19 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1470/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
16.08.2016 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 10578,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем, у зв'язку із несплатою останнім податкових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб, рахується податковий борг у розмірі 10578,04 грн. У свою чергу, Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області вживались заходи для погашення вищевказаного боргу шляхом направлення податкової вимоги, проте станом на день звернення до суду з адміністративним позовом податковий борг відповідачем не погашено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судові документи повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У свою чергу, у відповідності до пункту 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Оскільки, судові документи направлялись відповідачу за адресою його місця реєстрації (вул. Г. Полуботка, 78/10 м. Чернігів), останній вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд, у відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав можливим проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказах.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що між Чернігівською міською радою (в особі Управління земельних ресурсів) та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельної ділянки від 24.05.2012 № 4019 та від 24.04.2014 №2611/п, відповідно до яких відповідачу надано у довгострокове платне користування земельну ділянку по вул. Ривкіна, 3-в, м. Чернігів, площа 0,1497 га, кадастровий номер 7410100000:02:046:6651 (а.с.7-8,11).
У свою чергу, у відповідності до пункту 269.1. 2. статті 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) платниками податку є землекористувачі.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 ПК України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди на таку земельну ділянку (стаття 288 ПК України).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 10578,04 грн.
Підставою виникнення вищевказаного боргу є податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 26.04.2013 № 0002391700 (7795,03 грн.), від 22.05.2014 №№ 616-15, 617-15 (124,03 грн. та 2434,61 грн.) та від 20.05.2015 № 472-17 (224,37 грн.) (7795,03 грн. + 124,03 грн. + 2434,61 грн. + 224,37 грн. = 10578,04 грн.) (а.с.9,12,13).
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно зі статтею 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
На виконання вищевказаної норми, Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 20.11.2013 № 251-15 (а.с.10).
Вищевказана вимога 30.11.2013 була особисто отримана відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною у матеріалах справи.
При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення податкового боргу.
Також, на час розгляду справи, та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідачем до суду не надано, а податковий борг відповідачем не сплачено.
У свою чергу, відповідно до пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи (пункт 87.11статті 87 ПК України).
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і мають бути задоволені повністю.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 10578 (десять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 04 коп. на р/р 33214815700002, код платежу: 18010900, код виду сплати 85, одержувач: місцевий бюджет, банк отримувач: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код МФО 853592, код 38054398.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій