79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" вересня 2016 р. Справа № 909/265/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Давид Л.Л.
суддів Гриців В.М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Оштук Н.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 06.07.2016 р. №10-06-01415 (вх. № апеляційного суду 01-05/3482/16 від 13.07.2016 р.)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2016 р.
у справі №909/265/16 (суддя - Неверовська Л.М.)
за позовом Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до Відкритого акціонерного товариства “Автоливмаш”, м. Івано-Франківськ
про відшкодування нанесених збитків в сумі 447 421,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - провідний спеціаліст юридичного сектору (довіреність №01-37-08 від 10.05.2016 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - керівник (витяг ЄДРЮОФОП від 24.05.16 р.)
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2016 р. у справі №909/265/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ (надалі - Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Автоливмаш”, м. Івано-Франківськ (надалі - Відповідач) про відшкодування нанесених збитків в сумі 447 421,23 грн.
Дане рішення мотивоване тим, що рішень про передачу майна двох бомбосховищ на баланс Відповідача та акти приймання-передачі відсутні. Крім цього, вказано, що в 2001 році господарським судом Івано-Франківської області порушено справу про банкрутство ВАТ «Автоливмаш» і в процесі банкрутства на стадії санації 23.07.2004 р. інвестори ДК «Укрекокомресурси» та ТОВ «Куфур» уклали з боржником договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Автоливмаш» при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника. Таким чином, станом на день розгляду справи, Відповідач не є власником цілісного майнового комплексу ВАТ, а зобов»язання цілісного майнового комплексу перейшли згідно договору до його правонаступників. Відтак, збитки визнано судом недоведеними та відмовлено в зв»язку з цим в позові.
Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу від 06.07.2016 р. №10-06-01415 (вх. № апеляційного суду 01-05/3482/16 від 13.07.2016 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
Скаржник вказує, що актом перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного фонду ВАТ «Автоливмаш», але перебуває на його балансі від 12.12.2013 р. що проводилась Регіональним відділенням ФДМ України за участі Управління з питань надзвичайних ситуацій Івано-Франківської міської ради встановлено перебування захисних споруд в незадовільному стані. Стіни сховища №32075 покриті грибком та вологі, штукатурка повністю повідпадала, комунікаційні системи розкомплектовані та частково або повністю відсутні. Сховище №32076 було затоплене. Відтак, відповідно до Порядку «Проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого наказом ФДМУкраїни від 16.12.2009 р. №1998, регіональне відділення рекомендованим листом №11-14-02798 від 18.12.2013 р. надіслало примірник акту перевірки керівнику ВАТ «Автоливмаш». Вказує, що зауважень та заперечень до акту перевірки від ВАТ «Автоливмаш» не надходило, відтак вважає, що відповідно до Прикінцевих положень зазначеного положення акт перевірки вважається погодженим ВАТ «Автоливмаш». Актом перевірки від 04.12.2015 р., що проводилась РВ ФДМ України встановлено, що жодних змін у стані сховищ не проводилось.
Дані обставини Скаржник вважає підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків в сумі 447 421,23 грн.
Відповідач - ВАТ «Автоливмаш» у відзиві б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-04/6279/16 від 30.08.16 р.) заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що вимоги Позивача не відповідають приписам п.п. 1.3.-1.4. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі». Позивач не надав документів , які би підтверджували факт, що Позивач як орган уповноважений за управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі ,здійснював управління спірними об»єктами у способи передбачені п.1.4. Положенням. Вказує, що з дня створення 29.12.1995 р. ВАТ «Автоливмаш» до даного часу, Позивач не підписував з Відповідачем жодних документів які би зобов»язували Відповідача зберігати дане майно та відшкодовувати збитки за його пошкодження. Договір безоплатного зберігання захисних споруд цивільної оборони - сховища, які не увійшли до статутного капіталу ВАТ «Автоливмаш» та акт приймання-передачі державного майна направлені Позивачем листом №11-03-000417 від 24.02.2015 р. Відповідач підписати такі відмовився, про що повідомив Позивача листом №10 від 04.03.2015 р. Також зазначає, що визнання Позивачем факту відсутності договору передачі ним сховищ №32075 та №32076 на баланс Товариства та необгрунтування доведення ним наявності елементів складу правопорушення, необхідних для настання господарської (цивільної) відповідальності свідчить про те, що підстав для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування нанесених збитків немає. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 06.07.2016 р. №10-06-01415 (вх. № апеляційного суду 01-05/3482/16 від 13.07.2016 р.) на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2016 р. у справі №909/265/16 та призначено до розгляду в судове засідання на 13.09.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.160-161). Відстрочено Скаржнику доплату судового збору в даній справі до 25.07.2016 р. та зобов»язано подати докази такої сплати.
29.07.2016 р. в канцелярію суду від Скаржника поступив лист від 26.07.2016 р.№10-06-01562 (вх. № апеляційного суду 01-04/5510/16 від 29.07.2016 р.) з оригіналом платіжного доручення №126 від 12.07.2016 р., з якого вбачається, що останнім доплачено 4 382,46 грн. судового збору.
В судове засідання 13.09.2016 р. з»явились представники сторін, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Актом перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного капіталу ВАТ "Автоливмаш", але перебуває на його балансі від 12.12.2013 р. (а.с.17-18), затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, встановлено, що: 1). в підвалі адміністративного корпусу, який на даний час перебуває на балансі Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, знаходиться захисна споруда цивільної оборони - сховище №32075 (згідно техпаспорту) площею 1029 кв. м, розраховане на 1350 чол. Основний та запасний входи до сховища розгерметизовані, вхідні металічні двері "ДУ" є в наявності, але повністю покриті корозією. Саме сховище та його допоміжні приміщення перебувають у незадовільному стані: стіни покриті грибком та вологі, штукатурка повністю повідпадала, комунікаційні системи розкомплектовані та частково або повністю відсутні. Дизель-генератор розкомплектований та перебуває в незадовільному стані, а бак "ИТ-2648" - відсутній. 2). В підвалі інженерно-побутового корпусу, який на даний час перебуває на балансі ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", знаходиться захисна споруда цивільної оборони - сховище №32076 (згідно техпаспорту) площею 972 кв. м, розраховане на 900 чол. Сховище перебуває у незадовільному стані - було затоплене. Після того як товариство відкачало з нього воду, у сховищі вологість, грибок на стінах і стелі. Інженерні мережі розкомплектовані, комунікаційні системи відсутні. Допоміжні приміщення (санвузли) у сховищі також перебувають у незадовільному стані.
ОСОБА_4 перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного капіталу ВАТ "Автоливмаш", але перебуває на його балансі від 04.12.2015 р.(а.с.20-21), затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, встановлено наступне: 1). Адміністративний корпус, в підвалі якого знаходиться захисна споруда цивільної оборони - сховище №32075 (згідно техпаспорту) площею 1572,0 кв.м, закритий. Отже, зі сторони центрального входу адмінкорпусу доступу до сховища немає. Зі сторони запасного входу при обстеженні встановлено, що сховище перебуває в незадовільному стані - всі приміщення покриті грибком та вологі, штукатурка повністю повідпадала, комунікаційні системи розкомплектовані та частково або повністю відсутні. Майно цивільної оборони в незадовільному стані: двері "ДУ" - розгерметизовані та повністю покриті корозією, а дизель-генератор - розкомплектований. Бак "ИТ-2648" відсутній. 2). В підвалі інженерно-побутового корпусу знаходиться захисна споруда цивільної оборони - сховище №32076 (згідно техпаспорту) площею 1001,8 кв. м. Дане сховище перебуває у незадовільному стані - на момент перевірки воно затоплене. Інженерні мережі розкомплектовані, комунікаційні системи відсутні. Допоміжні приміщення у сховищі також перебувають у незадовільному стані (вологі і покриті грибком).
З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру об»єктів державної власності щодо державного майна, захисна споруда цивільного захисту - сховище №32075 та захисна споруда цивільного захисту - сховище №32076 належить до державної форми власності та перебувають на балансі ВАТ «Автоливмаш» (а.с.14 «зворот»).
У відповідності до Положення «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого спільним наказом ФДМ України та Мінекономіки №908/68 від 19.05.1999 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 р. за №414/3707, - господарські товариства - на балансі яких перебуває державне майно, що не увійшло до їх статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.
Позивач як в суді першої, так і апеляційної інстанцій вказує, на те, що ВАТ «Автоливмаш» як балансоутримувач об»єктів цивільної оборони несе відповідальність за збереження державного майна, що не включено до його статутного фонду. Управління таким державним майном здійснюють державні органи приватизації (п.1.3. Положення).
ОСОБА_4 висновків про вартість розміру збитків по захисних спорудах цивільної оборони - сховищах №32075, №32076 які виготовлені ПП «Оцінювач» 30.11.2015 р. загальний розмір таких складає 447 421,23 грн. (а.с.23-31), які відповідно РВ ФДМ України по Івано-Франківській області просить стягнути з Відповідача в примусовому порядку.
При перегляді рішення місцевого господарського суду, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, керувалась наступним.
У відповідності до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування .
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
ОСОБА_4 вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Автоливмаш» створене згідно наказу РВ ФДМ України по Івано-Франківській області №1627 від 29.12.1995 р. «Про хід підготовки до приватизації Івано-Франківського заводу «Автоливмаш» шляхом перетворення державного підприємства Івано-Франківського заводу «Автоливмаш» (а.с.11).
З акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого головою РВ ФДМ України по Івано-Франківській області 29.12.1995 р. вбачається, що з оцінки майна вилучено: цивільна оборона, по депо, дитячий садок «Буратіно», незавершене будівництво житла (а.с.12-13).
Споруди цивільної оборони - сховища №32075, №32076 не увійшли до статутного фонду ВАТ «Автоливмаш».
Позивач, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій вказує про перебування даних об»єктів на балансі Відповідача, виходячи з того, що вони не підлягали приватизації, а тому обов»язки по його зберіганню не могли перейти до інших осіб без погодження регіонального відділення. Відтак, дане свідчить про те, що Позивач не заперечує факту відсутності оформлення передачі сховищ №32075, №32076 на баланс Товариства.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передачу Відповідачу на баланс споруд цивільної оборони - сховищ №32075, №32076.
У відповідності до вимог п.1.3. Положення «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації , але перебуває на їх балансі» затвердженого наказом ФДМУкраїни та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 р. (із змінами та доповненнями) - управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства.
Пунктом 1.4. вищевказаного Положення визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, а саме: - здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших нормативно-правових актів; - передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; - передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; - передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N1482; - передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договору зберігання) відповідно до вимог законодавства; - списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності"; - передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.
З матеріалів справи вбачається, що листом №11-03-000417 від 24.02.2015 р. Позивач надіслав Відповідачу для підписання договір безоплатного зберігання захисних споруд цивільної оборони - сховища, які не ввійшли до статутного капіталу ВАТ "Автоливмаш" та акт приймання-передачі державного майна (а.с.81-87).
Однак, Відповідач у листі №10 від 04.03.2015 р. зазначив, що з 2005 р. товариство не веде жодної господарської діяльності через повну відсутність основних засобів та працюючих. Товариство вважає недоцільним підписання запропонованого договору на зберігання захисних споруд цивільної оборони - двох сховищ, які мають забезпечити лише одного працівника товариства (виконуючого обов'язки президента) засобами індивідуального захисту, доступу до яких немає, бо вони розташовані на території інших власників майна товариства (а.с.88).
Відтак, враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що враховуючи приписи наказу ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.99р. №908/68, виникнення у Відповідача зобов'язань по зберіганню майна та відшкодуванню збитків, можливе лише при відповідному договірному врегулюванні відносин між сторонами.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договори зберігання, оренди, спільної діяльності, інвестиційний чи управління державним майном з Відповідачем не укладались.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність елементів складу правопорушення, необхідних для настання господарської (цивільної) відповідальності, а саме: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вини.
Отже, підстав для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування нанесених збитків на суму 447421,23 грн. немає.
Крім цього, з обставин справи також вбачається, що згідно протоколу інвентаризації державного майна, що не включено до статутного фонду ВАТ «Автоливмаш» та перебуває на балансі ВАТ від 19.10.2004 р., затвердженого заступником начальника РВ ФДМУкраїни по Івано-Франківській області, в результаті інвентаризації виявлено, що наявними на балансі ВАТ та фактично є, зокрема: об»єкти цивільної оборони (обладнання та інвентар): дизель-генератор, бак ИТ, двері (а.с.59-61).
Також протягом 2006-2012 р.р. РВ ФДМ України по Івано-Франківській області здійснювались перевірки використання державного майна , що невключено до статутного фонду ВАТ «Автоливмаш» та перебуває на балансі ВАТ.
Актом від 10.05.2006 р. встановлено перебування та використання (невикористання) підприємством наступних об'єктів цивільної оборони (обладнання та інвентар): дизель-генератор, бак ит-2648, радіостанція Лен-3 шт., двері-ДУ, газовий пістолет, стенд електротехнічний. З об'єктів нерухомого майна - незавершене будівництво 88-ми квартирного будинку по вул. Угорницькій в м. Івано-Франківську, дитячий садок "Буратіно" по вул. Г.Хоткевича в м. Івано-Франківську (а.с.62-65).
ОСОБА_4 від 22.05.2008 р. на балансі перебували ті ж самі об'єкти цивільної оборони та нерухомого майна. В акті зазначено, що станом на 22.05.2008 р. на балансі ВАТ "Автоливмаш" перебуває наступне державне майно, яке не було включене до статутного фонду підприємства і по якому не прийнято управлінських рішень: цивільна оборона (обладнання та інвентар) дизель-генератор, бак ит-2648, двері (а.с.66-67).
В ОСОБА_4 від 02.06.2010 р. зазначено, що згідно п. 1.6. договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" від 23.07.2004 р. покупці є правонаступниками прав та зобов'язань ЦМК ВАТ "Автоливмаш". Відповідно до ст.8 Закону України "Про цивільну оборону України" керівництво підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту. Оскільки на даний час власниками адміністративного та інженерно-побутового корпусів є Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", регіональне відділення ФДМУ запропонувало їм прийняти на зберігання захисні споруди з необхідністю підписання договорів безоплатного зберігання майна цивільної оборони.
Актом перевірки 01.03.2012-07.05.2012 р.р. встановлено, що на момент проведення перевірки збереження та використання державного майна, що не включено до статутного фонду ВАТ "Автоливмаш", але перебуває на його балансі, яка проводилась 23.03.2012 р., встановлено наступне: 1) в наявності є 2 шт. майна цивільної оборони, а саме: металічні двері "ДУ" - стан задовільний; дизель-генератор, який перебуває в незадовільному стані; 2) немає в наявності бака "ИТ-2648" (а.с.68-70).
Таким чином, наведеними перевірками Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області не було встановлено наявності на балансі відповідача об'єктів цивільної оборони - сховищ №32075, №32076.
Однак, в акті перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного капіталу ВАТ "Автоливмаш", але перебуває на його балансі від 12.12.2013 р., затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, зазначено, що відповідно до бази даних регіонального відділення ІППС "Етап-Майно" в реєстрі майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації в Івано-Франківській області, в управлінні регіонального відділення на даний час перебуває 5 одиниць державного майна цивільної оборони - 2 сховища та 3 одиниці майна цивільної оборони - двері "ДУ" балансовою вартістю 0,0451 тис. грн. (залишкова-0,00 грн.), дизель-генератор балансовою вартістю 0,6352 тис. грн. (залишкова - 0,184 тис. грн.) та бак "ИТ-2648" балансовою вартістю 0,07325 тис. грн. (залишкова-0,00 грн.) (а.с.73-76).
Відтак, робоча група у складі представників регіонального відділення та головного спеціаліста Управління з питань надзвичайних ситуацій Івано-Франківської міської ради спільно з виконуючим обов'язки президента ВАТ "Автоливмаш" станом на 12.12.2013 р. провела обстеження державного майна - 2 захисних споруд та майна цивільної оборони по вул. Юності, 23.в м. Івано-Франківську. В даному висновку вказано, що в результаті перевірки робочою групою встановлено, що в наявності є 3 одиниці державного майна цивільної оборони - сховище №№32075, №32076 , металічні двері «ДУ» та дизель-генератор.
В акті від 12.12.2013 р. запропоновано відновити ВАТ «Автоливмаш» на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку 3 одиниці державного майна цивільної оборони - 2 сховища та дизель-генератор (а.с.73-76).
Однак, як вбачається з обставин справи, ВАТ «Автоливмаш» надало «Зауваження та пропозиції щодо перевірки стану та використання державного майна цивільної оборони до акту перевірки від 12.12.2013 р.», в якому вказало, що Товариство немає жодних підстав включати до відомості майно цивільної оборони за відсутності будь-яких документів які б свідчили про те, що дані сховища були передані РВ ФДМУкраїни по Івано-Франківській області на відповідальне зберігання і мають обліковуватись на балансі ВАТ «Автоливмаш» (а.с.77-80).
Відтак, враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про суперечливість позицій Позивача, в яких в результаті одних перевірок не встановлено перебування сховищ на балансі Відповідача, а в результаті інших такий вказує на наявність майна на балансі іншого балансоутримувача (Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш»).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
ОСОБА_4 ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Місцевим господарським судом вірно вказано, що доказами, які підтверджують перебування майна на балансі є відповідні рішення про його передачу та акти приймання-передачі. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про передачу майна - сховищ №№32075, №32076 на баланс Відповідача та не подані такі і суду апеляційної інстанції.
Позивач як в суді першої так і апеляційної інстанції покликається в обґрунтування на наявність на балансі Відповідача сховищ, на те, що на виконання наказу РВ ФДМ України по Івано-Франківській області №274 твід 08.12.2010 р. Відповідачем було проведено інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації та перебуває на балансі товариства (підприємства), згідно з якою задокументовано відомості , що дані сховища обліковуються на балансі ВАТ «Автоливмаш».
Однак, листом від 10.08.2011 р. «Щодо відповідальності за збереження об»єктів цивільної оборони», в.о. президента ВАТ «Автоливмаш» ОСОБА_3 відкликав відомість інвентаризації державного майна станом на 31.12.2010 р. (з даними по двох бомбосховищах), яке не включено до статутного капіталу товариства в процесі приватизації та зазначив про підтвердження попередньої інформації (про майно цивільної оборони без двох бомбосховищ). В даному листі вказано, що ВАТ «Автоливмаш» не має жодних підстав включати відомості майна двох бомбосховищ за відсутності будь-яких документів , які би свідчили про те, що вищезгадані об»єкти цивільної оборони - сховища були передані РВ ФДМ України по Івано-Франківській області ВАТ «Автоливмаш» на відповідальне зберігання і мають обліковуватись на балансі ВАТ «Автоливмаш» (а.с.124).
Крім цього, з обставин справи вбачається, що в 2001 році господарським судом Івано-Франківської області порушено справу про банкрутство ВАТ «Автоливмаш» і в процесі банкрутства на стадії санації 23.07.2004 р. інвестори ДК «Укрекокомресурси» та ТОВ «Куфур» уклали з боржником договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Автоливмаш» при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника. Таким чином, станом на день розгляду справи, Відповідач не є власником цілісного майнового комплексу ВАТ, а зобов»язання цілісного майнового комплексу перейшли згідно договору до його правонаступників (а.с.54-57).
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 06.07.2016 р. №10-06-01415 (вх. № апеляційного суду 01-05/3482/16 від 13.07.2016 р.) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2016 р. у справі №909/265/16 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 16.09.2016р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Судді Гриців В.М.
ОСОБА_1