20 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1614/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О. перевіривши матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Добробут-Україна" про стягнення штрафу,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась з позовом до Кредитної спілки "Добробут-Україна" про стягнення штрафу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
У відповідності до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно частини першої статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, частиною другою статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень до суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати
Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1378,00 грн.
Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за подання до суду адміністративного позову майнового характеру повинна сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем не додано оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Крім того, у відповідності до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Вказане, у свою чергу, може бути засвідчене бланком опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів є: опис вкладення, разом з розрахунковим документом, та письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання тощо) про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не додано до позовної заяви документів направлених відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, а також, відсутнє підтвердження відповідача про отримання даних документів.
Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі та опису вкладення, разом з розрахунковим документом, із зазначенням в ньому підпису працівника пошти, відбитку календарного штемпеля та номеру поштового відправлення, і письмового підтвердження відповідача (розписки, штампу про отримання тощо) про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.
При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг немає можливості сплатити судовий збір та надати до суду підтверджуючи документи щодо його сплати, у зв'язку із відсутністю, на час звернення до суду з адміністративним позовом, коштів на рахунках.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону № 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні норми містяться і у частині першій статті 88 КАС України.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАС України не передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність асигнувань для сплати судового збору.
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
У свою чергу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є бюджетною установою.
Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 2 статті 8 Закону 3674-VI та частиною 1 статті 88 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, посилаючись у адміністративному позові на відсутність коштів на рахунках, не надав до суду жодних належних доказів підтверджуючих вищевказаний факт.
Керуючись статтями 106,108,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Добробут-Україна" про стягнення штрафу залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Поліщук