14 вересня 2016 р. Справа № 638/8074/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2016р. по справі № 638/8074/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради , Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації
про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (далі - відповідач), другий відповідач - Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в іншому розмірі, ніж визначено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_2 виплату недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій відповідно до ст. 13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням сплачених сум.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2016 р. зазначений позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в іншому розмірі, ніж визначено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_2 виплату недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій відповідно до ст. 13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням сплачених сум.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.214 р. № 79-VIII, постанови Кабінету Міністрів від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 20116 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2. є інвалідом війни II групи.
19.04.2016 р. ОСОБА_2 отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 2600 гривень.
Позивач, вважаючи, що розмір одноразової грошової допомоги, яку він отримав за 2016 рік, не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному в ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та складає 8 мінімальних пенсій.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Приписами ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачено проведення виплати разової грошової допомоги у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно з ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.
Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.
Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015 р., розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28.12.2014 р. N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня встановленого ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 03.10.1997 у справі №18/183-97, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше та лишається діючою на момент протікання правовідносин.
Враховуючи, що Закон України від 28.12.2014 р. N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийнятий пізніше Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то у даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України від 28.12.2014 р. N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин».
Кабінетом Міністрів України на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України прийнято постанову від 02.03.2016р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань».
Підпунктом 1 пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилось 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: І групи - 2975 гривень, ІІ групи - 2600 гривень, ІІІ групи - 2310 гривень.
З матеріалів справи встановлено, що грошову допомогу, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 р. позивачу виплачено 19.04.2016 р.
Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік позивачу має бути виплачена у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено приписи матеріального права, в зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2016р. по справі № 638/8074/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій Харківської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Бегунц А.О.
Повний текст постанови виготовлений 19.09.2016 р.