"15" вересня 2016 р. Справа № 920/68/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.
при секретарі Курченко В.А.,
за участю представників:
апелянта, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (довіреність № 541 від 04.08.16),
апелянта, ОСОБА_3 - ОСОБА_2 (довіреність № 538 від 03.08.16),
кредитора, ПАТ "Раффайзен Банк Аваль" - Тіторенко І.А. (довіреність №246/16 від 25.04.16),
інших учасників процесу - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ОСОБА_3 (вх. №1944 С/2) та ОСОБА_1 (вх.№1948 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.16 у справі № 920/68/13
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "K-TRADE LTD", м.Суми,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "K-TRADE LTD", м.Суми,
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.16 (суддя Соп'яненко О.Ю.) у задоволенні заяви 02-01/920/592 від 18.02.16 ліквідатора про заборону ОСОБА_3 вчиняти дії, що стосуються предмету спору та додатку до заяви від 18.02.16 № 02-01/920/592 ліквідатора про заборону вчинення дій щодо предмету спору не лише щодо ОСОБА_3, а й щодо ОСОБА_1 - відмовлено. У задоволенні усного клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - відмовлено. Заяву №1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.12, укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_1, - задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.04.12, укладений між ТОВ "К - TRADE LTD" та громадянином ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення, загальною площею 7745,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), та складається з наступних приміщень:
- нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 1293,2 кв.м;
- нежилі приміщення 2-го поверху, загальною площею 1286,0 кв.м;
- нежилі приміщення 3-го поверху, загальною площею 1295,2 кв.м;
- нежилі приміщення 4-го поверху, загальною площею 1284,7 кв.м;
- нежилі приміщення 5-го поверху, загальною площею 1285,0 кв.м;
- нежилі приміщення 6-го поверху, загальною площею 1301,4 кв.м.
В іншій частині в задоволенні заяви №1400000/8/2198 від 04.11.13 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - відмовлено.
ОСОБА_3, яку місцевим господарським судом в ухвалі від 25.02.16 було зазначено як власника спірного майна, однак не залучено до участі у справі, з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить: скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.12, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "K-TRADE LTD".
Апелянт посилається на те, що, на його думку, місцевим господарським судом було помилково застосовано до спірних правовідносин положення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що набрала чинності 19.01.13 - тоді як провадження у даній справі про банкрутство було порушено 10.01.13, постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято 04.07.13 (тобто до набрання чинності Законом у новій редакції), а майно за спірним договором відчужено у 2012 році (до порушення провадження у даній справі про банкрутство). У зв'язку з цим, на думку апелянта, при вирішенні судом питання щодо визнання вказаного правочину недійсним не можуть бути застосовані положення Закону, які регулюють продаж майна у процедурі банкрутства. Апелянт зазначає, що згідно з абз.4 ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необхідно довести наявність двох обов'язкових умов, які визначені для настання наслідків недійсності укладеного боржником договору, а саме: 1) здійснення відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових; 2) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. ОСОБА_3 також стверджує, що судом не досліджено та не встановлено, що саме укладення оскаржуваного договору спровокувало неплатоспроможність ТОВ "K-TRADE LTD" та зазначає, що в момент укладення вказаного договору сторонами було в повному обсязі дотримано вимог чинного законодавства. Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не мало права на звернення з заявою в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки банк не є конкурсним кредитором у даній справі, а також стверджує про порушення місцевим господарським судом вимог ст.41 Конституції України щодо неприпустимості протиправного позбавлення права власності, а також приписів ст.321 ЦК України.
ОСОБА_1, покупець за спірним договором, з ухвалою місцевого господарського суду також не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить: скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.12, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "K-TRADE LTD". Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тими ж обставинами, що і апеляційна скарга ОСОБА_3
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., судді Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.) визнано ОСОБА_3 учасником провадження у справі № 920/68/13, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийнято до провадження до спільного розгляду, який призначено на 08.08.16, запропоновано учасникам процесу не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання надати суду апеляційної інстанції: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційних скаргах, іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційні скарги з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.
Арбітражний керуючий, ліквідатор боржника, Солдаткін С.В. 04.08.16 надав відзиви на апеляційні скарги, в яких, посилаючись зокрема на те, що майно боржника за спірним договором було продано за ціною, значно нижчою, ніж вартість, яка визначена на момент відчуження при проведенні судової експертизи, тобто на 23.04.12, і що вказане відчуження призвело до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також наполягаючи на застосуванні до спірних правовідносин приписів ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.13) - просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без задоволення.
Кредитор, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", 08.08.16 надав відзив на апеляційні скарги, в якому, посилаючись на збитковість спірного правочину для боржника та на правомірність застосування місцевим господарським судом ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.13), просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.16 розгляд справи відкладено на 06.09.16, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду: відзиви на апеляційну скаргу, мотивовані пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 08.08.16.
25.08.16 арбітражний керуючий, ліквідатор ТОВ "K-TRADE LTD" Солдаткін С.В. надав пояснення, в яких зазначив, що рішенням господарського суду м.Києва від 17.09.09 у справі №11/418 було визнано за ТОВ "K-TRADE LTD" право власності на об'єкт незвершеного будівництва - частину нежитлової будівлі загальною площею 7745,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), а також повідомив, що за період ліквідаційної процедури ТОВ "K-TRADE LTD", тобто з 04.07.13 по теперішній час були погашені вимоги заставних кредиторів - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 2955496,04 грн., ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 1161100,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих арбітражним керуючим до вказаних пояснень. 01.09.16 арбітражний керуючий Солдаткін С.В. також надав письмові пояснення стосовно здійснення ліквідаційної процедури в даній справі.
У зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи автоматизованою системою 05.09.16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
У судовому засіданні 06.09.16 представник апелянтів надав письмові пояснення (з додатками), в яких, стверджуючи про неправильність визначення ринкової вартості майна судовим експертом в ході призначеної судом першої інстанції експертизи, наполягає на тому, що жодних належних та допустимих доказів тверджень ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про відчуження спірного майна за цінами нижчими від ринкових, банком суду не надано (тоді як, на думку апелянтів, вказане відчуження здійснено за об'єктивною ціною, яка, з урахуванням відсутності належної документації та інших чинників, практично дорівнювала витратам ТОВ "K-TRADE LTD" на придбання відповідного майна у 2005 році), а також не надано доказів того, що на момент прийняття зобов'язання за договором купівлі-продажу від 23.04.12 або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.16 розгляд справи відкладено на 15.09.16, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду: мотивовані пояснення в обґрунтування своєї правової позиції у справі, зокрема, ліквідатору боржника - надати доведене належними та допустимими доказами обґрунтування твердження про те, що на момент прийняття зобов'язання за договором купівлі-продажу від 23.04.12 або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, пояснення стосовно замовлення ліквідатором технічного паспорта на спірне майно, а також щодо інших питань, які були предметом розгляду в судовому засіданні 06.09.16.
12.09.16 арбітражний керуючий Солдаткін С.В. надав письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 14.08.14, якою був затверджений уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ "K-TRADE LTD", загальна сума вимог кредиторів становить 20898154,03 грн. - тоді як все майно ТОВ "K-TRADE LTD" (крім земельної ділянки площею 6,00 га., яку було виставлено на продаж за ціною 7022000,00 грн., однак аукціон 16.08.16 не відбувся в зв'язку з відсутністю учасників аукціону), було реалізовано за 5602458,40 грн.; станом на сьогоднішній день погашено заставним кредиторам кошти в сумі 4116596,04 грн. На думку арбітражного керуючого, вказані обставини свідчать про те, що укладення договору купівлі-продажу від 23.04.12 щодо відчуження об'єкту нерухомості (ринкова вартість якого згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 743 від 11.09.15, станом на 23.04.12 складала 31733300,00 грн.) призвело до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Арбітражний керуючий Солдаткін С.В. також звернувся до суду з клопотанням (вх.№8931 від 12.09.16), в якому просить розглядати справу без його участі у зв'язку неможливість прибути в судове засідання 15.09.16, оскільки на вказану дату в господарському суді Сумської області призначено розгляд двох справ, у яких Солдаткін С.В. виконує обов'язки ліквідатора. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню, враховуючи, що в ході апеляційного перегляду даної справи арбітражним керуючим Солдаткіним С.В. було усно та письмово викладено його правову позицію щодо предмету спору, отже, розгляд справи в даному судовому засіданні 15.09.16 є можливим за відсутності арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.
Представник апелянтів у судовому засіданні 15.09.16 надав письмові пояснення, в яких, із посиланням на ст.42 ГПК України, зазначає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо ринкової вартості спірного майна не є обов'язковим доказом та повинен оцінюватися господарським судом за правилами, встановленими ст.43 ГПК України. Також даний учасник процесу наполягає на тому, що ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що набрала чинності 19.01.13, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Присутні в судовому засіданні представники ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_3 та ОСОБА_1, підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.
Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційних скарг у даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.01.13 було порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "K-TRADE LTD" в порядку ст.ст.11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в редакції, що була чинною до 19.01.13. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.
Постановою господарського суду від 04.07.13 боржника у даній справі було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.
В листопаді 2013 року до господарського суду надійшла заява № 1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якій заявник просив застосувати ст.20 Закону про банкрутство та визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень, укладений між ТОВ "К - TRADE LTD" в особі генерального директора ОСОБА_8 та ОСОБА_1 23.04.12 - тобто в межах року, що передував порушенню провадження в даній справі про банкрутство (т.5, а.с. 2).
Згідно із вказаним договором (т.5, а.с.9) ТОВ "K-TRADE LTD" реалізовано об'єкт незавершеного будівництва-нежилі приміщення (літера Ш) готовністю 78%, загальною площею 7745,5 кв.м., що складається з наступних приміщень: нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 1293,2 кв.м.; нежилі приміщення 2-го поверху, загальною площею 1286,0 кв.м.; нежилі приміщення 3-го поверху, загальною площею 1295,2 кв.м.; нежилі приміщення 4-го поверху, загальною площею 1284,7 кв.м.; нежилі приміщення 5-го поверху, загальною площею 1285,0 кв.м.; нежилі приміщення 6-го поверху, загальною площею 1301,4 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,41049 га. кадастровий номер 62:068:194 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний об'єкт належав ТОВ "K-TRADE LTD" на підставі рішення господарського суду м. Києва від 17.09.09 та ухвали господарського суду м. Києва від 16.10.09 за № 11/418, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.12.09 за реєстровим № 733-а, в реєстровій книзі № д.4з-129.
Згідно з п. 4 договору купівлі-продажу узгоджена сторонами вартість об'єкта незавершеного будівництва-нежилих приміщень складає 4800000,00 грн., в тому числі ПДВ 800000,00 грн.
В обґрунтування вимог про визнання вказаного договору недійсним ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із посиланням на абз.5 ч.1 на ст.20 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.13, зазначав, що, на його думку, внаслідок вчинення даного правочину майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 04.03.14 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.14 ухвалу господарського суду від 04.03.14 в частині відмови у визнанні вищевказаного договору недійсним скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким заяву № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.12, укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_1, - задоволено, договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.12, укладений між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_1, визнано недійсним.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.14 постанову суду апеляційної інстанції від 05.05.14 та ухвалу суду першої інстанції від 04.03.14 скасовано, справу № 920/68/13 в частині розгляду заяви №1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Судом касаційної інстанції зазначено, що в ході нового розгляду заяви має бути достеменно встановлено наявність передумов для визнання правочину недійсним згідно зі ст.20 Закону про банкрутство (в редакції, що набрала чинності з 19.01.13), зокрема, слід визначити ринкову вартість спірного майна на момент його відчуження, а також встановити, чи є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" конкурсним кредитором у даній справі.
В ході нового розгляду справи в частині розгляду заяви №1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" місцевим господарським судом встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є конкурсним кредитором з вимогами на суму 18906095,30 грн. Вимоги даного кредитора, забезпечені заставою, становлять 13395065,76 грн.
З метою встановлення ринкової вартості спірного майна станом на момент його продажу ухвалою господарського суду від 11.06.15 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса (Сумське відділення), зокрема на вирішення експертизи поставлено питання визначення ринкової вартості об'єкту незвершеного будівництва - нежитлових приміщень, площею 7745,50 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з висновком експертизи № 743 від 11.09.15, станом на 23.04.12 ринкова вартість спірного об'єкту становила 31733300,00 грн. (т.8, а.с. 6).
Під час нового розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 1400000/8/2198 від 04.11.13 про визнання недійсним договору купівлі-продажу банком 24.11.15 подано до господарського суду доповнення до вказаної заяви (т.8, а.с. 36), відповідно до якого заявник просить суд:
визнати недійсним договір купівлі - продажу від 23.04.12, укладений між ТОВ "К - TRADE LTD" та громадянином ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення загальною площею 7745,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), та складається з наступних приміщень: нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 1293,2 кв.м.; нежилі приміщення 2-го поверху, загальною площею 1286,0 кв.м.; нежилі приміщення 3-го поверху, загальною площею 1295,2 кв.м.; нежилі приміщення 4-го поверху, загальною площею 1284,7 кв.м.; нежилі приміщення 5-го поверху, загальною площею 1285,0 кв.м.; нежилі приміщення 6-го поверху, загальною площею 1301,4 кв.м.
скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вказаний об'єкт незавершеного будівництва.
У вказаних доповненнях, крім аргументів, наведених у заяві від 04.11.13, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається також на наступні обставини: зі сторони продавця спірний договір був підписаний генеральним директором підприємства ОСОБА_8, який виконував обов'язки на підставі діючої на час укладення договору редакції Статуту ТОВ "K-TRADE LTD"; згідно з п.5.11 Статуту у вказаній редакції, прийняття рішення про відчуження будь-якого нерухомого майна товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників даного товариства; пунктом 10.5 Статуту встановлено, що генеральний директор виключно на підставі рішення зборів учасників товариства вчиняє правочини, укладає договори, угоди, контракти про відчуження будь-якого нерухомого майна; у договорі купівлі-продажу від 23.04.12 не вказано про наявність рішення зборів учасників ТОВ "K-TRADE LTD" щодо надання генеральному директору відповідної згоди на укладення договору. Отже, на думку заявника, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_8 не мав прав та необхідного обсягу повноважень на укладення спірного договору.
Місцевим господарським судом за результатами нового розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (з урахуванням доповнень) вказану заяву задоволено в частині вимог про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу від 23.04.12 із посиланням на ст.20 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.13.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході нового розгляду вказаної заяви, а саме, 14.01.16, до господарського суду надійшла заява ОСОБА_3 (співвласника спірного майна) про залучення її до участі у справі на підставі ст.27 ГПК України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.8, а.с.84).
Місцевим господарським судом встановлено, що на момент розгляду справи нерухоме майно, що було придбане ОСОБА_1 за спірним правочином, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, однак ухвалою суду від 09.02.16 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено з тих підстав, що відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.13 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо правочин вчинено щодо майна, належного кільком особам на праві спільної сумісної власності, то інші співвласники до участі у справі не залучаються, оскільки правочин з приводу розпорядження спільним майном вважається вчиненим за їх згодою, а за відсутності такої згоди вони відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України можуть подати позов про визнання відповідного правочину недійсним.
Вказаний висновок місцевого господарського суду колегія суддів вважає таким, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_3 як співвласника спірного майна, оскільки вирішення даного спору безпосередньо впливає на її права та обов'язки (незалежно від наявності або відсутності її згоди на вчинення спірного правочину).
Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала від 25.02.16 підлягає скасуванню в повному обсязі з вищезазначених процесуальних підстав.
Стосовно суті спору щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.12 із застосуванням ст. 20 Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено вище, провадження в даній справі про банкрутство ТОВ "K-TRADE LTD" було порушено 10.01.13 - тоді як нова редакція Закону про банкрутство набрала чинності з 19.01.13. Отже, правові підстави прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до редакції Закону чинній до 19.01.13, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.
Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство у вказаній редакції, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, за змістом вказаної норми, розгляд справ про банкрутство, провадження в яких порушено згідно з Законом у редакції, чинній до 19.01.13, із застосуванням вказаної редакції закону є загальним правилом, із якого передбачено два винятки: якщо майно продається в провадженні у справі про банкрутство, а також, у разі якщо на момент набрання чинності новою редакцією закону господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом, застосовуються саме ті норми закону в новій редакції, які регулюють ліквідаційну процедуру.
Відповідний висновок міститься також у постанові Вищого господарського суду в даній справі від 03.07.14, в якій зазначено, що провадження в даній справі про банкрутство, яке знаходиться на стадії ліквідації, здійснюється за нормами Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.13.
Разом з тим, зі змісту вищевказаної постанови з урахуванням наведених приписів п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство вбачається, що при розгляді даної справи застосовуються виключно ті процесуальні норми Закону про банкрутство, які містяться у розділі ІІІ Закону про банкрутство, що має назву "Ліквідаційна процедура", і регулюють процедуру ліквідації боржника.
Натомість ст.20 міститься у розділі ІІ Закону про банкрутство і передбачає певні спеціальні матеріально-правові підстави для визнання правочинів недійсними у межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст.111-12 ГПК України, постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
З урахуванням приписів вказаної норми, Вищим господарським судом України у постанові від 03.07.14 зазначено, що в ході нового розгляду справи господарському суду слід встановити наявність передумов для визнання правочину недійсним згідно зі ст.20 Закону про банкрутство.
Матеріалами даної справи та поясненнями учасників процесу підтверджується, що продаж майна за спірним правочином було здійснено 23.04.12 - тобто до порушення провадження в даній справі про банкрутство та, відповідно, до запровадження ліквідаційної процедури.
Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом не було надано відповідної оцінки правовим підставам вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме, щодо можливості застосування ст.20 Закону про банкрутство (що не регулює здійснення ліквідаційної процедури) при розгляді справи про банкрутство, провадження в якій знаходиться на стадії ліквідації - враховуючи, що розділ ІІІ Закону про банкрутство "Ліквідаційна процедура" не містить відповідних норм, які регулювали б правовідносини, пов'язані із продажем майна боржника поза межами вказаної процедури.
Колегія суддів також зазначає, що згідно з ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99, № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України" /справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів/, Конституційний Суд України дійшов висновку, що загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Таким чином, застосування до спірних правовідносин, які виникли у квітні 2012 року та не пов'язані із наслідками введення ліквідаційної процедури боржника, ст. 20 Закону про банкрутство в редакції, чинній після 19.01.13 порушує конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів і є помилковим.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду від 15.07.14 у справі № № 5011-44/12072-2012, на яку посилався представник ОСОБА_1 в суді першої інстанції (т.6, а.с.242).
Однак місцевим господарським судом не було надано жодної оцінки вищевказаним аргументам ОСОБА_1 та в оскаржуваній ухвалі, всупереч вимогам п.3 ч. 2 ст.86 ГПК України (яким встановлено, що ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство), не наведено мотивів щодо застосування до спірних правовідносин ст.20 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.13.
За таких обставин, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.12, укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та громадянином ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення, загальною площею 7745,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), має бути скасована в порядку п.4 ч.1 та ч.2 ст.104 ГПК України як така, що винесена при неправильному застосуванні норм матеріального права (а саме - ст.20 Закону про банкрутство), що призвело до прийняття неправильного рішення про визнання спірного правочину недійсним.
Колегія суддів додатково враховує, що відповідно до абз.5 ч.1 ст.20 Закону про банкрутство, на який посилається ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Як було зазначено вище, відповідно до спірного договору від 23.04.12 сторонами було визначено вартість майна в розмірі 4800000,00 грн. - тоді як згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи, який взято до уваги місцевим господарським судом, станом на 23.04.12 ринкова вартість спірного об'єкту становила 31733300,00 грн. Разом з тим, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про те, що зазначений об'єкт було відчужено за цінами нижче ринкових, місцевий господарський суд не дослідив, чи дійсно вказаний правочин призвів до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, хоча відповідні обставини є обов'язковою підставою для застосування ст.20 Закону про банкрутство.
В ході апеляційного провадження суд пропонував ліквідатору боржника Солдаткіну С.В. (який самостійно не звертався до господарського суду із заявою про визнання спірного правочину недійсним, хоча був наділений відповідним правом з моменту призначення розпорядником майна боржника у січні 2013 року, однак підтримав заявлені у листопаді 2013 року вимоги банку) надати доведене належними та допустимими доказами обґрунтування твердження про те, що на момент прийняття зобов'язання за договором купівлі-продажу від 23.04.12 або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Однак зазначеним учасником процесу не було надано належного обґрунтування вищевказаного твердження. Зокрема, ліквідатором Солдаткіним С.В. було зазначено, що загальна сума вимог кредиторів становить 20898154,03 грн. - тоді як все майно ТОВ "K-TRADE LTD" (крім земельної ділянки площею 6,00 га., яку було виставлено на продаж за ціною 7022000,00 грн., однак аукціон 16.08.16 не відбувся в зв'язку з відсутністю учасників аукціону), було реалізовано за 5602458,40 грн.; станом на сьогоднішній день погашено заставним кредиторам кошти в сумі 4116596,04 грн.
При цьому ліквідатором не доведено, яким чином зазначені обставини свідчать про те, що укладення договору купівлі-продажу від 23.04.12 щодо відчуження об'єкту нерухомості призвело до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів - враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів щодо вартості всього майна боржника (а не лише об'єкта нерухомості, проданого за договором від 23.04.12) на момент вчинення спірного правочину.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст.42 ГПК України, висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо ринкової вартості спірного майна не є обов'язковим доказом та повинен оцінюватися господарським судом за правилами, встановленими ст.43 ГПК України, при повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Надаючи оцінку наявним у справі доказам у відповідності до вищенаведених норм ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначає, що із продажу спірного майна за ціною 4800000,00 грн. не вбачається, що завідомою метою вказаного правочину (вчиненого більше ніж за 8 місяців до порушення провадження справи про банкрутство ТОВ "K-TRADE LTD") було створення ситуації, за якої майна боржника стане недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у наданих суду першої та апеляційної інстанції поясненнях, а також місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначають, що в тому випадку, коли виконання договору завдає збитків боржнику, це є підставою для визнання його недійсним в порядку ч. 1 ст.20 Закону про банкрутство. Однак ні ст.20 Закону про банкрутство, ні інші норми чинного законодавства, не містять такої підстави для визнання правочину недійсним як його збитковість. Окрім того, зазначивши про збитковість спірного правочину, місцевий господарський суд не навів жодних мотивів, з яких дійшов відповідного висновку. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" також не надано суду першої та апеляційної інстанції належних та допустимих доказів у розумінні ст.34 ГПК України, що підтверджували б завдання ТОВ "K-TRADE LTD" збитків внаслідок відчуження майна за спірним договором за ціною 4800000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд посилається на приписи ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, але водночас ним не мотивовано наявності передбачених вказаними нормами підстав для визнання спірного правочину недійсним.
Місцевий господарський суд погодився з аргументами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та зазначив в оскаржуваній ухвалі про відсутність у генерального директора ТОВ "K-TRADE LTD" ОСОБА_8 необхідного обсягу повноважень на укладення спірного договору - із посиланням на п.п 5.11, 10.5 Статуту ТОВ "K-TRADE LTD" (т.6, а.с.41), якими встановлено обов'язковість згоди учасників товариства на відчуження будь-якого нерухомого майна.
Проте, як вбачається з п.1 Статуту, єдиним засновником (учасником) ТОВ "K-TRADE LTD" є ОСОБА_8, отже, підписання даною особою договору купівлі-продажу від 23.04.12 відповідало волевиявленню учасників ТОВ "K-TRADE LTD". Відповідне підтверджується також протоколом №06 загальних зборів учасників ТОВ "K-TRADE LTD" від 23.04.12 (т.6, а.с.132), згідно з яким генеральному директору товариства ОСОБА_8 надано повноваження на укладення та підписання договору про відчуження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"). Як вбачається з пояснень приватного нотаріуса Шевельова Я.Д., яким було посвідчено вказаний договір, при його укладенні було перевірено цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діяв генеральний директор, а саме, нотаріусу було надано вищезазначений протокол №06 загальних зборів учасників ТОВ "K-TRADE LTD" від 23.04.12.
Отже, наявними у справі доказами, які було надано представником ОСОБА_1 до суду першої інстанції в ході повторного розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", підтверджується наявність у особи, якою підписано спірний договір, необхідного обсягу цивільної дієздатності. Однак вказаним обставинам місцевим господарським судом також не надано належної правової оцінки.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржувану ухвалу винесено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими - що згідно з п.2 ч.1 ст.104 ГПК України, також є підставою для скасування даної ухвали.
Щодо вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення загальною площею 7745,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш") - колегія суддів зазначає, що при відмові у задоволенні заяви щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.12 вищенаведена похідна вимога про скасування державної реєстрації права власності також не підлягає задоволенню. З цих же підстав має бути відмовлено у задоволенні заяви 02-01/920/592 від 18.02.16 ліквідатора про заборону ОСОБА_3 вчиняти дії, що стосуються предмету спору та додатку до заяви від 18.02.16 № 02-01/920/592 ліквідатора про заборону вчинення дій щодо предмету спору не лише щодо ОСОБА_3, а й щодо ОСОБА_1
Отже, враховуючи, що аргументи апелянтів знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви №1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (з урахуванням доповнень від 24.11.15) має бути відмовлено в повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, п.п.2, 4 ч.1 та ч.2 ст.104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.16 у справі № 920/68/13 скасувати. У задоволенні заяви №1400000/8/2198 від 04.11.13 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (з урахуванням доповнень від 24.11.15) відмовити повністю.
Повний текст постанови складено 20.09.16
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Фоміна В. О.