи, що суду не були надані оригінали, а надані копії документів не завірені належним чином (з оригіналом згідно), документи не були надані податковому органу при перевірці, а також те, що позикодавець та позичальник є однією особою, суд не вважає вказані документи доказами, які можуть спростувати висновки акту перевірки.
Свідчення свідка також не можуть слугувати доказом подання оригіналів документів податковому органу, оскільки свідок не зазначив час/дату передачі документів, перелік вказаних документів, крім того, відсутні докази отримання ДПІ вказаних документів через канцелярію з відповідною відміткою на супровідному листі до документів.
Відповідно до п. 164.1.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 ПК України).
Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ст.127 ПК України).
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (п. 119.2 ст. 119 ПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яким ТОВ «Гідростар» донараховано податок з доходів фізичних осіб за загальну суму 827 935, 49 грн., з яких 661940, 39 грн. за основним платежем та 165 995,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, позов у вказані частині не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 27.04.15р. №241/1-26-50-22-07, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 - акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного кодексу України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.
У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Отже, сам по собі акт перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення під час проведення перевірки, не може бути предметом оскарження, а правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акту перевірки.
Оскільки за результатами проведеної перевірки відповідачем вже прийнято податкове повідомлення-рішення, саме воно повинно бути предметом оскарження з метою захисту порушеного, на думку позивача, права.
Враховуючи викладене, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, а відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, ПК України, Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні адміністративного позову ТОВ «Гідростар» - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур