ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 вересня 2016 року № 826/15457/15
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна"
до Київської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної
вартості
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна» (надалі - позивач/ТОВ «ТНК - Індастріз Україна») з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (надалі - відповідач/Митниця), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130005/2015/610027/2 від 08.04.2015 р. (надалі - Рішення №125130005/2015/610027/2) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00052 від 08.04.2015 р. (надалі - Картка відмови №125130005/2015/00052).
2. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, про те, що коригування митної вартості товарів здійснено відповідачем неправомірно, з порушенням норм чинного митного законодавства, як наслідок зазначає, що оскаржуване Рішення №125130005/2015/610027/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації №125130005/2015/00052 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що при перевірці поданих ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» до митного оформлення документів, відповідачем було встановлено, що останні містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість товару та її складові частини, внаслідок чого, вважає, що оскаржуване Рішення №125130005/2015/610027/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації №125130005/2015/00052 є правомірними та такими. що прийняті митним органом з дотриманням норм чинного законодавства.
Відповідно до положень ст.122 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» та НК «Роснєфть» (Росія) було укладено контракт №100014/10663К від 30.10.2014 р. (надалі - Контракт №100014/10663К), відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка бензину та дизельного палива, зазначеного в п.1.1 Контракту №100014/10663К.
Згідно п.1.2 Контракту №100014/10663К кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках та/або доповненнях, підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п.5.1 Контракту №100014/10663К ціна за товар, що постачається за даним контрактом встановлюється в доларах США за метричну тону і визначається згідно з додатками, які є невід'ємною частиною даного контракту. Крім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до цього контракту.
Пунктом 6.1 Контракту №100014/10663К визначено, що оплата Покупцем буде здійснюватися як в доларах США, так і в Євро, так і в Рублях РФ (за вибором Продавця) шляхом банківського переказу на рахунок, зазначений Продавцем в комерційному інвойсі, без вирахування комісії, утримання, відрахувань і без заліку зустрічних вимог в строки, передбачені в даному Контракті на умовах відстрочки платежу за товар або на умовах передплати 100% попередньої вартості або 100% вартості Товару за вибором Продавця.
Водночас, 18.03.2015 р. між сторонами було укладено Додаток №017, відповідно до п.1.1 якого, Продавець продає, а Покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція Суземка та/або станція Суземка експ., паливо дизельне Євро сорт Е, (ДТ-Е-К5), вид III, ГОСТ Р52368-2005, виробництва ЗАТ «РНПК» Росія.
Згідно п.4.1 Додатку №017 вартість товару, що поставляється по цьому Додатку фіксується в доларах США за одну метричну тону та складає 507,28 доларів США.
Крім того, 18.03.2015 р. між сторонами було укладено Додаток №018, відповідно до п.1.1 якого, Продавець продає, а Покупець купує на умовах СРТ ж.д. станція Червоний Хутір та/або станція Червоний Хутір експ., томливо дизельне Євро сорт Е (ДТ - К5), вид III ГОСТ Р 52368-2005, виробництва ЗАТ «РНПК», Росія.
В п.4.1 Додатка №018 сторони погодили, що вартість товару який поставляється відповідно до даного Додатку, фіксується в доларах США за одну метричну тону і складає 507,76 доларів США.
Так, при розмитненні товару митним брокером ТОВ «Брок-Енерджі» (діючого на підставі Договору доручення №0018ПЦ від 01.01.2015 р.) було подано до Київської митниці ДФС декларацію митної вартості №125130005/2015/542692 від 08.04.2015 р.
При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано наступні документи, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0000095 від 26.02.2015 р.; накладну УМВС №АЦ312800 від 03.04.2015 р.; рахунок-проформу №1002 від 01.04.2015 р.; Додаток до Контракту №100014/10663К №017 від 18.03.2015 р.; Контракт 100014/10663К; договір про надання послуг митного брокера №0018ПЦ від 01.01.2015 р.; сертифікат відповідності UA.145.0009194-15 від 20.02.2015 р.; декларацію про відповідність б/н від 20.02.2015 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 03.04.2015 р.; декларацію про походження товару №1002 від 01.04.2015 р.; звільнення від сплати додаткового імпортного збору №06; паспорт продукції №07048 від 02.04.2015 р.; копію митної декларації країни відправлення №10006120/02041/0000854 від 02.04.2015 р.
Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару заявленого до митного оформлення.
Враховуючи вищевикладене, 08.04.2015 р. відповідачем в електронному вигляді було запропоновано позивачу, у відповідності до положень ст.53 МК України, надати додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
В той же час, 08.04.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване Рішення №125130005/2015/610027/2 та оформлено Картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00052.
Згідно із вказаними рішеннями митна вартість товарів була визначена за резервним методом та скоригована у бік її збільшення.
Однак, не погоджуючись із винесеними рішеннями митного органу, митним брокером ТОВ «Брок-Енерджі» були подані нові митні декларації №125130005/2015/542703 від 08.04.2015 р. та №125130005/2015/543180 від 24.04.2015 р.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 22.06.2015 р. листом №00621, відповідно до п.8 ст.55 МК України, ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» було надіслано на адресу відповідача додаткові документи, зокрема: Контракт №100014/10663К; Додаток №017 від 18.03.2015 р.; Зміни №1 від 10.04.15 p.; копії актів приймання-передачі №1 та №2 до Додатку №017; Додаток №18 від 18.03.15 p.; проформу інвойс №1002 від 01.04.2015 р.; інвойси №7215903360 від 10.04.15 p. та №7215903420 від 21.04.15 p. разом з додатками; лист ВАТ «НК «Роснефть» щодо порядку формування вартості товару №6-23233 від 17.03.2015 р.; копію витягу з видання «Біржовий товарний ринок Росії» №102 за 10-13.03.2015 р.; оригінал висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 10.06.2015 р. №1561; копію митної декларації країни експортера №10006120/020415/0000854 від 02.04.2015 р.; копії митних декларацій №125130005/2015/542703 від 08.04.2015 р. та №125130005/2015/543180 від 24.04.2015 р.
Розглянувши надіслані ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» документи, відповідачем було направлено на адресу позивача листа №5398/5/10-70-62-03-47 від 01.07.2015 р., в якому зазначалося про те, що подані позивачем основні та додаткові документи розглянуті та взяті до уваги Митницею, однак не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів у зв'язку з наявними розбіжностями та не підтвердженням числових значень складових заявленої митної вартості товарів, як наслідок, було повідомлено позивача про неможливість скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №125130005/2015/610027/2 від 08.04.2015 р.
Не погоджуючись з Рішенням №125130005/2015/610027/2 від 08.04.2015 р. та Карткою відмови в прийнятті митної декларації №125130005/2015/00052, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно ст.49 МК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.
Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуване Рішення №125130005/2015/610027/2 , відповідач виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та є такими, що не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів, а тому митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, щодо винесення оскаржуваного Рішення №125130005/2015/610027/2 та Картки відмови в прийнятті митних декларацій №125130005/2015/00052, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з п.2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до п.2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з п.2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Так, відповідно до ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Водночас, згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Водночас, в ч.2 та ч.3 ст.55 МК України зафіксовано, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та перелік додаткових складових до ціни договору (надалі - Наказ №598).
Зокрема, положеннями Наказу №598 визначено, що у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст.53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст.59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 та ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 та ст.60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.
Так, ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В той же час, в ч.3 ст.53 МК України зафіксовано, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, аналіз вищенаведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція викладена ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/13764/15 від 11.06.2015 р.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо коригування митної вартості товарів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач посилався на наявність розбіжностей у поданих ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» документах, тоді як, в яких саме документах та які розбіжності мають місце, в оскаржуваному рішенні не вказав, чим порушив вищезазначені приписи чинного митного законодавства.
Зокрема, в графі 33 оскаржуваного Рішення №125130005/2015/610027/2 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідачем було зазначено про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосовний, оскільки ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» не надано додаткових документів, проте, яких саме документів не було надано позивачем, в оскаржуваному рішення Митницею зазначено не було.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в силу ч.4 ст.54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. №21-498а15.
В той же час, суд не приймає до уваги доводи відповідача на рахунок того, що ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та ВАТ «НК «Роснефть» є пов'язаними особами, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч.12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення №125130005/2015/610027/2, відповідач не посилається на наявність/відсутність взаємозв'язків між декларантом та постачальником, що стало наслідком невідповідності застосованого методу визначення митної вартості, внаслідок чого, посилання відповідача на такі факти не є обґрунтованими.
В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, що не спростовано сторонами, жодних письмових обґрунтувань, щодо такого впливу на ціну імпортованого товару митний орган під час митного оформлення декларанту не надавав.
Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності таких взаємозв'язків, а також доказів того, що вони вплинули на ціну оцінюваних товарів.
В порушення вимог ч.2 ст.55 МК України, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130005/2015/610027/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00052 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТНК - Індастріз Україна». Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна» до Київської міської митниці ДФС - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130005/2015/610027/2 від 08.04.2015 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00052 від 08.04.2015 р.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженої відповідальності «ТНК - Індастріз Україна» понесені судові витрати в розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп. із видатків Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Качур І.А.