ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 вересня 2016 року № 826/11339/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквівес» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквівес» ( далі - позивач) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.03.15р. №0000772202.
Представник позивача зазначила, що податковий орган під час перевірки дійшов помилкового висновку про порушення позивачем норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.04р., а саме щодо перевищення ліміту залишку коштів в касі підприємства, оскільки компенсація витрат на відрядження працівникам підприємства була здійснена на підставі видаткових касових ордерів, а залишок грошових коштів на кінець робочого дня в касі 18.10.12р. та 29.12.12р. становив 0, 00 грн. При цьому, позивач зазначає, що при зміні головного бухгалтера товариства при інвентаризації первинних документів та звітності було встановлено відсутність у деяких видаткових касових ордерах обов'язкових реквізитів, в зв'язку з чим були виписані повторні касові ордери, які були підшиті до касової книги. Крім того, позивач посилається на те, що штраф за перевищення ліміту залишків готівки у касі є адміністративно - господарською санкцією, строки застосування якої визначено ч.1 ст. 250 ГК України, отже, на думку позивача, штраф застосовано поза межами встановлених строків, а, отже, неправомірно.
Представник відповідача в письмових запереченнях на позов просив суд відмовити у задоволенні позову та зазначив, що перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 24 136,19 грн.; в ході перевірки головним бухгалтером підприємства не надано жодних пояснень та зауважень по вказаним порушенням, крім того, серед первинних касових документів за перевіряємий період не виявлено жодного касового ордера, виписаного в двох екземплярах. Щодо порушення строку застосування адміністративно - господарської санкції відповідач послався на ч. 2 ст. 250 ГК України, якою визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
11.08.15р. до суду надійшло клопотання від ДПІ про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог даної норми, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Як свідчать обставини справи, в період з 10.02.15р. по 27.02.15р. ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Еквівес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12р. по 31.12.13р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт перевірки від 06.03.15р. №1501/26-52-22-02/37502259.
Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення п. 2.8, п. 3.4 та п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.04р, зареєстрованою в Мінюсті 13.01.05р. за №40/10320 (далі - Положення), а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 18.10.12р. та 29.12.12р. на загальну суму 24 136, 19 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.15р. №00000772202, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 48 272, 38 грн.
Правомірність вказаного податкового повідомлення - рішення є предметом даного спору.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали перевірки та не заперечується позивачем, відповідно до наказу №02-09/12 від 02.069.12р. підприємством встановлено ліміт залишку готівки в касі підприємства в розмірі 2 590 грн.
18.10.12р. згідно видаткового касового ордеру №28 підприємством здійснено видачу коштів з каси підприємства в сумі 19 799,08 грн. як відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_1; 29.12.12р. згідно видаткового касового ордеру №33 підприємством здійснено видачу коштів з каси підприємства в сумі 1 149,20 грн. як відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_2; згідно видаткового касового ордеру №34 підприємством здійснено видачу коштів з каси підприємства в сумі 6 880, 31 грн. як відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_3; згідно видаткового касового ордеру №35 підприємством здійснено видачу коштів з каси підприємства в сумі 629, 20 грн. як відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_1; згідно видаткового касового ордеру №36 підприємством здійснено видачу коштів з каси підприємства в сумі 858,40 грн. як відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_4
Під час перевірки перевіряючими встановлено, що вказані видаткові касові ордери не містили обов'язкового реквізиту - підпису отримувача коштів.
Вказаний факт не заперечується позивачем в позовній заяві. Так, позивач зазначає, що при зміні головного бухгалтера підприємства у лютому 2013 року була проведена інвентаризація всіх первинних документів та звітності підприємства, в ході якої виявлені видаткові касові ордери, які не були підтверджені підписами отримувачів коштів. В зв'язку з вказаними обставинами, видаткові касові ордери були виписані повторно, підшиті до касової книги зазначеного періоду та надані в ході перевірки перевіряючим.
Відповідно до п. 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він
виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки
кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (п. 3.4 та п. 3.5 Положення).
Отже, із вказаних норм слідує, що видача готівки з каси підприємства має бути оформлена видатковим касовим ордером, вимоги до оформлення якого встановлено Положенням; обов'язковим реквізитом видаткового касового ордеру, без якого касовий ордер не може вважатись первинним документом, що підтверджує видачу готівки з каси, є підпис одержувача коштів.
Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити:
наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості-дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені;
правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів
наявність перелічених у документах додатків.
У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.
Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік) (п. 3.12 Положення).
Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання (п. 3.12 та п. 3.13 Положення).
Таким чином, підсумовуючи викладені норми, касир підписує касовий ордер після видачі готівки попередньо перевіривши правильність його оформлення.
Керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (п. 5.12 Положення).
Під час перевірки з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток та штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо). За окремими видатковими відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки (п. 7.9 Положення).
Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечував, що неналежне оформлення видаткових касових ордерів 18.10.12р. та 29.12.12р. при видачі готівкових коштів з каси підприємства мало місце, суд вважає висновок податкового органу про порушення ТОВ «Еквівес» порядку ведення касових операцій, зокрема, перевищення ліміту залишку готівки в касі у вищезазначені дні, правомірним.
Доводи позивача щодо того, що при виявлені порушень в оформлені видаткових касових ордерів у 2013 році підприємством були складені та підписані повторні касові ордери, які були підшиті до касової книги, однак не взяті перевіряючими до уваги, суд зазначає наступне.
Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані
та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. \
Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує (п. 3.10 та п.4.2 Положення).
Касова книга складається за календарний рік, є прошнурованою, пронумерованою та засвідчена підписами керівника та головного бухгалтера.
Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання (п. 3.13 Положення).
Отже, діюче законодавство не передбачає можливості вклеювання (підшивання) аркушів до пронумерованої, прошнурованої касової книги, а також до папок прошитих пронумерованих касових документів.
Щодо посилання позивача на ст. 250 ГК України стосовно пропущення податковим органом строків застосування адміністративно - господарської санкції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Разом з тим, Законом № 2756-VI від 02.12.2010 вказану норму було доповнено другою частиною (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)- дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Відповідно до п. 7.3 Положення у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Установити, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок в установленому законодавством порядку
( ч. 2 Указу Президента України про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.95р. ).
Отже, в даному випадку контроль за дотриманням порядку ведення касових операцій покладено саме на податкові органи, яким надано право на підставі перевірок застосовувати штрафні санкції.
Так, відповідно до статей 102, 114 Податкового кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 Податкового кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Отже, граничним строком застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення податкового законодавства є 1095 день, що настає за останнім днем граничного строку виконання податкового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом та іншими законами України, або за днем його фактичного виконання, якщо воно мало місце пізніше (Науково-практичний коментар, ЛІГА:ЗАКОН, від 01.01.2016, "Науково-практичний коментар до статті 250 Господарського кодексу України").
Відповідно до ч. 1 Указу Президента України про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.95р. N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Враховуючи, що під час перевірки встановлено, що загальна сума перевищення ліміту залишку готівки в касі за 18.10.12р. та 29.12.12р. становить 24 136, 19 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у двократному розмірі вказаної суми суд вважає правомірним, в зв'язку з чим, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, ГК України, статтями ПК України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.04р, зареєстрованою в Мінюсті 13.01.05р. за №40/10320, Указом Президента України про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.95р. N 436/95,
Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні адміністративного позову ТОВ «Еквівес» - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур